Псалми 78
1 Пісня навча́льна Асафова.
Yon Sòm a Asaph Koute, O pèp mwen an a lenstriksyon mwen. Panche zòrèy Ou vè pawòl a bouch mwen.
2 нехай я відкрию уста́ свої при́казкою, нехай старода́вні прислі́в'я я ви́словлю!
Mwen va ouvri bouch mwen avèk yon parabòl. Mwen va pale pawòl fonse a tan ansyen yo,
3 Що́ ми чули й пізнали, і що́ розповідали батьки́ наші нам, —
ke nou te tande, konnen e ke papa zansèt nou yo te fè nou konprann.
4 того не сховаємо від їхніх сині́в, будемо розповіда́ти про славу Господню аж до покоління оста́ннього, і про силу Його та про чу́да Його, які Він учинив!
Nou p ap kache yo a pitit nou yo, men nou va pale a jenerasyon k ap vini yo, tout lwanj SENYÈ a, fòs Li ak gran mèvèy ke Li te konn fè yo.
5 Він поставив засві́дчення в Якові, а Зако́на поклав ув Ізраїлі, про які наказав був Він нашим батька́м завідо́мити про них синів їхніх,
Paske Li te etabli yon temwayaj nan Jacob e te chwazi yon lwa an Israël, sou (sila) Li te kòmande papa zansèt nou yo pou yo ta enstwi yo a pitit pa yo.
6 щоб знало про це поколі́ння майбу́тнє, сини, що наро́джені будуть, — уста́нуть і будуть розповідати своїм дітям.
Ke jenerasyon k ap vini an ta kab konnen. Menm pou (sila) ki poko fèt yo, pou yo ta kab leve e pale yo a pitit yo,
7 І положать на Бога надію свою, і не забудуть діл Божих, Його ж заповіді берегти́муть.
pou yo kab mete konfyans yo nan Bondye e pa bliye zèv Bondye yo, men kenbe kòmandman Li yo.
8 І не стануть вони, немов їхні батьки́, поколі́нням непокі́рливим та бунтівни́чим, поколінням, що серця свого́ не поста́вило міцно, і що дух його Богу невірний.
Pou yo pa fè tankou papa zansèt yo, yon jenerasyon tèt di e rebèl, yon jenerasyon ki pa t gen kè fidèl, ki pa t gen lespri fidèl a Bondye.
9 Сини Єфрема, озбро́єні лу́чники, повернулися взад у день бо́ю:
Fis a Éphraïm yo ki kon tire flèch, te pote banza yo. Sepandan, nan jou batay la, yo te fè bak.
10 вони не берегли́ заповіту Божого, а ходити в Зако́ні Його відреклися,
Yo pa t kenbe akò yo ak Bondye e te refize mache nan lalwa Li.
11 і забули вони Його чи́ни та чу́да Його, які їм показав.
Yo te bliye zèv Li yo avèk mirak ke Li te montre yo.
12 Він чудо вчинив був для їхніх батькі́в ув єгипетськім кра́ї, на полі Цоа́нськім:
Li te fòje mirak yo devan zansèt yo, nan peyi Égypte la ak nan chan Tsoan an.
13 Він море розсік, і їх перепрова́див, а воду поставив, як вал;
Li te divize lanmè a e te fè yo pase ladann. Li te fè dlo yo kanpe wo tankou yon gwo pil.
14 і прова́див їх хмарою вдень, а ся́йвом огню́ цілу ніч;
Apre, Li te dirije yo avèk nwaj nan lajounen e nan tout nwit lan avèk limyè dife.
15 на пустині Він скелі розсік, і щедро усіх напоїв, як з безо́дні.
Li te fann wòch yo nan dezè a e te bay yo anpil dlo pou bwè tankou nan fon yo.
16 Він витягнув із скелі пото́ки, і во́ди текли, немов ріки.
Li te fè parèt sous ki te pete sòti nan wòch la, e te fè dlo desann tankou larivyè.
17 Та гріши́ли вони проти Нього ще да́лі, і в пустіші гніви́ли Всевишнього,
Sepandan, yo te kontinye peche kont Li, e fè rebèl kont Pi Wo a nan dezè a.
