Псалми 78
1 Пісня навча́льна Асафова.
The lernyng of Asaph. Mi puple, perseyue ye my lawe; bowe youre eere in to the wordis of my mouth.
2 нехай я відкрию уста́ свої при́казкою, нехай старода́вні прислі́в'я я ви́словлю!
I schal opene my mouth in parablis; Y schal speke perfite resouns fro the bigynnyng.
3 Що́ ми чули й пізнали, і що́ розповідали батьки́ наші нам, —
Hou grete thingis han we herd, aud we han knowe tho; and oure fadris. telden to vs.
4 того не сховаємо від їхніх сині́в, будемо розповіда́ти про славу Господню аж до покоління оста́ннього, і про силу Його та про чу́да Його, які Він учинив!
Tho ben not hid fro the sones of hem; in anothir generacioun. And thei telden the heriyngis of the Lord, and the vertues of hym; and hise merueilis, whyche he dide.
5 Він поставив засві́дчення в Якові, а Зако́на поклав ув Ізраїлі, про які наказав був Він нашим батька́м завідо́мити про них синів їхніх,
And he reiside witnessyng in Jacob; and he settide lawe in Israel. Hou grete thingis comaundide he to oure fadris, to make tho knowun to her sones;
6 щоб знало про це поколі́ння майбу́тнє, сини, що наро́джені будуть, — уста́нуть і будуть розповідати своїм дітям.
that another generacioun knowe. Sones, that schulen be born, and schulen rise vp; schulen telle out to her sones.
7 І положать на Бога надію свою, і не забудуть діл Божих, Його ж заповіді берегти́муть.
That thei sette her hope in God, and foryete not the werkis of God; and that thei seke hise comaundementis.
8 І не стануть вони, немов їхні батьки́, поколі́нням непокі́рливим та бунтівни́чим, поколінням, що серця свого́ не поста́вило міцно, і що дух його Богу невірний.
Lest thei be maad a schrewid generacioun; and terrynge to wraththe, as the fadris of hem. A generacioun that dresside not his herte; and his spirit was not bileued with God.
9 Сини Єфрема, озбро́єні лу́чники, повернулися взад у день бо́ю:
The sones of Effraym, bendinge a bouwe and sendynge arowis; weren turned in the dai of batel.
10 вони не берегли́ заповіту Божого, а ходити в Зако́ні Його відреклися,
Thei kepten not the testament of God; and thei nolden go in his lawe.
11 і забули вони Його чи́ни та чу́да Його, які їм показав.
And thei foryaten hise benefices; and hise merueils, whiche he schewide to hem.
12 Він чудо вчинив був для їхніх батькі́в ув єгипетськім кра́ї, на полі Цоа́нськім:
He dide merueils bifore the fadris of hem in the loond of Egipt; in the feeld of Taphneos.
13 Він море розсік, і їх перепрова́див, а воду поставив, як вал;
He brak the see, and ledde hem thorou; and he ordeynede the watris as in a bouge.
14 і прова́див їх хмарою вдень, а ся́йвом огню́ цілу ніч;
And he ledde hem forth in a cloude of the dai; and al niyt in the liytnyng of fier.
15 на пустині Він скелі розсік, і щедро усіх напоїв, як з безо́дні.
He brak a stoon in deseert; and he yaf watir to hem as in a myche depthe.
16 Він витягнув із скелі пото́ки, і во́ди текли, немов ріки.
And he ledde watir out of the stoon; and he ledde forth watris as floodis.
17 Та гріши́ли вони проти Нього ще да́лі, і в пустіші гніви́ли Всевишнього,
And thei `leiden to yit to do synne ayens hym; thei excitiden hiye God in to ire, in a place with out water.
18 і Бога вони випробо́вували в своїм серці, для душ своїх ї́жі бажаючи.
And thei temptiden God in her hertis; that thei axiden meetis to her lyues.
19 І вони говорили насу́проти Бога й казали: „Чи Бог зможе в пустині трапе́зу згото́вити?“
And thei spaken yuel of God; thei seiden, Whether God may make redi a bord in desert?
20 Тож ударив у скелю — і во́ди лину́ли, і полили́ся пото́ки! „Чи Він зможе також дати хліба? Чи Він наготує м'яси́ва наро́дові Своє́му?“
For he smoot a stoon, and watris flowiden; and streemys yeden out in aboundaunce. Whether also he may yyue breed; ether make redi a bord to his puple?
21 Тому́ то почув це Господь та й розгні́вався, — і огонь запалав проти Якова, і проти Ізраїля теж знявся гнів,
Therfor the Lord herde, and delaiede; and fier was kindelid in Jacob, and the ire of God stiede on Israel.
22 бо не ві́рували вони в Бога, і на спасі́ння Його не наді́ялись.
For thei bileueden not in God; nether hopiden in his heelthe.
23 А Він хмарам згори наказав, — і відчинив двері неба,
And he comaundide to the cloudis aboue; and he openyde the yatis of heuene.
