Псалми 77
1 Для дириґента хору. Для Єдуту́на. Псалом Асафів. Мій голос до Бога, — й я кли́кати буду, мій голос до Бога, — й почує мене!
エドトンの體にしたがひて伶長にうたはしめたるアサフのうた 我わがこゑをあげて神によばはん われ聲を神にあげなばその耳をわれにかたぶけたまはん
2 В день недолі моєї шукаю я Господа, до Нього рука моя ви́тягнена вночі й не зомлі́є, не хоче душа моя бути поті́шена:
わがなやみの日にわれ主をたづねまつれり 夜わが手をのべてゆるむることなかりき わがたましひは慰めらるるをいなみたり
3 згадаю про Бога й зідха́ю, розважа́ю — й мій дух омліва́є! (Се́ла)
われ神をおもひいでて打なやむ われ思ひなげきてわが霊魂おとろへぬ (セラ)
4 Ти де́ржиш пові́ки оче́й моїх, я побитий і не говорю́.
なんぢはわが眼をささへて閉がしめたまはず 我はものいふこと能はぬほどに惱みたり
5 Пригадую я про дні давні, про роки відві́чні,
われむかしの日いにしへの年をおもへり
6 свою пісню вночі я прига́дую, говорю́ з своїм серцем, а мій дух розважа́є:
われ夜わが歌をむもひいづ 我わが心にてふかくおもひわが霊魂はねもころに尋ねもとむ
7 Чи навіки покине Господь, і вже більш не вподо́бає?
主はとこしへに棄たまふや 再びめぐみを垂たまはざるや
8 Чи навіки спини́лася милість Його́? Чи скінчи́лося слово Його в рід і рід?
その憐憫はのこりなく永遠にさり そのちかひは世々ながく廃れたるや
9 Чи Бог ми́лувати позабу́в? Чи гнівом замкнув Він Своє милосе́рдя? (Се́ла)
神は恩をほどこすことを忘れたまふや 怒をもてそのあはれみを絨たまふや (セラ)
10 І промовив був я: „То стражда́ння моє — переміна прави́ці Всевишнього“.
斯るときに我いへらく此はただわが弱きがゆゑのみいで至上者のみぎの手のもろもろの年をおもひいでん
11 Пригада́ю я вчинки Господні, як чудо Твоє я згадаю відда́вна,
われヤハの作爲をのべとなへん われ往古よりありし汝がくすしきみわざを思ひいたさん
12 і буду я ду́мати про кожен Твій чин, і про вчинки Твої опові́м!
また我なんぢのすべての作爲をおもひいで汝のなしたまへることを深くおもはん
13 Боже, — святая доро́га Твоя, котри́й бог великий, як Бог наш?
紳よなんぢの途はいときよし 神のごとく大なる神はたれぞや
14 Ти Той Бог, що чу́да вчиняє, Ти ви́явив силу Свою між наро́дами,
なんぢは奇きみわざをなしたまへる神なり もろもろの民のあひだにその大能をしめし
15 Ти ви́зволив люд Свій раме́ном, — синів Якова й Йо́сипа! (Се́ла)
その臂をもてヤコブ、ヨセフの子輩なんぢの民をあがなひたまへり (セラ)
16 Тебе бачили води, о Боже, Тебе бачили во́ди — й тремтіли, затряслися й безо́дні.
かみよ大水なんぢを見たり おほみづ汝をみてをののき淵もまたふるへり
17 Лила́ся струмко́м вода з хмар, тучі ви́дали грім, тако́ж там і сям Твої стрі́ли літали.
雲はみづをそそぎいだし空はひびきをいだし なんぢの矢ははしりいでたり
18 Гуркіт грому Твого на небесному колі, й блискавки́ освіти́ли вселе́нну, тремті́ла й трясла́ся земля!
なんぢの雷鳴のこゑは暴風のうちにありき 電光は世をてらし地はふるひうごけり
19 Через море доро́га Твоя, а сте́жка Твоя — через во́ди великі, і не видно було́ Твоїх стіп.
なんぢの太道は海のなかにあり なんぢの徑はおほみづの中にあり なんぢの蹤跡はたづねがたかりき
20 Ти прова́див наро́д Свій, немов ту ота́ру, рукою Мойсея та Ааро́на.
なんぢその民をモーセとアロンとの手によりて羊の群のごとくみちびきたまへり
