Псалми 78
1 Пісня навча́льна Асафова.
Une contemplation d'Asaph. Écoutez mon enseignement, mon peuple. Prêtez l'oreille aux paroles de ma bouche.
2 нехай я відкрию уста́ свої при́казкою, нехай старода́вні прислі́в'я я ви́словлю!
J'ouvrirai ma bouche en une parabole. Je vais prononcer les sombres paroles de l'ancien temps,
3 Що́ ми чули й пізнали, і що́ розповідали батьки́ наші нам, —
que nous avons entendus et connus, et nos pères nous l'ont dit.
4 того не сховаємо від їхніх сині́в, будемо розповіда́ти про славу Господню аж до покоління оста́ннього, і про силу Його та про чу́да Його, які Він учинив!
Nous ne les cacherons pas à leurs enfants, raconter à la génération à venir les louanges de Yahvé, sa force, et les merveilles qu'il a faites.
5 Він поставив засві́дчення в Якові, а Зако́на поклав ув Ізраїлі, про які наказав був Він нашим батька́м завідо́мити про них синів їхніх,
Car il a établi une alliance en Jacob, et a nommé un enseignant en Israël, qu'il a ordonné à nos pères, qu'ils doivent les faire connaître à leurs enfants;
6 щоб знало про це поколі́ння майбу́тнє, сини, що наро́джені будуть, — уста́нуть і будуть розповідати своїм дітям.
afin que la génération à venir sache, même les enfants qui doivent naître; qui doivent se lever et le dire à leurs enfants,
7 І положать на Бога надію свою, і не забудуть діл Божих, Його ж заповіді берегти́муть.
afin qu'ils mettent leur espoir en Dieu, et ne pas oublier les actions de Dieu, mais gardez ses commandements,
8 І не стануть вони, немов їхні батьки́, поколі́нням непокі́рливим та бунтівни́чим, поколінням, що серця свого́ не поста́вило міцно, і що дух його Богу невірний.
et ne seront pas comme leurs pères... une génération têtue et rebelle, une génération qui n'a pas rendu son cœur loyal, dont l'esprit n'était pas ferme avec Dieu.
9 Сини Єфрема, озбро́єні лу́чники, повернулися взад у день бо́ю:
Les fils d'Ephraïm, armés et portant des arcs, a fait marche arrière au jour de la bataille.
10 вони не берегли́ заповіту Божого, а ходити в Зако́ні Його відреклися,
Ils n'ont pas respecté l'alliance de Dieu, et ont refusé de marcher dans sa loi.
11 і забули вони Його чи́ни та чу́да Його, які їм показав.
Ils ont oublié ses actions, les merveilles qu'il leur avait montrées.
12 Він чудо вчинив був для їхніх батькі́в ув єгипетськім кра́ї, на полі Цоа́нськім:
Il a fait des choses merveilleuses aux yeux de leurs pères, dans le pays d'Égypte, dans les champs de Zoan.
13 Він море розсік, і їх перепрова́див, а воду поставив, як вал;
Il fendit la mer, et les fit passer. Il a fait en sorte que les eaux se dressent comme un tas.
14 і прова́див їх хмарою вдень, а ся́йвом огню́ цілу ніч;
Pendant le jour, il les conduisait aussi avec une nuée, et toute la nuit avec une lumière de feu.
15 на пустині Він скелі розсік, і щедро усіх напоїв, як з безо́дні.
Il a fendu des rochers dans le désert, et leur donnait à boire en abondance comme dans les profondeurs.
16 Він витягнув із скелі пото́ки, і во́ди текли, немов ріки.
Il a aussi fait jaillir des ruisseaux du rocher, et a fait couler les eaux comme des rivières.
17 Та гріши́ли вони проти Нього ще да́лі, і в пустіші гніви́ли Всевишнього,
Pourtant, ils ont continué à pécher contre lui, pour se rebeller contre le Très-Haut dans le désert.