24 і спустив, немов дощ, на них ма́нну для їжі, — і збі́жжя небесне їм дав:
And he reynede to hem manna for to eete; and he yaf to hem breed of heuene.
25 Хліб а́нгольський їла люди́на, Він послав їм поживи до си́тости!
Man eet the breed of aungels; he sent to hem meetis in aboundance.
26 Крім цього, Він схі́днього вітра пору́шив на небі, і міццю Своєю привів полудне́вого вітра, —
He turnede ouere the south wynde fro heuene; and he brouyte in bi his vertu the weste wynde.
27 і дощем на них м'ясо пустив, немов по́рох, а птаство крила́те, як мо́рський пісо́к,
And he reynede fleischis as dust on hem; and `he reinede volatils fethered, as the grauel of the see.
28 і спустив його серед табо́ру його́, коло наметів його.
And tho felden doun in the myddis of her castels; aboute the tabernaclis of hem.
29 І їли вони та й наси́тились ду́же, — Він їм їхнє бажа́ння приніс!
And thei eeten, and weren fillid greetli, and he brouyte her desire to hem;
30 Та ще не вдовольни́ли жада́ння свого́, ще їхня ї́жа була в їхніх уста́х,
thei weren not defraudid of her desier. Yit her metis weren in her mouth;
31 а гнів Божий підня́вся на них, та й побив їхніх ситих, і вибра́нців Ізраїлевих повали́в.
and the ire of God stiede on hem. And he killide the fatte men of hem; and he lettide the chosene men of Israel.
32 Проте́ ще й далі грішили вони та не вірили в чу́да Його,
In alle these thingis thei synneden yit; and bileuede not in the merueils of God.
33 — і Він докінчи́в у марно́ті їхні дні, а їхні літа́ — у страху.
And the daies of hem failiden in vanytee; and the yeeris of hem faileden with haste.
34 Як Він їх побива́в, то бажали Його, — і верта́лися, й Бога шукали,
Whanne he killide hem, thei souyten hym; and turneden ayen, and eerli thei camen to hym.
35 і прига́дували, що Бог — їхня скеля, і Бог Всевишній — то їхній Викупите́ль.
And thei bithouyten, that God is the helper of hem; and `the hiy God is the ayenbier of hem.
36 І своїми уста́ми вле́щували Його, а своїм язико́м лжу спліта́ли Йому́,
And thei loueden hym in her mouth; and with her tunge thei lieden to hym.
37 бо їхнє серце не міцно стояло при Нім, і не були́ вони вірні в Його заповіті.
Forsothe the herte of hem was not riytful with hym; nethir thei weren had feithful in his testament.
38 Та він, Милосердний, гріх проща́в і їх не губив, і часто відве́ртав Свій гнів, і не буди́в усю Свою лютість,
But he is merciful, and he schal be maad merciful to the synnes of hem; and he schal not destrie hem. And he dide greetli, to turne awei his yre; and he kyndelide not al his ire.
39 і Він пам'ятав, що вони тільки тіло, вітер, який перехо́дить і не поверта́ється!
And he bithouyte, that thei ben fleische; a spirit goynge, and not turnynge ayen.
40 Скільки вони прогнівля́ли Його на пустині, зневажа́ли Його на степу́!
Hou oft maden thei hym wrooth in desert; thei stireden hym in to ire in a place with out watir.
41 І все знову та знов випробо́вували вони Бога, і зневажа́ли Святого Ізра́їлевого, —
And thei weren turned, and temptiden God; and thei wraththiden the hooli of Israel.
42 вони не пам'ята́ли руки Його з дня, як Він ви́бавив їх із недолі,
Thei bithouyten not on his hond; in the dai in the which he ayen bouyte hem fro the hond of the trobler.
43 як в Єгипті чинив Він знаме́на Свої, а на полі Цоа́нському чу́да Свої,
As he settide hise signes in Egipt; and hise grete wondris in the feeld of Taphneos.
44 і в кров оберну́в річки їхні та їхні пото́ки, щоб вони не пили́.
And he turnede the flodis of hem and the reynes of hem in to blood; that thei schulden not drynke.
45 Він послав був на них рої мух, — і їх же́рли вони, і жаб — і вони їх губили.
He sente a fleisch flie in to hem, and it eet hem; and he sente a paddok, and it loste hem.
46 А врожай їхній віддав був Він гу́сені, а їхню пра́цю — сарані́.
And he yaf the fruytis of hem to rust; and he yaf the trauels of hem to locustis.
47 Виноград їхній Він гра́дом побив, а при́морозком — їхні шовко́виці.
And he killide the vynes of hem bi hail; and the moore trees of hem bi a frost.
48 І Він градові віддав їхній скот, а бли́скавкам — че́реди їхні.
And he bitook the beestis of hem to hail; and the possessioun of hem to fier.
