Псалми 78
1 Пісня навча́льна Асафова.
阿撒夫的訓誨歌。 我的百姓，請傾聽我的指教。請您們側耳，聽我口的訓導。
2 нехай я відкрию уста́ свої при́казкою, нехай старода́вні прислі́в'я я ви́словлю!
我要開口講述譬喻，我要說出古代謎語。
3 Що́ ми чули й пізнали, і що́ розповідали батьки́ наші нам, —
凡我們所聽見所知道的，我們祖先傳報給我們的，
4 того не сховаємо від їхніх сині́в, будемо розповіда́ти про славу Господню аж до покоління оста́ннього, і про силу Його та про чу́да Його, які Він учинив!
我們不願隱瞞他們的子孫；要將上主的光榮和威能，他所施展的奇蹟和異行，都要 傳報給後代的眾生。
5 Він поставив засві́дчення в Якові, а Зако́на поклав ув Ізраїлі, про які наказав був Він нашим батька́м завідо́мити про них синів їхніх,
他曾在雅各伯頒佈了誡命，也曾在以色列立定了法令；凡他吩咐我們祖先的事情，都要一一告知自己的子孫，
6 щоб знало про це поколі́ння майбу́тнє, сини, що наро́джені будуть, — уста́нуть і будуть розповідати своїм дітям.
叫那未來的一代也要明悉，他們生長後，也要告知後裔，
7 І положать на Бога надію свою, і не забудуть діл Божих, Його ж заповіді берегти́муть.
叫他們仰望天主，不忘記他的工行，反而常要遵守天主的誡命，
8 І не стануть вони, немов їхні батьки́, поколі́нням непокі́рливим та бунтівни́чим, поколінням, що серця свого́ не поста́вило міцно, і що дух його Богу невірний.
免得他們像他們的祖先，成為頑固背命的世代，成為意志薄弱不堅，而心神不忠於天主的世代。
9 Сини Єфрема, озбро́єні лу́чники, повернулися взад у день бо́ю:
厄弗辣因的子孫，雖知挽弓射箭，但是在作戰的時日，卻轉背逃竄。
10 вони не берегли́ заповіту Божого, а ходити в Зако́ні Його відреклися,
他們沒有遵守同天主所立的盟約，他們更拒絕依照天主的法律生活。
11 і забули вони Його чи́ни та чу́да Його, які їм показав.
又忘卻了天主的作為，和他顯給他們的奇事：
12 Він чудо вчинив був для їхніх батькі́в ув єгипетськім кра́ї, на полі Цоа́нськім:
就是他昔日在埃及國和左罕地，當著他們祖先的面所行的奇蹟；
13 Він море розсік, і їх перепрова́див, а воду поставив, як вал;
他分開了大海，領他們出險，他使海水壁立，像一道堤岸；
14 і прова́див їх хмарою вдень, а ся́йвом огню́ цілу ніч;
白天以雲柱領導他們，黑夜以火柱光照他們；
15 на пустині Він скелі розсік, і щедро усіх напоїв, як з безо́дні.
在曠野中，把岩石打破，水流如注，讓他們喝飽，
16 Він витягнув із скелі пото́ки, і во́ди текли, немов ріки.
由岩石中湧出小河，引水流出相似江河。
17 Та гріши́ли вони проти Нього ще да́лі, і в пустіші гніви́ли Всевишнього,
但是，他們依舊作惡而得罪上主，在沙漠地區仍然冒犯至高之主。
18 і Бога вони випробо́вували в своїм серці, для душ своїх ї́жі бажаючи.
他們在自己心內試探天主，要求滿足自己貪欲的食物；
19 І вони говорили насу́проти Бога й казали: „Чи Бог зможе в пустині трапе́зу згото́вити?“
並且出言反抗天主說：天主豈能設宴於沙漠？
20 Тож ударив у скелю — і во́ди лину́ли, і полили́ся пото́ки! „Чи Він зможе також дати хліба? Чи Він наготує м'яси́ва наро́дові Своє́му?“
他雖能擊石，使水湧出好似湍流；但豈能給人民備辦鮮肉與食物？
21 Тому́ то почув це Господь та й розгні́вався, — і огонь запалав проти Якова, і проти Ізраїля теж знявся гнів,
天主聽到後，遂即大發憤怒，烈火燃起，要將雅各伯焚去，怒燄生出，要將以色列剷除；
22 бо не ві́рували вони в Бога, і на спасі́ння Його не наді́ялись.