18 і Бога вони випробо́вували в своїм серці, для душ своїх ї́жі бажаючи.
Ils ont tenté Dieu dans leur cœur en demandant de la nourriture selon leur désir.
19 І вони говорили насу́проти Бога й казали: „Чи Бог зможе в пустині трапе́зу згото́вити?“
Oui, ils ont parlé contre Dieu. Ils ont dit: « Dieu peut-il préparer une table dans le désert?
20 Тож ударив у скелю — і во́ди лину́ли, і полили́ся пото́ки! „Чи Він зможе також дати хліба? Чи Він наготує м'яси́ва наро́дові Своє́му?“
Voici, il a frappé le rocher, et les eaux ont jailli, et les ruisseaux ont débordé. Peut-il aussi donner du pain? Fournira-t-il de la viande à son peuple? »
21 Тому́ то почув це Господь та й розгні́вався, — і огонь запалав проти Якова, і проти Ізраїля теж знявся гнів,
Yahvé entendit et se mit en colère. Un feu a été allumé contre Jacob, La colère est aussi montée contre Israël,
22 бо не ві́рували вони в Бога, і на спасі́ння Його не наді́ялись.
parce qu'ils ne croyaient pas en Dieu, et n'avait pas confiance en son salut.
23 А Він хмарам згори наказав, — і відчинив двері неба,
Pourtant, il a commandé les cieux en haut, et a ouvert les portes du ciel.
24 і спустив, немов дощ, на них ма́нну для їжі, — і збі́жжя небесне їм дав:
Il fit pleuvoir sur eux la manne pour qu'ils la mangent, et leur a donné de la nourriture venant du ciel.
25 Хліб а́нгольський їла люди́на, Він послав їм поживи до си́тости!
L'homme a mangé le pain des anges. Il leur a envoyé de la nourriture à satiété.
26 Крім цього, Він схі́днього вітра пору́шив на небі, і міццю Своєю привів полудне́вого вітра, —
Il fit souffler dans le ciel le vent d'est. Par son pouvoir, il a guidé le vent du sud.
27 і дощем на них м'ясо пустив, немов по́рох, а птаство крила́те, як мо́рський пісо́к,
Il a aussi fait pleuvoir sur eux de la viande comme de la poussière, des oiseaux ailés comme le sable des mers.
28 і спустив його серед табо́ру його́, коло наметів його.
Il les fit tomber au milieu de leur camp, autour de leurs habitations.
29 І їли вони та й наси́тились ду́же, — Він їм їхнє бажа́ння приніс!
Ils mangèrent donc, et furent rassasiés. Il leur a donné leur propre désir.
30 Та ще не вдовольни́ли жада́ння свого́, ще їхня ї́жа була в їхніх уста́х,
Ils ne se sont pas détournés de leurs envies. Leur nourriture était encore dans leur bouche,
31 а гнів Божий підня́вся на них, та й побив їхніх ситих, і вибра́нців Ізраїлевих повали́в.
quand la colère de Dieu s'est élevée contre eux, a tué certains de leurs plus forts, et a frappé les jeunes hommes d'Israël.
32 Проте́ ще й далі грішили вони та не вірили в чу́да Його,
Malgré tout cela, ils ont péché, et ne croyaient pas en ses merveilles.
33 — і Він докінчи́в у марно́ті їхні дні, а їхні літа́ — у страху.
C'est pourquoi il a consumé leurs jours dans la vanité, et leurs années de terreur.
34 Як Він їх побива́в, то бажали Його, — і верта́лися, й Бога шукали,
Quand il les a tués, ils ont demandé après lui. Ils sont revenus et ont cherché Dieu avec ardeur.
35 і прига́дували, що Бог — їхня скеля, і Бог Всевишній — то їхній Викупите́ль.
Ils se sont souvenus que Dieu était leur rocher, le Dieu Très-Haut, leur rédempteur.
