Псалми 78
1 Пісня навча́льна Асафова.
Masikiri raAsafi. Haiwa vanhu vangu, inzwai kudzidzisa kwangu; teererai mashoko omuromo wangu.
2 нехай я відкрию уста́ свої при́казкою, нехай старода́вні прислі́в'я я ви́словлю!
Ndichashamisa muromo wangu nditaure nomufananidzo, ndichataura zvinhu zvakavanzika, zvinhu zvakare kare,
3 Що́ ми чули й пізнали, і що́ розповідали батьки́ наші нам, —
zvatakanzwa nezvatakaziva, zvatakaudzwa namadzibaba edu.
4 того не сховаємо від їхніх сині́в, будемо розповіда́ти про славу Господню аж до покоління оста́ннього, і про силу Його та про чу́да Його, які Він учинив!
Hatingazozvivanziri vana vavo; tichaudza rudzi runotevera mabasa angarumbidzwa aJehovha, simba rake, nezvishamiso zvaakaita.
5 Він поставив засві́дчення в Якові, а Зако́на поклав ув Ізраїлі, про які наказав був Він нашим батька́м завідо́мити про них синів їхніх,
Akatema zvirevo zvaJakobho akasimbisa murayiro muIsraeri, waakarayira madzitateguru edu kuti vadzidzise vana vavo,
6 щоб знало про це поколі́ння майбу́тнє, сини, що наро́джені будуть, — уста́нуть і будуть розповідати своїм дітям.
kuti rudzi runotevera ruzvizive, kunyange vana vachazoberekwa, naivo vagozoudzawo vana vavo.
7 І положать на Бога надію свою, і не забудуть діл Божих, Його ж заповіді берегти́муть.
Ipapo vachavimba naMwari wavo uye havangazokanganwi mabasa ake asi vachazochengeta mirayiro yake.
8 І не стануть вони, немов їхні батьки́, поколі́нням непокі́рливим та бунтівни́чим, поколінням, що серця свого́ не поста́вило міцно, і що дух його Богу невірний.
Havazofanani namadzitateguru avo, rudzi rwakanga rwakasindimara uye rwaimumukira, mwoyo yavo yakanga isingateereri Mwari, mweya yavo yakanga isina kutendeka kwaari.
9 Сини Єфрема, озбро́єні лу́чники, повернулися взад у день бо́ю:
Vanhu vokwaEfuremu, kunyange vakanga vakapakata uta, vakadzokera shure pazuva rokurwa;
10 вони не берегли́ заповіту Божого, а ходити в Зако́ні Його відреклися,
havana kuchengeta sungano yaMwari, uye vakaramba kufamba maererano nomurayiro wake.
11 і забули вони Його чи́ни та чу́да Його, які їм показав.
Vakakanganwa zvaakaita, zvishamiso zvaakavaratidza.
12 Він чудо вчинив був для їхніх батькі́в ув єгипетськім кра́ї, на полі Цоа́нськім:
Akaita zviratidzo pamberi pamadzibaba avo munyika yeIjipiti, mudunhu reZoani.
13 Він море розсік, і їх перепрова́див, а воду поставив, як вал;
Akapamura gungwa akavayambutsa napakati; akaita kuti mvura imire yakasimba sorusvingo.
14 і прова́див їх хмарою вдень, а ся́йвом огню́ цілу ніч;
Akavatungamirira negore masikati, uye nechiedza chomoto usiku hwose.
15 на пустині Він скелі розсік, і щедро усіх напоїв, як з безо́дні.
Akapamura ruware mugwenga akavapa mvura yakawanda seyamakungwa;
16 Він витягнув із скелі пото́ки, і во́ди текли, немов ріки.
akabudisa hova dzemvura paruware akaita kuti iyerere seyenzizi.
17 Та гріши́ли вони проти Нього ще да́лі, і в пустіші гніви́ли Всевишнього,
Asi vakaramba vachingomutadzira, vachimukira Wokumusoro-soro mugwenga.
18 і Бога вони випробо́вували в своїм серці, для душ своїх ї́жі бажаючи.
