Псалми 78
1 Пісня навча́льна Асафова.
Instrução de Asafe: Povo meu, escuta minha doutrina; inclinai vossos ouvidos às palavras de minha boca.
2 нехай я відкрию уста́ свої при́казкою, нехай старода́вні прислі́в'я я ви́словлю!
Abrirei minha boca em parábolas; falarei mistérios dos tempos antigos,
3 Що́ ми чули й пізнали, і що́ розповідали батьки́ наші нам, —
Os quais ouvimos e conhecemos, e nossos pais nos contaram.
4 того не сховаємо від їхніх сині́в, будемо розповіда́ти про славу Господню аж до покоління оста́ннього, і про силу Його та про чу́да Його, які Він учинив!
Nós não [os] encobriremos a seus filhos, contaremos à próxima geração sobre os louvores do SENHOR, o seu poder, e suas maravilhas que ele fez.
5 Він поставив засві́дчення в Якові, а Зако́на поклав ув Ізраїлі, про які наказав був Він нашим батька́м завідо́мити про них синів їхніх,
Porque ele firmou um testemunho em Jacó, e pôs a Lei em Israel, a qual ele instruiu aos nossos pais, para que eles ensinassem a seus filhos;
6 щоб знало про це поколі́ння майбу́тнє, сини, що наро́джені будуть, — уста́нуть і будуть розповідати своїм дітям.
Para que a geração seguinte [dela] soubesse; [e] os filhos que nascessem contassem a seus filhos;
7 І положать на Бога надію свою, і не забудуть діл Божих, Його ж заповіді берегти́муть.
E [assim] pusessem sua esperança em Deus; e não se esquecessem dos feitos de Deus, mas sim, que guardassem os mandamentos dele;
8 І не стануть вони, немов їхні батьки́, поколі́нням непокі́рливим та бунтівни́чим, поколінням, що серця свого́ не поста́вило міцно, і що дух його Богу невірний.
E não fossem como seus pais, [que foram] uma geração teimosa e rebelde; geração que não firmou seu coração, e cujo espírito não foi fiel a Deus.
9 Сини Єфрема, озбро́єні лу́чники, повернулися взад у день бо́ю:
Os filhos de Efraim, mesmo tendo arcos e flechas, viraram-se para trás no dia da batalha;
10 вони не берегли́ заповіту Божого, а ходити в Зако́ні Його відреклися,
Não guardaram o pacto de Deus, e recusaram a andar conforme sua Lei.
11 і забули вони Його чи́ни та чу́да Його, які їм показав.
E se esqueceram de seus feitos, e de suas maravilhas que ele tinha lhes feito ver.
12 Він чудо вчинив був для їхніх батькі́в ув єгипетськім кра́ї, на полі Цоа́нськім:
Ele fez maravilhas perante seus pais na terra do Egito, [no] campo de Zoã.
13 Він море розсік, і їх перепрова́див, а воду поставив, як вал;
Ele dividiu o mar, e os fez passarem por ele; ele fez as águas ficarem paradas como [se estivessem] amontoadas.
14 і прова́див їх хмарою вдень, а ся́йвом огню́ цілу ніч;
E ele os guiou com uma nuvem durante o dia, e por toda a noite com uma luz de fogo.
15 на пустині Він скелі розсік, і щедро усіх напоїв, як з безо́дні.
Ele partiu as rochas no deserto, e [lhes] deu de beber como que de abismos profundos.
16 Він витягнув із скелі пото́ки, і во́ди текли, немов ріки.
Porque ele tirou correntes da rocha, e fez as águas descerem como rios.
17 Та гріши́ли вони проти Нього ще да́лі, і в пустіші гніви́ли Всевишнього,
E [ainda] prosseguiram em pecar contra ele, irritando ao Altíssimo no deserto.
18 і Бога вони випробо́вували в своїм серці, для душ своїх ї́жі бажаючи.
E tentaram a Deus nos seus corações, pedindo comida para o desejo de suas almas.
19 І вони говорили насу́проти Бога й казали: „Чи Бог зможе в пустині трапе́зу згото́вити?“
E falaram contra Deus, e disseram: Poderia Deus preparar uma mesa de comida no deserto?
20 Тож ударив у скелю — і во́ди лину́ли, і полили́ся пото́ки! „Чи Він зможе також дати хліба? Чи Він наготує м'яси́ва наро́дові Своє́му?“
Eis que ele feriu a rocha, e águas correram [dela] e ribeiros fluíram em abundância; será que ele também poderia [nos] dar pão, ou preparar carne a seu povo?
21 Тому́ то почув це Господь та й розгні́вався, — і огонь запалав проти Якова, і проти Ізраїля теж знявся гнів,
Por isso o SENHOR [os] ouviu, e se irritou; e fogo se acendeu contra Jacó, e furor também subiu contra Israel;
22 бо не ві́рували вони в Бога, і на спасі́ння Його не наді́ялись.