36 І своїми уста́ми вле́щували Його, а своїм язико́м лжу спліта́ли Йому́,
Mais ils l'ont flatté de leur bouche, et lui ont menti avec leur langue.
37 бо їхнє серце не міцно стояло при Нім, і не були́ вони вірні в Його заповіті.
Car leur cœur n'était pas droit avec lui, ils n'ont pas été fidèles à son alliance.
38 Та він, Милосердний, гріх проща́в і їх не губив, і часто відве́ртав Свій гнів, і не буди́в усю Свою лютість,
Mais lui, qui est miséricordieux, pardonna l'iniquité et ne les détruisit pas. Oui, plusieurs fois, il a détourné sa colère, et n'a pas déclenché toute sa colère.
39 і Він пам'ятав, що вони тільки тіло, вітер, який перехо́дить і не поверта́ється!
Il s'est souvenu qu'ils n'étaient que chair, un vent qui passe et ne revient pas.
40 Скільки вони прогнівля́ли Його на пустині, зневажа́ли Його на степу́!
Combien de fois se sont-ils rebellés contre lui dans le désert, et l'ont affligé dans le désert!
41 І все знову та знов випробо́вували вони Бога, і зневажа́ли Святого Ізра́їлевого, —
Ils se retournèrent et tentèrent Dieu, et ont provoqué le Saint d'Israël.
42 вони не пам'ята́ли руки Його з дня, як Він ви́бавив їх із недолі,
Ils ne se sont pas souvenus de sa main, ni le jour où il les a rachetés à l'adversaire;
43 як в Єгипті чинив Він знаме́на Свої, а на полі Цоа́нському чу́да Свої,
comment il a placé ses signes en Égypte, ses merveilles dans le champ de Zoan,
44 і в кров оберну́в річки їхні та їхні пото́ки, щоб вони не пили́.
il a changé leurs fleuves en sang, et leurs ruisseaux, de sorte qu'ils ne pouvaient pas boire.
45 Він послав був на них рої мух, — і їх же́рли вони, і жаб — і вони їх губили.
Il envoya parmi eux des nuées de mouches, qui les dévorèrent; et des grenouilles, qui les ont détruits.
46 А врожай їхній віддав був Він гу́сені, а їхню пра́цю — сарані́.
Il a aussi donné leur accroissement à la chenille, et leur travail à la sauterelle.
47 Виноград їхній Він гра́дом побив, а при́морозком — їхні шовко́виці.
Il a détruit leurs vignes par la grêle, leurs figuiers sycomores avec le gel.
48 І Він градові віддав їхній скот, а бли́скавкам — че́реди їхні.
Il a aussi livré leur bétail à la grêle, et leurs troupeaux à de chauds coups de foudre.
49 Він послав був на них Свій гнів запальни́й, і лютість, й обу́рення, й у́тиск, насла́ння злих анголі́в.
Il a jeté sur eux l'ardeur de sa colère, la colère, l'indignation et le trouble, et une bande d'anges du mal.
50 Він дорогу зрівня́в був для гніву Свого, їхні душі не стримав від смерти, життя ж їхнє віддав морови́ці.
Il a tracé un chemin pour sa colère. Il n'a pas épargné leur âme de la mort, mais ont donné leur vie à la peste,
51 І побив Він усіх перворі́дних в Єгипті, пе́рвістків сили в наметах Ха́мових.
et frappa tous les premiers-nés d'Égypte, le chef de leur force dans les tentes de Ham.
52 І повів Він, немов ту отару, наро́д Свій, і їх попрова́див, як стадо, в пустині.
Mais il a conduit son propre peuple comme des moutons, et les a guidés dans le désert comme un troupeau.
53 І провадив безпечно Він їх, і вони не боялись, а море накри́ло було́ ворогів їхніх.
Il les a conduits en toute sécurité, de sorte qu'ils n'ont pas eu peur, mais la mer a submergé leurs ennemis.
54 І Він їх привів до границі святині Своєї, до тієї гори, що прави́ця Його набула́.
