Псалми 78
1 Пісня навча́льна Асафова.
Makinig kayo, Oh bayan ko, sa aking kautusan: ikiling ninyo ang inyong mga pakinig sa mga salita ng aking bibig.
2 нехай я відкрию уста́ свої при́казкою, нехай старода́вні прислі́в'я я ви́словлю!
Aking bubukhin ang aking bibig sa isang talinghaga; ako'y magsasalita ng mga malabong sabi ng una:
3 Що́ ми чули й пізнали, і що́ розповідали батьки́ наші нам, —
Na aming narinig at naalaman, at isinaysay sa amin ng aming mga magulang.
4 того не сховаємо від їхніх сині́в, будемо розповіда́ти про славу Господню аж до покоління оста́ннього, і про силу Його та про чу́да Його, які Він учинив!
Hindi namin ikukubli sa kanilang mga anak, na isasaysay sa salin ng lahing darating ang mga pagpuri sa Panginoon, at ang kaniyang kalakasan, at ang kaniyang mga kagilagilalas na mga gawa na kaniyang ginawa.
5 Він поставив засві́дчення в Якові, а Зако́на поклав ув Ізраїлі, про які наказав був Він нашим батька́м завідо́мити про них синів їхніх,
Sapagka't siya'y nagtatag ng patotoo sa Jacob, at nagtakda ng kautusan sa Israel, na kaniyang iniutos sa aming mga magulang, na kanilang ipabatid sa kanilang mga anak:
6 щоб знало про це поколі́ння майбу́тнє, сини, що наро́джені будуть, — уста́нуть і будуть розповідати своїм дітям.
Upang maalaman ng lahing darating, sa makatuwid baga'y ng mga anak na ipanganganak; na siyang magsisibangon, at mangagsasaysay sa kanilang mga anak:
7 І положать на Бога надію свою, і не забудуть діл Божих, Його ж заповіді берегти́муть.
Upang kanilang mailagak ang kanilang pagasa sa Dios, at huwag kalimutan ang mga gawa ng Dios, Kundi ingatan ang kaniyang mga utos:
8 І не стануть вони, немов їхні батьки́, поколі́нням непокі́рливим та бунтівни́чим, поколінням, що серця свого́ не поста́вило міцно, і що дух його Богу невірний.
At huwag maging gaya ng kanilang mga magulang, may matigas na ulo at mapanghimagsik na lahi; isang lahing di naglagay sa matuwid ng kanilang puso, at ang kanilang diwa ay hindi tapat sa Dios,
9 Сини Єфрема, озбро́єні лу́чники, повернулися взад у день бо́ю:
Ang mga anak ni Ephraim, gayong may sakbat at may dalang mga busog, at nagsitalikod sa kaarawan ng pagbabaka.
10 вони не берегли́ заповіту Божого, а ходити в Зако́ні Його відреклися,
Hindi nila tinupad ang tipan ng Dios, at nagsitangging magsilakad sa kaniyang kautusan;
11 і забули вони Його чи́ни та чу́да Його, які їм показав.
At kanilang kinalimutan ang kaniyang mga gawa, at ang kaniyang mga kagilagilalas na mga gawa na kaniyang ipinakita sa kanila.
12 Він чудо вчинив був для їхніх батькі́в ув єгипетськім кра́ї, на полі Цоа́нськім:
Mga kagilagilalas na mga bagay ay ginawa niya sa paningin ng kanilang mga magulang, sa lupain ng Egipto, sa parang ng Zoan.
13 Він море розсік, і їх перепрова́див, а воду поставив, як вал;
Hinawi niya ang dagat, at pinaraan niya (sila) at kaniyang pinatayo ang tubig na parang bunton.
14 і прова́див їх хмарою вдень, а ся́йвом огню́ цілу ніч;
Sa araw naman ay kaniyang pinatnubayan (sila) sa pamamagitan ng isang ulap, at buong gabi ay sa pamamagitan ng tanglaw na apoy.
15 на пустині Він скелі розсік, і щедро усіх напоїв, як з безо́дні.
Kaniyang pinuwangan ang mga bato sa ilang, at pinainom niya (sila) ng sagana na gaya ng mula sa mga kalaliman.
16 Він витягнув із скелі пото́ки, і во́ди текли, немов ріки.
Nagpabukal naman siya mula sa bato. At nagpababa ng tubig na parang mga ilog.
17 Та гріши́ли вони проти Нього ще да́лі, і в пустіші гніви́ли Всевишнього,
Gayon ma'y nagkasala uli (sila) laban sa kaniya, upang manghimagsik laban sa Kataastaasan sa ilang.
