Псалми 77
1 Для дириґента хору. Для Єдуту́на. Псалом Асафів. Мій голос до Бога, — й я кли́кати буду, мій голос до Бога, — й почує мене!
Salmo de Asafe, para o regente, conforme “Jedutum”: Clamo a Deus com minha voz, minha voz a Deus; e ele inclinará seus ouvidos a mim.
2 В день недолі моєї шукаю я Господа, до Нього рука моя ви́тягнена вночі й не зомлі́є, не хоче душа моя бути поті́шена:
No dia da minha angústia busquei ao Senhor; minha mão estava continuamente estendida; minha alma não se deixava consolar.
3 згадаю про Бога й зідха́ю, розважа́ю — й мій дух омліва́є! (Се́ла)
Eu ficava me lembrando de Deus, e gemendo; ficava pensativo, e meu espírito desfalecia. (Selá)
4 Ти де́ржиш пові́ки оче́й моїх, я побитий і не говорю́.
Tu mantiveste abertas as pálpebras dos meus olhos; eu estava perturbado, e não conseguia falar.
5 Пригадую я про дні давні, про роки відві́чні,
Eu ficava imaginando os dias antigos, e os anos passados.
6 свою пісню вночі я прига́дую, говорю́ з своїм серцем, а мій дух розважа́є:
De noite eu me lembrava de minha canção; meditava em meu coração; e meu espírito ficava procurando [entender].
7 Чи навіки покине Господь, і вже більш не вподо́бає?
Será que o Senhor rejeitará para sempre? E nunca mais mostrará seu favor?
8 Чи навіки спини́лася милість Його́? Чи скінчи́лося слово Його в рід і рід?
A sua bondade se acabou para sempre? Ele deu fim à [sua] promessa de geração em geração?
9 Чи Бог ми́лувати позабу́в? Чи гнівом замкнув Він Своє милосе́рдя? (Се́ла)
Deus se esqueceu de ter misericórdia? Ele encerrou suas compaixões por causa de sua ira? (Selá)
10 І промовив був я: „То стражда́ння моє — переміна прави́ці Всевишнього“.
Então eu disse: Esta é a minha dor: os anos em que a mão do Altíssimo [agia].
11 Пригада́ю я вчинки Господні, як чудо Твоє я згадаю відда́вна,
Eu me lembrarei das obras do SENHOR; porque me lembrarei de tuas antigas maravilhas.
12 і буду я ду́мати про кожен Твій чин, і про вчинки Твої опові́м!
Meditarei em todos as tuas obras, e falarei de teus feitos.
13 Боже, — святая доро́га Твоя, котри́й бог великий, як Бог наш?
Deus, santo [é] o teu caminho; quem é deus [tão] grande como [nosso] Deus?
14 Ти Той Бог, що чу́да вчиняє, Ти ви́явив силу Свою між наро́дами,
Tu [és] o Deus que faz maravilhas; tu fizeste os povos conhecerem teu poder.
15 Ти ви́зволив люд Свій раме́ном, — синів Якова й Йо́сипа! (Се́ла)
Com [teu] braço livraste teu povo, os filhos de Jacó e de José. (Selá)
16 Тебе бачили води, о Боже, Тебе бачили во́ди — й тремтіли, затряслися й безо́дні.
As águas te viram, ó Deus; as águas te viram, [e] tremeram; também os abismos foram abalados.
17 Лила́ся струмко́м вода з хмар, тучі ви́дали грім, тако́ж там і сям Твої стрі́ли літали.
Grandes nuvens derramaram muitas águas; os céus fizeram barulho; e também tuas flechas correram de um lado ao outro.
18 Гуркіт грому Твого на небесному колі, й блискавки́ освіти́ли вселе́нну, тремті́ла й трясла́ся земля!
O ruído de teus trovões [estava] nos ventos; relâmpagos iluminaram ao mundo; a terra se abalou e tremou.
19 Через море доро́га Твоя, а сте́жка Твоя — через во́ди великі, і не видно було́ Твоїх стіп.
Pelo mar [foi] teu caminho; e tuas veredas por muitas águas; e tuas pegadas não foram conhecidas.
20 Ти прова́див наро́д Свій, немов ту ота́ру, рукою Мойсея та Ааро́на.
Guiaste a teu povo como a um rebanho, pela mão de Moisés e de Arão.