Vakaedza Mwari nobwoni vachimugombedzera kuti avape zvokudya zvavaipanga.
19 І вони говорили насу́проти Бога й казали: „Чи Бог зможе в пустині трапе́зу згото́вити?“
Vakapopotera Mwari, vachiti, “Ko, Mwari angawadzira tafura mugwenga here?
20 Тож ударив у скелю — і во́ди лину́ли, і полили́ся пото́ки! „Чи Він зможе також дати хліба? Чи Він наготує м'яси́ва наро́дові Своє́му?“
Paakarova dombo, mvura yakatubuka, uye hova dzakayerera mvura zhinji. Asi angagona kutipawo zvokudya here? Angavigira vanhu vake nyama here?”
21 Тому́ то почув це Господь та й розгні́вався, — і огонь запалав проти Якова, і проти Ізраїля теж знявся гнів,
Jehovha akati avanzwa, akatsamwa zvikuru kwazvo; moto wake ukaveserwa Jakobho, uye hasha dzake dzikamukira Israeri,
22 бо не ві́рували вони в Бога, і на спасі́ння Його не наді́ялись.
nokuti havana kutenda muna Mwari kana kuvimba nokurwira kwake.
23 А Він хмарам згори наказав, — і відчинив двері неба,
Asi akarayira matenga kumusoro akazarura makonhi okumatenga;
24 і спустив, немов дощ, на них ма́нну для їжі, — і збі́жжя небесне їм дав:
akanayisa mana kuti vanhu vadye, akavapa zviyo zvokudenga.
25 Хліб а́нгольський їла люди́на, Він послав їм поживи до си́тости!
Vanhu vakadya chingwa chavatumwa; akavatumira zvokudya zvose zvavaigona kudya.
26 Крім цього, Він схі́днього вітра пору́шив на небі, і міццю Своєю привів полудне́вого вітра, —
Akazarura mhepo yokumabvazuva kubva kudenga, uye akafambisa mhepo yakabva zasi nesimba rake.
27 і дощем на них м'ясо пустив, немов по́рох, а птаство крила́те, як мо́рський пісо́к,
Akavanayisira nyama pamusoro pavo seguruva, shiri dzinobhururuka dzakaita sejecha rokumhenderekedzo yegungwa.
28 і спустив його серед табо́ру його́, коло наметів його.
Akaita kuti dziburukire mumisasa yavo, dzakapoteredza matende avo ose.
29 І їли вони та й наси́тились ду́же, — Він їм їхнє бажа́ння приніс!
Vakadya kusvikira vaguta kwazvo, nokuti akanga avapa zvavakanga vachipanga.
30 Та ще не вдовольни́ли жада́ння свого́, ще їхня ї́жа була в їхніх уста́х,
Asi vasati vafuratira chokudya chavaikarira, kunyange pachakanga chichiri pamiromo yavo,
31 а гнів Божий підня́вся на них, та й побив їхніх ситих, і вибра́нців Ізраїлевих повали́в.
kutsamwa kwaMwari kwakavamukira; akauraya vakanga vakanyanya kusimba pakati pavo, akaparadza majaya eIsraeri.
32 Проте́ ще й далі грішили вони та не вірили в чу́да Його,
Kunyange zvakadaro, vakaramba vachingotadza; kunyange zvazvo zviratidzo zvake izvi zvaivapo, havana kutenda.
33 — і Він докінчи́в у марно́ті їхні дні, а їхні літа́ — у страху.
Saka akagumisa mazuva avo nezvisina maturo, uye makore avo mukutya.
34 Як Він їх побива́в, то бажали Його, — і верта́лися, й Бога шукали,
Pose pavaiurayiwa naMwari, ndipo pavaimutsvaka; vaishingairira kudzokerazve kwaari.
35 і прига́дували, що Бог — їхня скеля, і Бог Всевишній — то їхній Викупите́ль.
Vakarangarira kuti Mwari ndiye Dombo ravo, kuti Mwari Wokumusoro-soro ndiye Mudzikinuri wavo.