18 і Бога вони випробо́вували в своїм серці, для душ своїх ї́жі бажаючи.
Konsa, nan kè yo, yo te pase Bondye a leprèv lè yo te mande manje selon dezi yo.
19 І вони говорили насу́проти Бога й казали: „Чи Бог зможе в пустині трапе́зу згото́вити?“
Wi, yo te pale kont Bondye. Yo te di: “Èske Bondye kapab prepare yon tab nan dezè a?
20 Тож ударив у скелю — і во́ди лину́ли, і полили́ся пото́ки! „Чи Він зможе також дати хліба? Чи Він наготує м'яси́ва наро́дові Своє́му?“
Gade byen, Li te frape wòch la pou dlo kouri sòti e gwo sous yo t ap debòde. Èske Li kapab bay pen tou? Èske Li kab founi vyann pou pèp Li a?”
21 Тому́ то почув це Господь та й розгні́вався, — і огонь запалав проти Якова, і проти Ізраїля теж знявся гнів,
Pou sa, SENYÈ a te tande e te ranpli ak kòlè. Konsa, yon dife te limen kont Jacob, e chalè te monte tou kont Israël.
22 бо не ві́рували вони в Бога, і на спасі́ння Його не наді́ялись.
Paske yo pa t kwè nan Bondye, e pa t mete konfyans yo nan delivrans Li.
23 А Він хмарам згори наказав, — і відчинив двері неба,
Men Li te kòmande nwaj anlè yo, e te louvri pòt syèl yo.
24 і спустив, немов дощ, на них ма́нну для їжі, — і збі́жжя небесне їм дав:
Li te fè lamàn vin tonbe tankou lapli sou yo, pou yo manje e te bay yo manje soti nan syèl la.
25 Хліб а́нгольський їла люди́на, Він послав їм поживи до си́тости!
Lòm te manje manje a zanj yo. Li te voye manje ba yo an abondans.
26 Крім цього, Він схі́днього вітра пору́шив на небі, і міццю Своєю привів полудне́вого вітра, —
Li te fè van lès la vante nan syèl yo e avèk pwisans Li, Li te dirije van sid la.
27 і дощем на них м'ясо пустив, немов по́рох, а птаство крила́те, як мо́рський пісо́к,
Li te fè tonbe vyann sou yo tankou lapli, tankou pousyè, menm zwazo ak zèl tankou sab lanmè.
28 і спустив його серед табо́ру його́, коло наметів його.
Alò, Li te kite yo tonbe nan mitan kan an, toupatou abitasyon yo.
29 І їли вони та й наси́тились ду́же, — Він їм їхнє бажа́ння приніс!
Konsa, yo te manje vant plen, e sa yo te mande, se sa Li te bay yo.
30 Та ще не вдовольни́ли жада́ння свого́, ще їхня ї́жа була в їхніх уста́х,
Avan, yo te satisfè dezi yo, pandan manje a te toujou nan bouch yo,
31 а гнів Божий підня́вся на них, та й побив їхніх ситих, і вибра́нців Ізраїлевих повали́в.
kòlè Bondye te leve kont yo e te touye kèk nan pi vayan pami yo. Li te frape desann mesye pi chwazi Israël yo.
32 Проте́ ще й далі грішили вони та не вірили в чу́да Його,
Malgre tout sa, yo te peche toujou, e pa t kwè nan zèv mèvèy Li yo.
33 — і Він докінчи́в у марно́ті їхні дні, а їхні літа́ — у страху.
Akoz sa, Li te fè jou yo fini mal, e ane yo nan laperèz sibit.
34 Як Він їх побива́в, то бажали Його, — і верта́лися, й Бога шукали,
Lè Li te touye yo, nan lè sa a, yo te chache Li. Yo te retounen chache Li ak dilijans.
35 і прига́дували, що Бог — їхня скеля, і Бог Всевишній — то їхній Викупите́ль.
Konsa, yo te sonje ke Bondye te wòch yo, e Pi Wo a, redanmtè yo.