18 і Бога вони випробо́вували в своїм серці, для душ своїх ї́жі бажаючи.
At kanilang tinukso ang Dios sa kanilang puso, sa paghingi ng pagkain sa kanilang pita.
19 І вони говорили насу́проти Бога й казали: „Чи Бог зможе в пустині трапе́зу згото́вити?“
Oo, sila'y nagsalita laban sa Dios; kanilang sinabi, Makapaghahanda ba ang Dios ng dulang sa ilang?
20 Тож ударив у скелю — і во́ди лину́ли, і полили́ся пото́ки! „Чи Він зможе також дати хліба? Чи Він наготує м'яси́ва наро́дові Своє́му?“
Narito, kaniyang pinalo ang bato, na ang mga tubig ay bumubuluwak, at mga bukal ay nagsisiapaw; makapagbibigay ba siya ng tinapay naman? Ipaghahanda ba niya ng karne ang kaniyang bayan?
21 Тому́ то почув це Господь та й розгні́вався, — і огонь запалав проти Якова, і проти Ізраїля теж знявся гнів,
Kaya't narinig ng Panginoon, at napoot: at isang apoy ay nagalab laban sa Jacob, at galit naman ay napailanglang laban sa Israel;
22 бо не ві́рували вони в Бога, і на спасі́ння Його не наді́ялись.
Sapagka't sila'y hindi nagsisampalataya sa Dios, at hindi nagsitiwala sa kaniyang pagliligtas.
23 А Він хмарам згори наказав, — і відчинив двері неба,
Gayon ma'y nagutos siya sa mga langit sa itaas, at binuksan ang mga pintuan ng langit;
24 і спустив, немов дощ, на них ма́нну для їжі, — і збі́жжя небесне їм дав:
At pinaulanan niya (sila) ng mana upang makain. At binigyan (sila) ng trigo ng langit.
25 Хліб а́нгольський їла люди́на, Він послав їм поживи до си́тости!
Kumain ang tao ng tinapay ng makapangyarihan: pinadalhan niya (sila) ng pagkain hanggang sa nangabusog.
26 Крім цього, Він схі́днього вітра пору́шив на небі, і міццю Своєю привів полудне́вого вітра, —
Kaniyang pinahihip ang hanging silanganan sa mga langit: at sa pamamagitan ng kaniyang kapangyarihan ay pinatnubayan niya ang hanging timugan.
27 і дощем на них м'ясо пустив, немов по́рох, а птаство крила́те, як мо́рський пісо́к,
Pinaulanan naman niya (sila) ng karne na parang alabok, at ng mga ibong parang buhangin sa mga dagat:
28 і спустив його серед табо́ру його́, коло наметів його.
At pinalagpak niya sa gitna ng kanilang kampamento, sa palibot ng kanilang mga tahanan.
29 І їли вони та й наси́тились ду́же, — Він їм їхнє бажа́ння приніс!
Sa gayo'y nagsikain (sila) at nangabusog na mabuti; at ibinigay niya sa kanila ang kanilang pita.
30 Та ще не вдовольни́ли жада́ння свого́, ще їхня ї́жа була в їхніх уста́х,
Hindi (sila) nagsihiwalay sa kanilang pita, ang kanilang pagkain ay nasa kanila pang mga bibig,
31 а гнів Божий підня́вся на них, та й побив їхніх ситих, і вибра́нців Ізраїлевих повали́в.
Nang ang galit ng Dios ay paitaas laban sa kanila, at pumatay sa mga pinakamataba sa kanila, at sinaktan ang mga binata sa Israel.
32 Проте́ ще й далі грішили вони та не вірили в чу́да Його,
Sa lahat ng ito ay nangagkasala pa (sila) at hindi naniwala sa kaniyang kagilagilalas na mga gawa.
33 — і Він докінчи́в у марно́ті їхні дні, а їхні літа́ — у страху.
Kaya't kaniyang pinaram ang kanilang mga kaarawan sa walang kabuluhan, at ang kanilang mga taon ay sa mga kakilabutan.
34 Як Він їх побива́в, то бажали Його, — і верта́лися, й Бога шукали,
Nang kaniyang patayin (sila) sila'y nangagusisa sa kaniya: at sila'y nagsibalik, at nagsihanap ng tapat sa Dios.
35 і прига́дували, що Бог — їхня скеля, і Бог Всевишній — то їхній Викупите́ль.
At kanilang naalaala na ang Dios ay kanilang malaking bato, at ang Kataastaasang Dios ay kanilang manunubos.