36 І своїми уста́ми вле́щували Його, а своїм язико́м лжу спліта́ли Йому́,
Asizve vaingomubata kumeso nemiromo yavo, vachimurevera nhema nendimi dzavo;
37 бо їхнє серце не міцно стояло при Нім, і не були́ вони вірні в Його заповіті.
mwoyo yavo yakanga isina kutendeka kwaari, vakanga vasina kutendeka pasungano yake.
38 Та він, Милосердний, гріх проща́в і їх не губив, і часто відве́ртав Свій гнів, і не буди́в усю Свою лютість,
Kunyange zvakadaro iye akavanzwira tsitsi; akavakanganwira kuipa kwavo akasavaparadza. Nguva nenguva akadzora kutsamwa kwake, uye haana kumutsa hasha dzake dzose.
39 і Він пам'ятав, що вони тільки тіло, вітер, який перехо́дить і не поверта́ється!
Akarangarira kuti ivo vaingova nyama bedzi, mhepo inopfuura isingadzoki.
40 Скільки вони прогнівля́ли Його на пустині, зневажа́ли Його на степу́!
Vakamumukira mugwenga kazhinji sei, uye vakamuitisa shungu murenje!
41 І все знову та знов випробо́вували вони Бога, і зневажа́ли Святого Ізра́їлевого, —
Vakaedza Mwari vamuedzazve; vakagumbusa Iye Mutsvene waIsraeri.
42 вони не пам'ята́ли руки Його з дня, як Він ви́бавив їх із недолі,
Havana kurangarira simba rake, zuva raakavadzikinura kubva pamudzvinyiriri,
43 як в Єгипті чинив Він знаме́на Свої, а на полі Цоа́нському чу́да Свої,
zuva raakaratidza zviratidzo zvake zvinoshamisa muIjipiti, zvishamiso zvake mudunhu reZoani.
44 і в кров оберну́в річки їхні та їхні пото́ки, щоб вони не пили́.
Akashandura nzizi dzavo dzikava ropa; havana kugona kunwa muhova dzavo.
45 Він послав був на них рої мух, — і їх же́рли вони, і жаб — і вони їх губили.
Akavatumira mapupira enhunzi dzikavaparadza, uye matatya akavaparadza zvikuru.
46 А врожай їхній віддав був Він гу́сені, а їхню пра́цю — сарані́.
Akapa zviyo zvavo kumagutaguta nezvibereko zvavo kumhashu.
47 Виноград їхній Він гра́дом побив, а при́морозком — їхні шовко́виці.
Akaparadza mazambiringa avo nechimvuramabwe, uye namaonde emionde yavo nechando.
48 І Він градові віддав їхній скот, а бли́скавкам — че́реди їхні.
Mombe dzavo akadziisa kuchimvuramabwe, nezvipfuwo zvavo kukurova kwemheni.
49 Він послав був на них Свій гнів запальни́й, і лютість, й обу́рення, й у́тиск, насла́ння злих анголі́в.
Akaregedzera kutsamwa kwake kukuru pamusoro pavo, hasha dzake, shungu dzake noukasha hwake, boka ravatumwa vokuparadza.
50 Він дорогу зрівня́в був для гніву Свого, їхні душі не стримав від смерти, життя ж їхнє віддав морови́ці.
Akagadzira nzira yokutsamwa kwake; haana kuponesa mweya yavo parufu asi akavaisa kudenda.
51 І побив Він усіх перворі́дних в Єгипті, пе́рвістків сили в наметах Ха́мових.
Akauraya matangwe ose eIjipiti, chibereko chokutanga chomurume pamatende aHamu.
52 І повів Він, немов ту отару, наро́д Свій, і їх попрова́див, як стадо, в пустині.
Asi akabudisa vanhu vake seboka ramakwai; akavatungamirira samakwai nomugwenga.
53 І провадив безпечно Він їх, і вони не боялись, а море накри́ло було́ ворогів їхніх.
Akavafambisa norugare, asi gungwa rakamedza vavengi vavo.
54 І Він їх привів до границі святині Своєї, до тієї гори, що прави́ця Його набула́.