因為他們不相信天主，也不肯依靠他的救助。
23 А Він хмарам згори наказав, — і відчинив двері неба,
上主卻仍命令雲彩降下，開啟了天上的門閘，
24 і спустив, немов дощ, на них ма́нну для їжі, — і збі́жжя небесне їм дав:
給他們降下瑪納使他們有飯吃，此外給他們賞賜了天上的糧食。
25 Хліб а́нгольський їла люди́на, Він послав їм поживи до си́тости!
天使的食糧，世人可以享受，他又賜下食物，使他們飽足。
26 Крім цього, Він схі́днього вітра пору́шив на небі, і міццю Своєю привів полудне́вого вітра, —
他由高天激起了東風，以他的能力引出南風，
27 і дощем на них м'ясо пустив, немов по́рох, а птаство крила́те, як мо́рський пісо́к,
他們降下鮮肉多似微塵灰土，給他們降下飛禽，多似海岸沙數。
28 і спустив його серед табо́ру його́, коло наметів його.
降落在他們軍營的中央，在他們帳幕的左右四方，
29 І їли вони та й наси́тились ду́же, — Він їм їхнє бажа́ння приніс!
他們吃了，而且吃得十分飽飫，天主使他們的慾望得以滿足；
30 Та ще не вдовольни́ли жада́ння свого́, ще їхня ї́жа була в їхніх уста́х,
但他們的食慾還沒有完全滿足，當他們口中還銜著他們的食物，
31 а гнів Божий підня́вся на них, та й побив їхніх ситих, і вибра́нців Ізраїлевих повали́в.
天主便對他們大發怒憤，殺死了他們肥壯的勇兵，擊倒了以色列的青年人。
32 Проте́ ще й далі грішили вони та не вірили в чу́да Його,
雖然如此，他們仍然犯罪，還是不信他的奇妙作為。
33 — і Він докінчи́в у марно́ті їхні дні, а їхні літа́ — у страху.
他使他們的時日，迅速消逝，又使他們的歲月，猝然過去。
34 Як Він їх побива́в, то бажали Його, — і верта́лися, й Бога шукали,
上主擊殺他們，他們即來尋覓上主，他們回心轉意，也熱切地尋求天主，
35 і прига́дували, що Бог — їхня скеля, і Бог Всевишній — то їхній Викупите́ль.
也想起天主是自己的磐石，至高者天主是自己的救主。
36 І своїми уста́ми вле́щували Його, а своїм язико́м лжу спліта́ли Йому́,
但是他們卻滿口欺騙，以舌頭向他說出謊言。
37 бо їхнє серце не міцно стояло при Нім, і не були́ вони вірні в Його заповіті.
他們的心對他毫無誠意，不忠於與他所立的約誓。
38 Та він, Милосердний, гріх проща́в і їх не губив, і часто відве́ртав Свій гнів, і не буди́в усю Свою лютість,
但是他卻慈悲為懷，赦免罪污，沒有消滅他們，且常抑止憤怒；也未曾把自己全部怒火洩露。
39 і Він пам'ятав, що вони тільки тіло, вітер, який перехо́дить і не поверта́ється!
他又想起他們不過是血肉，是一陣去而不復返的唏噓。
40 Скільки вони прогнівля́ли Його на пустині, зневажа́ли Його на степу́!
他們多少次在曠野裏觸犯了他，在沙漠中激怒了他，
41 І все знову та знов випробо́вували вони Бога, і зневажа́ли Святого Ізра́їлевого, —
三番五次試探了天主，侮辱了以色列的聖主。
42 вони не пам'ята́ли руки Його з дня, як Він ви́бавив їх із недолі,
不再想念他那有力的手臂，拯救他們脫離敵手的時日：
43 як в Єгипті чинив Він знаме́на Свої, а на полі Цоа́нському чу́да Свої,
那日，他曾在埃及國顯了奇蹟，在左罕地行了異事。
44 і в кров оберну́в річки їхні та їхні пото́ки, щоб вони не пили́.
血染了他們的江河與流溪，致使他們沒有了可飲的清水。
45 Він послав був на них рої мух, — і їх же́рли вони, і жаб — і вони їх губили.
他使蠅蚋傷害他們，又使蛤蟆侵害他們。
46 А врожай їхній віддав був Він гу́сені, а їхню пра́цю — сарані́.
把他們的產物交給蚱蜢，將他們的收穫餵給蝗虫。
47 Виноград їхній Він гра́дом побив, а при́морозком — їхні шовко́виці.
下冰雹把他們的葡萄打碎，降寒霜把他們的桑樹打毀，
48 І Він градові віддав їхній скот, а бли́скавкам — че́реди їхні.