Porque eles não creram em Deus, nem confiaram na salvação que dele vem;
23 А Він хмарам згори наказав, — і відчинив двері неба,
Mesmo assim, ele deu ordens às altas nuvens, e abriu as portas dos céus;
24 і спустив, немов дощ, на них ма́нну для їжі, — і збі́жжя небесне їм дав:
E choveu sobre eles o maná, para comerem; e lhes deu trigo dos céus.
25 Хліб а́нгольський їла люди́на, Він послав їм поживи до си́тости!
Cada homem [daquele povo] comeu o pão dos anjos; ele lhes mandou comida para se fartarem.
26 Крім цього, Він схі́днього вітра пору́шив на небі, і міццю Своєю привів полудне́вого вітра, —
Ele fez soprar o vento do oriente nos céus, e trouxe o [vento] do sul com seu poder.
27 і дощем на них м'ясо пустив, немов по́рох, а птаство крила́те, як мо́рський пісо́к,
Ele fez chover sobre eles carne como a poeira da terra; e aves de asas como a areia do mar;
28 і спустив його серед табо́ру його́, коло наметів його.
E [as] fez cair no meio de seu acampamento, ao redor de suas tendas.
29 І їли вони та й наси́тились ду́же, — Він їм їхнє бажа́ння приніс!
Então comeram, e fartaram-se abundantemente; e satisfez o desejo deles.
30 Та ще не вдовольни́ли жада́ння свого́, ще їхня ї́жа була в їхніх уста́х,
Porem, estando eles [ainda] não satisfeitos, enquanto a comida ainda estava em suas bocas,
31 а гнів Божий підня́вся на них, та й побив їхніх ситих, і вибра́нців Ізраїлевих повали́в.
a ira de Deus subiu contra eles; matou os mais robustos deles e abateu os jovens de Israel.
32 Проте́ ще й далі грішили вони та не вірили в чу́да Його,
Com tudo isto ainda pecaram, e não creram nas maravilhas que ele fez.
33 — і Він докінчи́в у марно́ті їхні дні, а їхні літа́ — у страху.
Por isso gastaram seus dias em futilidades, e seus anos em terrores.
34 Як Він їх побива́в, то бажали Його, — і верта́лися, й Бога шукали,
Quando ele matava [alguns dentre] eles, então buscavam por ele, e se convertiam, e buscavam a Deus de madrugada.
35 і прига́дували, що Бог — їхня скеля, і Бог Всевишній — то їхній Викупите́ль.
E se lembravam de que Deus era sua rocha, e que o Deus Altíssimo [era] o seu libertador.
36 І своїми уста́ми вле́щували Його, а своїм язико́м лжу спліта́ли Йому́,
Porém falavam bem dele da boca para fora, e mentiam com suas línguas.
37 бо їхнє серце не міцно стояло при Нім, і не були́ вони вірні в Його заповіті.
Porque o coração deles não era comprometido para com ele, e não foram fiéis ao pacto dele.
38 Та він, Милосердний, гріх проща́в і їх не губив, і часто відве́ртав Свій гнів, і не буди́в усю Свою лютість,
Porém ele, sendo misericordioso, perdoava a maldade deles, e não os destruía; e muitas vezes desviou de mostrar sua ira, e não despertou todo o seu furor;
39 і Він пам'ятав, що вони тільки тіло, вітер, який перехо́дить і не поверта́ється!
[Porque] se lembrou de que eles eram carne, e [como] o vento, que vai, e não volta mais.
40 Скільки вони прогнівля́ли Його на пустині, зневажа́ли Його на степу́!
Quantas vezes o provocaram no deserto, e o maltrataram na terra desabitada!
41 І все знову та знов випробо́вували вони Бога, і зневажа́ли Святого Ізра́їлевого, —
Pois voltavam a tentar a Deus, e perturbavam ao Santo de Israel.
42 вони не пам'ята́ли руки Його з дня, як Він ви́бавив їх із недолі,
Não se lembraram de sua mão, [nem] do dia em que os livrou do adversário.
43 як в Єгипті чинив Він знаме́на Свої, а на полі Цоа́нському чу́да Свої,
Como quando ele fez seus sinais no Egito, e seus atos maravilhosos no campo de Zoã.
44 і в кров оберну́в річки їхні та їхні пото́ки, щоб вони не пили́.
E transformou seus rios e suas correntes em sangue, para que não bebessem.
45 Він послав був на них рої мух, — і їх же́рли вони, і жаб — і вони їх губили.
Enviou entre eles variedades de moscas, que os consumiu; e rãs, que os destruíram.
46 А врожай їхній віддав був Він гу́сені, а їхню пра́цю — сарані́.
E deu suas colheitas ao pulgão, e o trabalho deles ao gafanhoto.
47 Виноград їхній Він гра́дом побив, а при́морозком — їхні шовко́виці.
Com saraiva destruiu suas vinhas, e suas figueiras-bravas com granizo.
48 І Він градові віддав їхній скот, а бли́скавкам — че́реди їхні.