49 Він послав був на них Свій гнів запальни́й, і лютість, й обу́рення, й у́тиск, насла́ння злих анголі́в.
He sente in to hem the ire of his indignacioun; indignacioun, and ire, and tribulacioun, sendingis in bi iuel aungels.
50 Він дорогу зрівня́в був для гніву Свого, їхні душі не стримав від смерти, життя ж їхнє віддав морови́ці.
He made weie to the path of his ire, and he sparide not fro the deth of her lyues; and he closide togidere in deth the beestis of hem.
51 І побив Він усіх перворі́дних в Єгипті, пе́рвістків сили в наметах Ха́мових.
And he smoot al the first gendrid thing in the lond of Egipt; the first fruytis of alle the trauel of hem in the tabernaclis of Cham.
52 І повів Він, немов ту отару, наро́д Свій, і їх попрова́див, як стадо, в пустині.
And he took awei his puple as scheep; and he ledde hem forth as a flok in desert.
53 І провадив безпечно Він їх, і вони не боялись, а море накри́ло було́ ворогів їхніх.
And he ledde hem forth in hope, and thei dredden not; and the see hilide the enemyes of hem.
54 І Він їх привів до границі святині Своєї, до тієї гори, що прави́ця Його набула́.
And he brouyte hem in to the hil of his halewyng; in to the hil which his riythond gat. And he castide out hethene men fro the face of hem; and bi lot he departide to hem the lond in a cord of delyng.
55 І наро́ди Він повиганя́в перед їхнім обличчям, і кинув для них жеребка́ про спа́док, — і в їхніх наме́тах племе́на Ізраїлеві осели́в.
And he made the lynagis of Israel to dwelle in the tabernaclis of hem.
56 Та й далі вони випробо́вували та гніви́ли Всевишнього Бога, і Його постано́в не доде́ржували,
And thei temptiden, and wraththiden heiy God; and thei kepten not hise witnessyngis.
57 і відступали та зраджували, немов їхні батьки відверну́лись, як обма́нливий лук.
And thei turneden awei hem silf, and thei kepten not couenaunt; as her fadris weren turned in to a schrewid bouwe.
58 І же́ртівниками своїми гніви́ли Його, і дрочи́ли Його своїми фіґу́рами.
Thei stiriden him in to ire in her litle hillis; and thei terriden hym to indignacioun of her grauen ymagis.
59 Бог почув усе це — і розгні́вався, і сильно обри́дивсь Ізраїлем,
God herde, and forsook; and brouyte to nouyt Israel greetli.
60 і покинув осе́лю в Шіло́, скинію ту, що вмістив був посеред людей,
And he puttide awei the tabernacle of Sylo; his tabernacle where he dwellide among men.
61 і віддав до неволі Він силу Свою, а вели́чність Свою — в руку во́рога.
And he bitook the vertu of hem in to caitiftee; and the fairnesse of hem in to the hondis of the enemye.
62 І віддав для меча Свій наро́д, і розгнівався був на спа́дщину Свою:
And he closide togidere his puple in swerd; and he dispiside his erytage.
63 його юнакі́в огонь пожира́в, а дівча́там його не співали весі́льних пісе́нь,
Fier eet the yonge men of hem; and the virgyns of hem weren not biweilid.
64 його священики від меча полягли́, — і не плакали вдови його.
The prestis of hem fellen doun bi swerd; and the widewis of hem weren not biwept.
65 Та небавом збудився Господь, немов зо́ сну, як той ве́лет, що ніби вином був підко́шений,
And the Lord was reisid, as slepynge; as miyti greetli fillid of wiyn.
66 і вдарив Своїх ворогів по оза́дку, — вічну га́ньбу їм дав!
And he smoot hise enemyes on the hynderere partis; he yaf to hem euerlastyng schenschipe.
67 Та Він погорди́в намет Йо́сипів, і племе́на Єфремового не обрав,
And he puttide awei the tabernacle of Joseph; and he chees not the lynage of Effraym.
68 а вибрав Собі плем'я Юдине, го́ру Сіон, що її полюбив!
But he chees the lynage of Juda; he chees the hil of Syon, which he louede.
69 І святиню Свою збудував Він, як місце високе, як землю, що навіки її вґрунтува́в.
And he as an vnicorn bildide his hooli place; in the lond, which he foundide in to worldis.
70 І вибрав Давида, Свого раба, і від коша́р його взяв,
And he chees Dauid his seruaunt, and took hym vp fro the flockis of scheep; he took hym fro bihynde scheep with lambren.
71 від кі́тних ове́чок його Він привів, щоб Якова пас він, народа Свого, та Ізраїля, спа́док Свій, —
To feed Jacob his seruaunt; and Israel his eritage.
72 і він пас їх у щирості серця свого́, і прова́див їх мудрістю рук своїх!
And he fedde hem in the innocens of his herte; and he ledde hem forth in the vndurstondyngis of his hondis.