36 І своїми уста́ми вле́щували Його, а своїм язико́м лжу спліта́ли Йому́,
Men yo te twonpe Li ak bouch yo. Yo te manti a Li ak lang yo.
37 бо їхнє серце не міцно стояло при Нім, і не були́ вони вірні в Його заповіті.
Paske kè yo pa t fèm vè Li menm, ni yo pa t fidèl selon akò Li.
38 Та він, Милосердний, гріх проща́в і їх не губив, і часто відве́ртав Свій гнів, і не буди́в усю Свою лютість,
Men Li menm, akoz mizerikòd Li, te padone inikite yo, e pa t detwi yo. Wi, souvan Li te ralanti kòlè Li e pa t kite tout kòlè li vin leve.
39 і Він пам'ятав, що вони тільки тіло, вітер, який перехо́дить і не поверта́ється!
Konsa, Li te sonje ke se sèl chè yo te ye, yon van pase ki pa retounen ankò.
40 Скільки вони прогнівля́ли Його на пустині, зневажа́ли Його на степу́!
Konbyen fwa yo te fè rebèl kont Li nan dezè a, e te fè L soufri lapèn la nan savann an!
41 І все знову та знов випробо́вували вони Бога, і зневажа́ли Святого Ізра́їлевого, —
Anpil fwa, yo te pase Bondye a leprèv, epi te fè (Sila) Ki Sen A Israël la soufri doulè.
42 вони не пам'ята́ли руки Його з дня, як Він ви́бавив їх із недолі,
Yo pa t sonje pwisans Li, ni jou ke Li te delivre yo nan men advèsè yo,
43 як в Єгипті чинив Він знаме́на Свої, а на полі Цоа́нському чу́да Свої,
lè Li te akonpli mirak Li yo an Égypte ak mèvèy Li yo nan chan Tsoan an.
44 і в кров оберну́в річки їхні та їхні пото́ки, щоб вони не пили́.
Li te chanje rivyè yo an san. Konsa, nan sous yo, yo pa t kab bwè.
45 Він послав був на них рої мух, — і їх же́рли вони, і жаб — і вони їх губили.
Li te voye pami yo mouch an gran kantite ki te devore yo, avèk krapo ki te detwi yo.
46 А врожай їхній віддав був Він гу́сені, а їхню пра́цю — сарані́.
Li te bay chan rekòlt a chwalbwa a, ak pwodwi travay yo a krikèt la.
47 Виноград їхній Він гра́дом побив, а при́морозком — їхні шовко́виці.
Li te detwi chan fwi yo ak lagrèl e bwa sikomò yo ak fredi.
48 І Він градові віддав їхній скот, а бли́скавкам — че́реди їхні.
Li te bay bèt yo tou a lagrèl e twoupo yo a loray.
49 Він послав був на них Свій гнів запальни́й, і лютість, й обу́рення, й у́тиск, насла́ння злих анголі́в.
Li te voye sou yo chalè kòlè Li, gwo kòlè avèk endiyasyon ak twoub, ak yon bann zanj ki pou detwi yo.
50 Він дорогу зрівня́в був для гніву Свого, їхні душі не стримав від смерти, життя ж їхнє віддав морови́ці.
Li te fè yon chemen pou lakòlè Li. Li pa t epagne nanm yo de lanmò, men te bay lavi yo a gwo fleyo.
51 І побив Він усіх перворі́дних в Єгипті, пе́рвістків сили в наметах Ха́мових.
Li te frape di tout premye ne an Égypte yo, premye sòti a fòs kouraj yo nan tant a Cham yo.
52 І повів Він, немов ту отару, наро́д Свій, і їх попрова́див, як стадо, в пустині.
Men Li te mennen fè sòti pwòp pèp li a tankou mouton. Li te dirije yo nan dezè a tankou yon twoupo.
53 І провадив безпечно Він їх, і вони не боялись, а море накри́ло було́ ворогів їхніх.
Li te dirije yo avèk swen pou yo pa pè, men lanmè te vale lènmi yo.
54 І Він їх привів до границі святині Своєї, до тієї гори, що прави́ця Його набула́.