Saizvozvo akavasvitsa kumuganhu wenyika yake tsvene, kunyika yamakomo yaakatora noruoko rwake rworudyi.
55 І наро́ди Він повиганя́в перед їхнім обличчям, і кинув для них жеребка́ про спа́док, — і в їхніх наме́тах племе́на Ізраїлеві осели́в.
Akadzinga ndudzi mberi kwavo, akagovera nyika yavo kwavari senhaka; akagarisa rudzi rwaIsraeri mudzimba dzavo.
56 Та й далі вони випробо́вували та гніви́ли Всевишнього Бога, і Його постано́в не доде́ржували,
Asi vakaedza Mwari uye vakamukira Wokumusoro-soro; vakasachengeta zvirevo zvake.
57 і відступали та зраджували, немов їхні батьки відверну́лись, як обма́нливий лук.
Vakanga vasingazvirereki uye vasina kutendeka samadzibaba avo, vasingavimbiki souta hunonyengera.
58 І же́ртівниками своїми гніви́ли Його, і дрочи́ли Його своїми фіґу́рами.
Vakamutsamwisa nenzvimbo dzavo dzakakwirira; vakamutsa godo rake nokuda kwezvifananidzo zvavo.
59 Бог почув усе це — і розгні́вався, і сильно обри́дивсь Ізраїлем,
Mwari akati avanzwa akatsamwa zvikuru kwazvo; akaramba Israeri zvachose.
60 і покинув осе́лю в Шіло́, скинію ту, що вмістив був посеред людей,
Akasiya tabhenakeri yeShiro, iyo tende yaakanga amisa pakati pavanhu.
61 і віддав до неволі Він силу Свою, а вели́чність Свою — в руку во́рога.
Akaendesa areka yesimba rake kuutapwa, kubwinya kwake mumaoko omuvengi.
62 І віддав для меча Свій наро́д, і розгнівався був на спа́дщину Свою:
Akaisa vanhu vake kumunondo; akatsamwira nhaka yake zvikuru kwazvo.
63 його юнакі́в огонь пожира́в, а дівча́там його не співали весі́льних пісе́нь,
Moto wakaparadza majaya avo, uye varandakadzi vavo vakashayiwa nziyo dzesvitsa;
64 його священики від меча полягли́, — і не плакали вдови його.
vaprista vavo vakanga vaiswa kumunondo, uye chirikadzi dzavo hadzina kugona kuchema.
65 Та небавом збудився Господь, немов зо́ сну, як той ве́лет, що ніби вином був підко́шений,
Ipapo Ishe akamuka somunhu anga akakotsira, somunhu amuka pakubatwa newaini.
66 і вдарив Своїх ворогів по оза́дку, — вічну га́ньбу їм дав!
Akarova vavengi vake vakadzokera shure; akavanyadzisa nokusingaperi.
67 Та Він погорди́в намет Йо́сипів, і племе́на Єфремового не обрав,
Ipapo akaramba matende aJosefa, haana kusarudza rudzi rwaEfuremu;
68 а вибрав Собі плем'я Юдине, го́ру Сіон, що її полюбив!
asi akasarudza rudzi rwaJudha, Gomo reZioni, raakada.
69 І святиню Свою збудував Він, як місце високе, як землю, що навіки її вґрунтува́в.
Akavaka nzvimbo yake tsvene senhare yakakwirira, senyika yaakasimbisa nokusingaperi.
70 І вибрав Давида, Свого раба, і від коша́р його взяв,
Akasarudza Dhavhidhi muranda wake, akamutora kumatanga amakwai;
71 від кі́тних ове́чок його Він привів, щоб Якова пас він, народа Свого, та Ізраїля, спа́док Свій, —
akamubvisa pakufudza makwai kuti ave mufudzi wavanhu vake Jakobho, vaIsraeri nhaka yake.
72 і він пас їх у щирості серця свого́, і прова́див їх мудрістю рук своїх!
Uye Dhavhidhi akavafudza nokururama kwomwoyo; akavatungamirira namaoko ouchenjeri.
