Псалми 77
1 Для дириґента хору. Для Єдуту́на. Псалом Асафів. Мій голос до Бога, — й я кли́кати буду, мій голос до Бога, — й почує мене!
“For the leader of the music of the Jeduthunites. A psalm of Asaph.” I call upon God; I cry aloud for help; I call upon God, that he would hear me!
2 В день недолі моєї шукаю я Господа, до Нього рука моя ви́тягнена вночі й не зомлі́є, не хоче душа моя бути поті́шена:
In the day of my trouble I seek the Lord; In the night is my hand stretched forth continually; My soul refuseth to be comforted.
3 згадаю про Бога й зідха́ю, розважа́ю — й мій дух омліва́є! (Се́ла)
I remember God, and am disquieted; I think of him, and my spirit is overwhelmed.
4 Ти де́ржиш пові́ки оче́й моїх, я побитий і не говорю́.
Thou keepest mine eyelids from closing; I am distressed, so that I cannot speak!
5 Пригадую я про дні давні, про роки відві́чні,
I think of the days of old, —The years of ancient times.
6 свою пісню вночі я прига́дую, говорю́ з своїм серцем, а мій дух розважа́є:
I call to remembrance my songs in the night; I meditate in my heart, And my spirit inquireth:
7 Чи навіки покине Господь, і вже більш не вподо́бає?
Will the Lord be angry for ever? Will he be favorable no more?
8 Чи навіки спини́лася милість Його́? Чи скінчи́лося слово Його в рід і рід?
Is his mercy utterly withdrawn for ever? Doth his promise fail from generation to generation?
9 Чи Бог ми́лувати позабу́в? Чи гнівом замкнув Він Своє милосе́рдя? (Се́ла)
Hath God forgotten to be gracious? Hath he in anger shut up his compassion?
10 І промовив був я: „То стражда́ння моє — переміна прави́ці Всевишнього“.
Then I say, “This is mine affliction, A change in the right hand of the Most High.”
11 Пригада́ю я вчинки Господні, як чудо Твоє я згадаю відда́вна,
I remember the deeds of Jehovah; I think of thy wonders of old.
12 і буду я ду́мати про кожен Твій чин, і про вчинки Твої опові́м!
I meditate on all thy works, And talk of thy doings.
13 Боже, — святая доро́га Твоя, котри́й бог великий, як Бог наш?
Thy ways, O God! are holy! Who so great a god as our God?
14 Ти Той Бог, що чу́да вчиняє, Ти ви́явив силу Свою між наро́дами,
Thou art a God who doest wonders; Thou hast manifested thy power among the nations.
15 Ти ви́зволив люд Свій раме́ном, — синів Якова й Йо́сипа! (Се́ла)
With thy strong arm thou didst redeem thy people, —The sons of Jacob and Joseph.
16 Тебе бачили води, о Боже, Тебе бачили во́ди — й тремтіли, затряслися й безо́дні.
The waters saw thee, O God! The waters saw thee, and feared, And the deep trembled.
17 Лила́ся струмко́м вода з хмар, тучі ви́дали грім, тако́ж там і сям Твої стрі́ли літали.
The clouds poured out water, The skies sent forth thunder, And thine arrows flew.
18 Гуркіт грому Твого на небесному колі, й блискавки́ освіти́ли вселе́нну, тремті́ла й трясла́ся земля!
Thy thunder roared in the whirlwind; Thy lightning illumined the world; The earth trembled and shook.
19 Через море доро́га Твоя, а сте́жка Твоя — через во́ди великі, і не видно було́ Твоїх стіп.
Thy way was through the sea, And thy path through great waters; And thy footsteps could not be found.
20 Ти прова́див наро́д Свій, немов ту ота́ру, рукою Мойсея та Ааро́на.
Thou didst lead thy people like a flock, By the hands of Moses and Aaron.