Konsa, Li te mennen yo nan peyi sen Li an, vè peyi ti kolin ke men dwat Li te vin posede a.
55 І наро́ди Він повиганя́в перед їхнім обличчям, і кинув для них жеребка́ про спа́док, — і в їхніх наме́тах племе́на Ізраїлеві осели́в.
Anplis, li te chase nasyon yo devan yo, te pataje pou yo yon eritaj selon mezi li, e te fè tribi Israël yo abite nan tant yo.
56 Та й далі вони випробо́вували та гніви́ли Всевишнього Бога, і Його постано́в не доде́ржували,
Sepandan, yo te tante e fè rebèl kont Bondye Pi Wo a, e pa t kenbe temwayaj Li yo,
57 і відступали та зраджували, немов їхні батьки відверну́лись, як обма́нливий лук.
men te vire fè bak e te aji nan malveyans tankou papa zansèt yo. Yo te vire akote tankou yon banza ki tòde.
58 І же́ртівниками своїми гніви́ли Його, і дрочи́ли Його своїми фіґу́рами.
Paske yo te pwovoke Li avèk wo plas yo, e te fè L jalou avèk imaj taye yo.
59 Бог почув усе це — і розгні́вався, і сильно обри́дивсь Ізраїлем,
Lè Bondye te tande, Li te vin ranpli avèk kòlè, e te vin deteste Israël anpil.
60 і покинув осе́лю в Шіло́, скинію ту, що вмістив був посеред людей,
Jiskaske Li te abandone abitasyon Silo, tant ke li te konn monte pami lòm nan,
61 і віддав до неволі Він силу Свою, а вели́чність Свою — в руку во́рога.
e te bay yo menm ki te fòs Li, an kaptivite, glwa Li nan men advèsè a.
62 І віддав для меча Свій наро́д, і розгнівався був на спа́дщину Свою:
Anplis, Li te livre pèp Li a de nepe e te vin ranpli avèk kòlè kont eritaj Li a.
63 його юнакі́в огонь пожира́в, а дівча́там його не співали весі́льних пісе́нь,
Dife te devore jennonm Li yo e vyèj Li yo pa t gen chan maryaj.
64 його священики від меча полягли́, — і не плакали вдови його.
Prèt Li yo te tonbe pa nepe e Vèv Li yo pa t kab kriye.
65 Та небавом збудився Господь, немов зо́ сну, як той ве́лет, що ніби вином був підко́шений,
Konsa, SENYÈ a te leve tankou se nan dòmi Li te ye, tankou yon gèrye ki rele fò akoz diven.
66 і вдарив Своїх ворогів по оза́дку, — вічну га́ньбу їм дав!
Li te pouse advèsè Li yo fè bak. Li te mete sou yo yon repwòch ki pa t ap fini menm.
67 Та Він погорди́в намет Йо́сипів, і племе́на Єфремового не обрав,
Anplis, Li te rejte tant Jospeh la, ni pa t chwazi tribi Éphraïm nan.
68 а вибрав Собі плем'я Юдине, го́ру Сіон, що її полюбив!
Men Li te chwazi tribi Juda a, Mòn Sion ke Li te renmen anpil la.
69 І святиню Свою збудував Він, як місце високе, як землю, що навіки її вґрунтува́в.
Li te bati sanktiyè Li tankou wotè mòn yo, tankou latè ke Li te etabli jis pou tout tan an.
70 І вибрав Давида, Свого раба, і від коша́р його взяв,
Anplis, Li te chwazi David, sèvitè Li a. Li te pran l sòti nan Pak mouton yo,
71 від кі́тних ове́чок його Він привів, щоб Якова пас він, народа Свого, та Ізраїля, спа́док Свій, —
sòti nan okipe mouton k ap fè pitit, avèk ti mouton nouris, Li te mennen li, pou vin bèje Jacob, pèp Li a, avèk Israël, eritaj Li a.
72 і він пас їх у щирості серця свого́, і прова́див їх мудрістю рук своїх!
Konsa, Li te fè bèje yo selon entegrite kè l, e te gide yo avèk men abil li.