36 І своїми уста́ми вле́щували Його, а своїм язико́м лжу спліта́ли Йому́,
Nguni't tinutuya nila siya ng kanilang bibig, at pinagbubulaanan nila siya ng kanilang dila.
37 бо їхнє серце не міцно стояло при Нім, і не були́ вони вірні в Його заповіті.
Sapagka't ang kanilang puso ay hindi matuwid sa kaniya, ni tapat man (sila) sa kaniyang tipan.
38 Та він, Милосердний, гріх проща́в і їх не губив, і часто відве́ртав Свій гнів, і не буди́в усю Свою лютість,
Nguni't siya, palibhasa'y puspos ng kaawaan, ay pinatawad ang kanilang kasamaan at hindi (sila) nilipol: Oo, madalas na inihiwalay ang kaniyang galit, at hindi pinukaw ang buo niyang poot.
39 і Він пам'ятав, що вони тільки тіло, вітер, який перехо́дить і не поверта́ється!
At naalaala niyang sila'y laman lamang; hanging dumadaan, at hindi bumabalik.
40 Скільки вони прогнівля́ли Його на пустині, зневажа́ли Його на степу́!
Kay dalas na nanghimagsik nila laban sa kaniya sa ilang, at pinapanglaw nila siya sa ilang!
41 І все знову та знов випробо́вували вони Бога, і зневажа́ли Святого Ізра́їлевого, —
At sila'y nagsibalik uli, at tinukso ang Dios, at minungkahi ang Banal ng Israel.
42 вони не пам'ята́ли руки Його з дня, як Він ви́бавив їх із недолі,
Hindi nila inalaala ang kaniyang kamay, ni ang araw man nang kaniyang tubusin (sila) sa kaaway.
43 як в Єгипті чинив Він знаме́на Свої, а на полі Цоа́нському чу́да Свої,
Kung paanong kaniyang inilagay ang kaniyang mga tanda sa Egipto, at ang kaniyang mga kababalaghan sa parang ng Zoan;
44 і в кров оберну́в річки їхні та їхні пото́ки, щоб вони не пили́.
At pinapaging dugo ang kanilang mga ilog, at ang kanilang mga bukal, na anopa't hindi (sila) makainom.
45 Він послав був на них рої мух, — і їх же́рли вони, і жаб — і вони їх губили.
Nagsugo rin siya sa gitna nila ng mga pulutong ng mga bangaw na lumamon sa kanila; at mga palaka, na nagsigiba sa kanila.
46 А врожай їхній віддав був Він гу́сені, а їхню пра́цю — сарані́.
Ibinigay rin niya ang kanilang bunga sa tipaklong, at ang kanilang pakinabang sa balang.
47 Виноград їхній Він гра́дом побив, а при́морозком — їхні шовко́виці.
Sinira niya ang kanilang ubasan ng granizo, at ang mga puno nila ng sikomoro ng escarcha.
48 І Він градові віддав їхній скот, а бли́скавкам — че́реди їхні.
Ibinigay rin naman niya ang kanilang mga hayop sa granizo, at sa mga lintik ang kanilang mga kawan.
49 Він послав був на них Свій гнів запальни́й, і лютість, й обу́рення, й у́тиск, насла́ння злих анголі́в.
Ibinugso niya sa kanila ang kabangisan ng kaniyang galit, poot at galit, at kabagabagan, pulutong ng mga anghel ng kasamaan.
50 Він дорогу зрівня́в був для гніву Свого, їхні душі не стримав від смерти, життя ж їхнє віддав морови́ці.
Kaniyang iginawa ng landas ang kaniyang galit; hindi niya pinigil ang kanilang buhay sa kamatayan, kundi ibinigay ang kanilang buhay sa pagkapuksa;
51 І побив Він усіх перворі́дних в Єгипті, пе́рвістків сили в наметах Ха́мових.
At sinaktan ang lahat na panganay sa Egipto, ang panguna ng kanilang kalakasan sa mga tolda ni Cham:
52 І повів Він, немов ту отару, наро́д Свій, і їх попрова́див, як стадо, в пустині.
Nguni't kaniyang pinayaon ang kaniyang sariling bayan na parang mga tupa, at pinatnubayan (sila) sa ilang na parang kawan.
53 І провадив безпечно Він їх, і вони не боялись, а море накри́ло було́ ворогів їхніх.
At inihatid niya silang tiwasay, na anopa't hindi (sila) nangatakot: nguni't tinakpan ng dagat ang kanilang mga kaaway.
54 І Він їх привів до границі святині Своєї, до тієї гори, що прави́ця Його набула́.
