< Псалми 77 >

1 Для дириґента хору. Для Єдуту́на. Псалом Асафів. Мій голос до Бога, — й я кли́кати буду, мій голос до Бога, — й почує мене!
Načelniku godbe, naslednikov Idutunskih; psalm Asafov. Glas moj gre do Boga, ko zavpijem; glas moj do Boga, da nagne uho k meni.
2 В день недолі моєї шукаю я Господа, до Нього рука моя ви́тягнена вночі й не зомлі́є, не хоче душа моя бути поті́шена:
Ob času stiske svoje iščem Gospoda; roka moja je ponoči polita neprestano, duša moja se brani pripustiti tolažbo.
3 згадаю про Бога й зідха́ю, розважа́ю — й мій дух омліва́є! (Се́ла)
Spominjam se Boga, ko trepetam in stokam; premišljam, ko duh moj omaguje presilno.
4 Ти де́ржиш пові́ки оче́й моїх, я побитий і не говорю́.
Ko mi ne daš zatisniti očî, zbegan sem, tako da povedati ne morem.
5 Пригадую я про дні давні, про роки відві́чні,
Čase premišljujem starodavne, prejšnjih vekov leta.
6 свою пісню вночі я прига́дую, говорю́ з своїм серцем, а мій дух розважа́є:
Spominjam se godbe svoje ponočnje; v srci svojem premišljam, in duh moj preiskuje govoreč:
7 Чи навіки покине Господь, і вже більш не вподо́бає?
Ali bi vekomaj zametal Gospod; ali ne bode dalje dobrovoljen?
8 Чи навіки спини́лася милість Його́? Чи скінчи́лося слово Його в рід і рід?
Ali bi vekomaj opešala milost njegova; konec bilo govora od roda do roda?
9 Чи Бог ми́лувати позабу́в? Чи гнівом замкнув Він Своє милосе́рдя? (Се́ла)
Ali bi bil pozabil Bog mogočni deliti milost; ali bi zapiral v jezi usmiljenje svoje?
10 І промовив був я: „То стражда́ння моє — переміна прави́ці Всевишнього“.
Slednjič pravim: To me slabi, ko se je izpremenila Najvišjega desnica.
11 Пригада́ю я вчинки Господні, як чудо Твоє я згадаю відда́вна,
Spominjal so bodem dejanj Gospodovih; dà, spominjal se bodem od starodavnosti vseh čudežev tvojih.
12 і буду я ду́мати про кожен Твій чин, і про вчинки Твої опові́м!
In premišljal bodem vsakatero délo tvoje; o dejanjih tvojih bodem pripovedoval:
13 Боже, — святая доро́га Твоя, котри́й бог великий, як Бог наш?
O Bog, v svetosti je steza tvoja, kdo je Bog mogočni kakor Bog?
14 Ти Той Бог, що чу́да вчиняє, Ти ви́явив силу Свою між наро́дами,
Ti, o Bog mogočni, čudoviti, pokazal si moč svojo na narodih.
15 Ти ви́зволив люд Свій раме́ном, — синів Якова й Йо́сипа! (Се́ла)
Rešil si z roko ljudstvo svoje, sinove Jakobove, tudi Jožefa.
16 Тебе бачили води, о Боже, Тебе бачили во́ди — й тремтіли, затряслися й безо́дні.
Videle so te vode, Bog, videle so te vode in se tresle, dà, potresla so se brezna.
17 Лила́ся струмко́м вода з хмар, тучі ви́дали грім, тако́ж там і сям Твої стрі́ли літали.
Izlili so oblaki vode, glas so zagnali gornji oblaki; priletele so tudi pušice tvoje.
18 Гуркіт грому Твого на небесному колі, й блискавки́ освіти́ли вселе́нну, тремті́ла й трясла́ся земля!
Bobnel je grom tvoj v tistem krogu, razsvetljali so bliski vesoljni svet; potresla se je zemlja in trepetala.
19 Через море доро́га Твоя, а сте́жка Твоя — через во́ди великі, і не видно було́ Твоїх стіп.
Skozi morje pot tvoja, in steza tvoja skozi prostorne vode, kjer sledovi tvoji niso znani,
20 Ти прова́див наро́д Свій, немов ту ота́ру, рукою Мойсея та Ааро́на.
Vodil si kakor čedo ljudstvo svoje, po Mojzu in Aronu.

< Псалми 77 >