Псалми 77
1 Для дириґента хору. Для Єдуту́на. Псалом Асафів. Мій голос до Бога, — й я кли́кати буду, мій голос до Бога, — й почує мене!
Til songmeisteren, for Jedutun; ein salme av Asaf. Eg ropar til Gud, og eg vil skrika; eg ropar til Gud, og han vil venda øyra til meg.
2 В день недолі моєї шукаю я Господа, до Нього рука моя ви́тягнена вночі й не зомлі́є, не хоче душа моя бути поті́шена:
Den Dagen eg er i naud, søkjer eg Herren, um natti retter eg ut handi, og ho vert ikkje trøytt, mi sjæl vil ikkje lata seg trøysta.
3 згадаю про Бога й зідха́ю, розважа́ю — й мій дух омліва́є! (Се́ла)
Eg vil koma Gud i hug og sukka, eg vil tenkja etter, og mi ånd vanmegtast. (Sela)
4 Ти де́ржиш пові́ки оче́й моїх, я побитий і не говорю́.
Du held augo mine vakande, eg er uroleg og talar ikkje.
5 Пригадую я про дні давні, про роки відві́чні,
Eg tenkjer på fordoms dagar, på lengst framfarne år.
6 свою пісню вночі я прига́дую, говорю́ з своїм серцем, а мій дух розважа́є:
Eg vil koma i hug min strengleik um natti, i mitt hjarta vil eg grunda, og mi ånd vil ransaka.
7 Чи навіки покине Господь, і вже більш не вподо́бає?
Vil Herren æveleg støyta burt? vil han ikkje lenger visa nåde?
8 Чи навіки спини́лася милість Його́? Чи скінчи́лося слово Його в рід і рід?
Er det for all tid ute med hans miskunn? Hev hans lovnad vorte upp i inkje frå ætt til ætt?
9 Чи Бог ми́лувати позабу́в? Чи гнівом замкнув Він Своє милосе́рдя? (Се́ла)
Hev Gud gløymt å vera nådig? Eller hev han i vreide stengt for sin godhug? (Sela)
10 І промовив був я: „То стражда́ння моє — переміна прави́ці Всевишнього“.
Eg segjer: Dette er mi plåga, det er år frå høgre handi til den Høgste.
11 Пригада́ю я вчинки Господні, як чудо Твоє я згадаю відда́вна,
Eg vil forkynna Herrens gjerningar, for eg vil minnast dine under frå fordoms tid.
12 і буду я ду́мати про кожен Твій чин, і про вчинки Твої опові́м!
Og eg vil tenkja etter alt ditt verk, og på dine store gjerningar vil eg grunda.
13 Боже, — святая доро́га Твоя, котри́й бог великий, як Бог наш?
Gud, i heilagdom er din veg, kven er ein gud, stor som Gud?
14 Ти Той Бог, що чу́да вчиняє, Ти ви́явив силу Свою між наро́дами,
Du er den Gud som gjer under; du hev kunngjort din styrke millom folkeslagi.
15 Ти ви́зволив люд Свій раме́ном, — синів Якова й Йо́сипа! (Се́ла)
Du hev løyst ditt folk ut med velde, borni åt Jakob og Josef. (Sela)
16 Тебе бачили води, о Боже, Тебе бачили во́ди — й тремтіли, затряслися й безо́дні.
Vatni såg deg, Gud, vatni såg deg og bivra, ja, djupi skalv.
17 Лила́ся струмко́м вода з хмар, тучі ви́дали грім, тако́ж там і сям Твої стрі́ли літали.
Skyerne gav vatn, himmelen dunde, ja, dine piler flaug ikring.
18 Гуркіт грому Твого на небесному колі, й блискавки́ освіти́ли вселе́нну, тремті́ла й трясла́ся земля!
Di tora dunde i kvervelstormen, eldingar lyste upp jordriket, jordi skalv og riste.
19 Через море доро́га Твоя, а сте́жка Твоя — через во́ди великі, і не видно було́ Твоїх стіп.
I havet gjekk din veg, og dine stigar gjenom store vatn, og dine fotspor vart ikkje kjende.
20 Ти прова́див наро́д Свій, немов ту ота́ру, рукою Мойсея та Ааро́на.
Du førde ditt folk som ei hjord ved handi åt Moses og Aron.