E entregou seu gado à saraiva; e seus animais a brasas ardentes.
49 Він послав був на них Свій гнів запальни́й, і лютість, й обу́рення, й у́тиск, насла́ння злих анголі́в.
Mandou entre eles o ardor de sua ira: fúria, irritação e angústia, enviando mensageiros do mal.
50 Він дорогу зрівня́в був для гніву Свого, їхні душі не стримав від смерти, життя ж їхнє віддав морови́ці.
Ele preparou o caminho de sua ira; não poupou suas almas da morte, e entregou seus animais à peste.
51 І побив Він усіх перворі́дних в Єгипті, пе́рвістків сили в наметах Ха́мових.
E feriu [mortalmente] a todo primogênito no Egito; as primícias nas forças nas tendas de Cam.
52 І повів Він, немов ту отару, наро́д Свій, і їх попрова́див, як стадо, в пустині.
E levou a seu povo como a ovelhas; e os guiou pelo deserto como a um rebanho.
53 І провадив безпечно Він їх, і вони не боялись, а море накри́ло було́ ворогів їхніх.
Ele os conduziu em segurança, e não temeram. O mar encobriu seus inimigos.
54 І Він їх привів до границі святині Своєї, до тієї гори, що прави́ця Його набула́.
E os trouxe até os limites de sua [terra] santa, até este monte, que sua mão direita adquiriu.
55 І наро́ди Він повиганя́в перед їхнім обличчям, і кинув для них жеребка́ про спа́док, — і в їхніх наме́тах племе́на Ізраїлеві осели́в.
E expulsou as nações de diante deles, e fez com que eles repartissem as linhas de sua herança, e fez as tribos de Israel habitarem em suas tendas.
56 Та й далі вони випробо́вували та гніви́ли Всевишнього Бога, і Його постано́в не доде́ржували,
Porém eles tentaram e provocaram ao Deus Altíssimo; e não guardaram os testemunhos dele.
57 і відступали та зраджували, немов їхні батьки відверну́лись, як обма́нливий лук.
E voltaram a ser [tão] infiéis como os seus pais; desviaram-se como um arco enganoso.
58 І же́ртівниками своїми гніви́ли Його, і дрочи́ли Його своїми фіґу́рами.
E provocaram a ira dele com seus altares pagãos, e com suas imagens de escultura moveram-no de ciúmes.
59 Бог почув усе це — і розгні́вався, і сильно обри́дивсь Ізраїлем,
Deus ouviu [isto], e se indignou; e rejeitou gravemente a Israel.
60 і покинув осе́лю в Шіло́, скинію ту, що вмістив був посеред людей,
Por isso ele abandonou o tabernáculo em Siló, a tenda que ele havia estabelecido como habitação entre as pessoas.
61 і віддав до неволі Він силу Свою, а вели́чність Свою — в руку во́рога.
E entregou o [símbolo] de seu poder em cativeiro, e sua glória na mão do adversário.
62 І віддав для меча Свій наро́д, і розгнівався був на спа́дщину Свою:
E entregou seu povo à espada, e enfureceu-se contra sua herança.
63 його юнакі́в огонь пожира́в, а дівча́там його не співали весі́льних пісе́нь,
O fogo consumiu a seus rapazes, e suas virgens não tiveram músicas de casamento.
64 його священики від меча полягли́, — і не плакали вдови його.
Seus sacerdotes caíram à espada, e suas viúvas não lamentaram.
65 Та небавом збудився Господь, немов зо́ сну, як той ве́лет, що ніби вином був підко́шений,
Então o Senhor despertou como que do sono, como um homem valente que se exalta com o vinho.
66 і вдарив Своїх ворогів по оза́дку, — вічну га́ньбу їм дав!
E feriu a seus adversários, para que recuassem, [e] lhes pôs como humilhação perpétua.
67 Та Він погорди́в намет Йо́сипів, і племе́на Єфремового не обрав,
Porém ele rejeitou a tenda de José, e não escolheu a tribo de Efraim.
68 а вибрав Собі плем'я Юдине, го́ру Сіон, що її полюбив!
Mas escolheu a tribo de Judá, o monte de Sião, a quem ele amava.
69 І святиню Свою збудував Він, як місце високе, як землю, що навіки її вґрунтува́в.
E edificou seu santuário como alturas; como a terra, a qual ele fundou para sempre.
70 І вибрав Давида, Свого раба, і від коша́р його взяв,
E ele escolheu a seu servo Davi; e o tomou dos apriscos de ovelhas.
71 від кі́тних ове́чок його Він привів, щоб Якова пас він, народа Свого, та Ізраїля, спа́док Свій, —
Ele o tirou de cuidar das ovelhas geradoras de filhotes, para que ele apascentasse ao seu povo Jacó; e à sua herança Israel.
72 і він пас їх у щирості серця свого́, і прова́див їх мудрістю рук своїх!
E ele os apascentou com um coração sincero, e os guiou com as habilidades de suas mãos.