At dinala niya (sila) sa hangganan ng kaniyang santuario, sa bundok na ito na binili ng kaniyang kanang kamay.
55 І наро́ди Він повиганя́в перед їхнім обличчям, і кинув для них жеребка́ про спа́док, — і в їхніх наме́тах племе́на Ізраїлеві осели́в.
Pinalayas din niya ang mga bansa sa harap nila, at binahagi sa kanila na pinakamana sa pamamagitan ng pising panukat, at pinatahan ang mga lipi ng Israel sa kanilang mga tolda.
56 Та й далі вони випробо́вували та гніви́ли Всевишнього Бога, і Його постано́в не доде́ржували,
Gayon ma'y nanukso at nanghimagsik (sila) laban sa Kataastaasang Dios, at hindi iningatan ang kaniyang mga patotoo;
57 і відступали та зраджували, немов їхні батьки відверну́лись, як обма́нливий лук.
Kundi nagsitalikod, at nagsigawang may paglililo na gaya ng kanilang mga magulang: sila'y nagsilisyang parang magdarayang busog.
58 І же́ртівниками своїми гніви́ли Його, і дрочи́ли Його своїми фіґу́рами.
Sapagka't minungkahi nila siya sa galit ng kanilang mga mataas na dako, at kinilos nila siya sa panibugho ng kanilang mga larawang inanyuan.
59 Бог почув усе це — і розгні́вався, і сильно обри́дивсь Ізраїлем,
Nang marinig ito ng Dios, ay napoot, at kinayamutang lubha ang Israel:
60 і покинув осе́лю в Шіло́, скинію ту, що вмістив був посеред людей,
Sa gayo'y kaniyang pinabayaan ang tabernakulo ng Silo, ang tolda na kaniyang inilagay sa gitna ng mga tao;
61 і віддав до неволі Він силу Свою, а вели́чність Свою — в руку во́рога.
At ibinigay ang kaniyang kalakasan sa pagkabihag, at ang kaniyang kaluwalhatian ay sa kamay ng kaaway.
62 І віддав для меча Свій наро́д, і розгнівався був на спа́дщину Свою:
Ibinigay rin niya ang kaniyang bayan sa tabak; at napoot sa kaniyang mana.
63 його юнакі́в огонь пожира́в, а дівча́там його не співали весі́льних пісе́нь,
Nilamon ng apoy ang kanilang mga binata; at ang mga dalaga nila'y hindi nagkaroon ng awit ng pagaasawa.
64 його священики від меча полягли́, — і не плакали вдови його.
Ang mga saserdote nila'y nabuwal sa pamamagitan ng tabak; at ang mga bao nila'y hindi nanganaghoy.
65 Та небавом збудився Господь, немов зо́ сну, як той ве́лет, що ніби вином був підко́шений,
Nang magkagayo'y gumising ang Panginoon na gaya ng mula sa pagkakatulog, gaya ng malakas na tao na humihiyaw dahil sa alak.
66 і вдарив Своїх ворогів по оза́дку, — вічну га́ньбу їм дав!
At sinaktan niya sa likod ang kaniyang mga kaaway: inilagay niya (sila) sa laging kadustaan.
67 Та Він погорди́в намет Йо́сипів, і племе́на Єфремового не обрав,
Bukod dito'y tinanggihan niya ang tolda ng Jose, at hindi pinili ang lipi ni Ephraim;
68 а вибрав Собі плем'я Юдине, го́ру Сіон, що її полюбив!
Kundi pinili ang lipi ni Juda, ang bundok ng Zion na kaniyang inibig.
69 І святиню Свою збудував Він, як місце високе, як землю, що навіки її вґрунтува́в.
At itinayo niya ang kaniyang santuario na parang mga kataasan, parang lupa na kaniyang itinatag magpakailan man.
70 І вибрав Давида, Свого раба, і від коша́р його взяв,
Pinili naman niya si David na kaniyang lingkod, at kinuha niya siya mula sa kulungan ng mga tupa:
71 від кі́тних ове́чок його Він привів, щоб Якова пас він, народа Свого, та Ізраїля, спа́док Свій, —
Dinala niya siya na mula sa pagsunod sa mga tupa ng nagpapasuso, upang maging pastor ng Jacob na kaniyang bayan, at ang Israel na kaniyang mana.
72 і він пас їх у щирості серця свого́, і прова́див їх мудрістю рук своїх!
Sa gayo'y siya ang kanilang pastor ayon sa pagtatapat ng kaniyang puso; at pinatnubayan niya (sila) sa pamamagitan ng kabihasahan ng kaniyang mga kamay.
