Псалми 77
1 Для дириґента хору. Для Єдуту́на. Псалом Асафів. Мій голос до Бога, — й я кли́кати буду, мій голос до Бога, — й почує мене!
Müzik Şefi Yedutun için - Asaf'ın mezmuru Yüksek sesle Tanrı'ya yakarıyorum, Haykırıyorum beni duysun diye.
2 В день недолі моєї шукаю я Господа, до Нього рука моя ви́тягнена вночі й не зомлі́є, не хоче душа моя бути поті́шена:
Sıkıntılı günümde Rab'be yönelir, Gece hiç durmadan ellerimi açarım, Gönlüm avunmaz bir türlü.
3 згадаю про Бога й зідха́ю, розважа́ю — й мій дух омліва́є! (Се́ла)
Tanrı'yı anımsayınca inlerim, Düşündükçe içim daralır. (Sela)
4 Ти де́ржиш пові́ки оче́й моїх, я побитий і не говорю́.
Açık tutuyorsun göz kapaklarımı, Sıkıntıdan konuşamıyorum.
5 Пригадую я про дні давні, про роки відві́чні,
Geçmiş günleri, Yıllar öncesini düşünüyorum.
6 свою пісню вночі я прига́дую, говорю́ з своїм серцем, а мій дух розважа́є:
Gece ilahilerimi anacağım, Kendi kendimle konuşacağım, İnceden inceye soracağım:
7 Чи навіки покине Господь, і вже більш не вподо́бає?
“Rab sonsuza dek mi bizi reddedecek? Lütfunu bir daha göstermeyecek mi?
8 Чи навіки спини́лася милість Його́? Чи скінчи́лося слово Його в рід і рід?
Sevgisi sonsuza dek mi yok oldu? Sözü geçerli değil mi artık?
9 Чи Бог ми́лувати позабу́в? Чи гнівом замкнув Він Своє милосе́рдя? (Се́ла)
Tanrı unuttu mu acımayı? Sevecenliğinin yerini öfke mi aldı?” (Sela)
10 І промовив був я: „То стражда́ння моє — переміна прави́ці Всевишнього“.
Sonra kendi kendime, “İşte benim derdim bu!” dedim, “Yüceler Yücesi gücünü göstermiyor artık.”
11 Пригада́ю я вчинки Господні, як чудо Твоє я згадаю відда́вна,
RAB'bin işlerini anacağım, Evet, geçmişteki harikalarını anacağım.
12 і буду я ду́мати про кожен Твій чин, і про вчинки Твої опові́м!
Yaptıkları üzerinde derin derin düşüneceğim, Bütün işlerinin üzerinde dikkatle duracağım.
13 Боже, — святая доро́га Твоя, котри́й бог великий, як Бог наш?
Ey Tanrı, yolun kutsaldır! Hangi ilah Tanrı kadar uludur?
14 Ти Той Бог, що чу́да вчиняє, Ти ви́явив силу Свою між наро́дами,
Harikalar yaratan Tanrı sensin, Halklar arasında gücünü gösterdin.
15 Ти ви́зволив люд Свій раме́ном, — синів Якова й Йо́сипа! (Се́ла)
Güçlü bileğinle kendi halkını, Yakup ve Yusuf oğullarını kurtardın. (Sela)
16 Тебе бачили води, о Боже, Тебе бачили во́ди — й тремтіли, затряслися й безо́дні.
Sular seni görünce, ey Tanrı, Sular seni görünce çalkalandı, Enginler titredi.
17 Лила́ся струмко́м вода з хмар, тучі ви́дали грім, тако́ж там і сям Твої стрі́ли літали.
Bulutlar suyunu boşalttı, Gökler gürledi, Her yanda okların uçuştu.
18 Гуркіт грому Твого на небесному колі, й блискавки́ освіти́ли вселе́нну, тремті́ла й трясла́ся земля!
Kasırgada gürleyişin duyuldu, Şimşekler dünyayı aydınlattı, Yer titreyip sarsıldı.
19 Через море доро́га Твоя, а сте́жка Твоя — через во́ди великі, і не видно було́ Твоїх стіп.
Kendine denizde, Derin sularda yollar açtın, Ama ayak izlerin belli değildi.
20 Ти прова́див наро́д Свій, немов ту ота́ру, рукою Мойсея та Ааро́на.
Musa ve Harun'un eliyle Halkını bir sürü gibi güttün.