將他們的牲畜交給瘟疫，將他們的羊群交給毒疾。
49 Він послав був на них Свій гнів запальни́й, і лютість, й обу́рення, й у́тиск, насла́ння злих анголі́в.
向他們燃起憤怒之火，赫赫的震怒，以及災禍，好像侵害人們的群魔。
50 Він дорогу зрівня́в був для гніву Свого, їхні душі не стримав від смерти, життя ж їхнє віддав морови́ці.
他為自己的憤怒開了路，未保存他們脫免於死途，瘟死了他們所有的牲畜，
51 І побив Він усіх перворі́дних в Єгипті, пе́рвістків сили в наметах Ха́мових.
擊殺了埃及所有的長子，將含帳幕內的頭胎殺死。
52 І повів Він, немов ту отару, наро́д Свій, і їх попрова́див, як стадо, в пустині.
他如領羊一般地領出了自己的百姓，他在曠野中引領他們有如引領羊群。
53 І провадив безпечно Він їх, і вони не боялись, а море накри́ло було́ ворогів їхніх.
領他們平安走過，使他們一無所畏。而海洋卻把他們的仇人完全淹斃。
54 І Він їх привів до границі святині Своєї, до тієї гори, що прави́ця Його набула́.
引領他們進入自己的聖地，到自己右手所佔領的山區。
55 І наро́ди Він повиганя́в перед їхнім обличчям, і кинув для них жеребка́ про спа́док, — і в їхніх наме́тах племе́на Ізраїлеві осели́в.
親自在他們的面前把異民逐散，將那地方以抽籤方式分為家產，讓以色列各族住進他們的帳幔。
56 Та й далі вони випробо́вували та гніви́ли Всевишнього Бога, і Його постано́в не доде́ржували,
但他們仍然試探和觸犯上主，沒有遵守至高者的法律，
57 і відступали та зраджували, немов їхні батьки відверну́лись, як обма́нливий лук.
叛逆失信，如同他們的祖先，徘徊歧途，好像邪曲的弓箭。
58 І же́ртівниками своїми гніви́ли Його, і дрочи́ли Його своїми фіґу́рами.
因他們的丘壇，招惹了上主的義憤，因他們的雕像，激起了上主的怒. 恨。
59 Бог почув усе це — і розгні́вався, і сильно обри́дивсь Ізраїлем,
天主一聽到，即發憤怒，想將以色列完全擯除；
60 і покинув осе́лю в Шіло́, скинію ту, що вмістив був посеред людей,
甚至他離棄了史羅的居處，就是他在人間所住的帳幕。
61 і віддав до неволі Він силу Свою, а вели́чність Свою — в руку во́рога.
讓自己的力量為人俘擄，將自己的光榮交於敵手；
62 І віддав для меча Свій наро́д, і розгнівався був на спа́дщину Свою:
將自己的百姓交於刀劍，對自己的產業燃起怒燄。
63 його юнакі́в огонь пожира́в, а дівча́там його не співали весі́льних пісе́нь,
烈火併吞了他們的青年，處女見不到婚嫁的喜宴；
64 його священики від меча полягли́, — і не плакали вдови його.
他們的司祭喪身刀劍，他們的寡婦不能弔唁。
65 Та небавом збудився Господь, немов зо́ сну, як той ве́лет, що ніби вином був підко́шений,
上主好似由睡夢中醒起，又好像酒後歡樂的勇士。
66 і вдарив Своїх ворогів по оза́дку, — вічну га́ньбу їм дав!
他由後方打擊自己的仇讎，使他們永永遠遠蒙羞受辱。
67 Та Він погорди́в намет Йо́сипів, і племе́на Єфремового не обрав,
他並且棄捨了若瑟的帳幕，不再揀選厄弗辣因的家族。
68 а вибрав Собі плем'я Юдине, го́ру Сіон, що її полюбив!
但他卻把猶大的家族揀選；以及自己喜愛的熙雍聖山。
69 І святиню Свою збудував Він, як місце високе, як землю, що навіки її вґрунтува́в.
他建築了聖殿如天之高遠，永遠奠定了它如地之牢堅。
70 І вибрав Давида, Свого раба, і від коша́р його взяв,
揀選了自己的僕人達味，且自羊圈裏選拔了達味。
71 від кі́тних ове́чок його Він привів, щоб Якова пас він, народа Свого, та Ізраїля, спа́док Свій, —
上主召叫放羊時的達味，為牧放自己的百姓雅各伯，為牧放自己的人民以色列，
72 і він пас їх у щирості серця свого́, і прова́див їх мудрістю рук своїх!
他以純潔的心牧養他們，他以明智的手領導了他們。