Il les amena jusqu'à la frontière de son sanctuaire, à cette montagne, que sa main droite avait prise.
55 І наро́ди Він повиганя́в перед їхнім обличчям, і кинув для них жеребка́ про спа́док, — і в їхніх наме́тах племе́на Ізраїлеві осели́в.
Il a aussi chassé les nations devant eux, les a attribués en héritage par ligne, et a fait habiter les tribus d'Israël dans leurs tentes.
56 Та й далі вони випробо́вували та гніви́ли Всевишнього Бога, і Його постано́в не доде́ржували,
Pourtant, ils ont tenté et se sont rebellés contre le Dieu Très-Haut, et n'a pas gardé ses témoignages,
57 і відступали та зраджували, немов їхні батьки відверну́лись, як обма́нливий лук.
mais ils se sont détournés, et ont agi avec perfidie comme leurs pères. Ils étaient tordus comme un arc trompeur.
58 І же́ртівниками своїми гніви́ли Його, і дрочи́ли Його своїми фіґу́рами.
Car ils l'ont irrité par leurs hauts lieux, et l'ont rendu jaloux avec leurs images gravées.
59 Бог почув усе це — і розгні́вався, і сильно обри́дивсь Ізраїлем,
Lorsque Dieu a entendu cela, il s'est mis en colère, et abhorrait fortement Israël,
60 і покинув осе́лю в Шіло́, скинію ту, що вмістив був посеред людей,
de sorte qu'il abandonna la tente de Silo, la tente qu'il a placée parmi les hommes,
61 і віддав до неволі Він силу Свою, а вели́чність Свою — в руку во́рога.
et a livré sa force en captivité, sa gloire dans la main de l'adversaire.
62 І віддав для меча Свій наро́д, і розгнівався був на спа́дщину Свою:
Il a aussi livré son peuple à l'épée, et était en colère contre son héritage.
63 його юнакі́в огонь пожира́в, а дівча́там його не співали весі́льних пісе́нь,
Le feu a dévoré leurs jeunes hommes. Leurs vierges n'ont pas eu de chanson de mariage.
64 його священики від меча полягли́, — і не плакали вдови його.
Leurs prêtres sont tombés par l'épée, et leurs veuves ne pouvaient pas pleurer.
65 Та небавом збудився Господь, немов зо́ сну, як той ве́лет, що ніби вином був підко́шений,
Alors le Seigneur se réveilla comme quelqu'un qui sort du sommeil, comme un homme puissant qui crie à cause du vin.
66 і вдарив Своїх ворогів по оза́дку, — вічну га́ньбу їм дав!
Il a frappé ses adversaires en arrière. Il les a soumis à un reproche perpétuel.
67 Та Він погорди́в намет Йо́сипів, і племе́на Єфремового не обрав,
De plus, il rejeta la tente de Joseph, et n'a pas choisi la tribu d'Ephraïm,
68 а вибрав Собі плем'я Юдине, го́ру Сіон, що її полюбив!
Mais il choisit la tribu de Juda, Le mont Sion qu'il aimait.
69 І святиню Свою збудував Він, як місце високе, як землю, що навіки її вґрунтува́в.
Il a construit son sanctuaire comme les hauteurs, comme la terre qu'il a établie pour toujours.
70 І вибрав Давида, Свого раба, і від коша́р його взяв,
Il a aussi choisi David, son serviteur, et l'ont pris dans les bergeries;
71 від кі́тних ове́чок його Він привів, щоб Якова пас він, народа Свого, та Ізраїля, спа́док Свій, —
de suivre les brebis qui ont leurs petits, il l'a amené à être le berger de Jacob, son peuple, et Israël, son héritage.
72 і він пас їх у щирості серця свого́, і прова́див їх мудрістю рук своїх!
Il a doncété leur berger selon l'intégrité de son cœur, et les a guidés par l'habileté de ses mains.
