Псалми 77
1 Для дириґента хору. Для Єдуту́на. Псалом Асафів. Мій голос до Бога, — й я кли́кати буду, мій голос до Бога, — й почує мене!
For the choirmaster. According to Jeduthun. A Psalm of Asaph. I cried out to God; I cried aloud to God to hear me.
2 В день недолі моєї шукаю я Господа, до Нього рука моя ви́тягнена вночі й не зомлі́є, не хоче душа моя бути поті́шена:
In the day of trouble I sought the Lord; through the night my outstretched hands did not grow weary; my soul refused to be comforted.
3 згадаю про Бога й зідха́ю, розважа́ю — й мій дух омліва́є! (Се́ла)
I remembered You, O God, and I groaned; I mused and my spirit grew faint.
4 Ти де́ржиш пові́ки оче́й моїх, я побитий і не говорю́.
You have kept my eyes from closing; I am too troubled to speak.
5 Пригадую я про дні давні, про роки відві́чні,
I considered the days of old, the years long in the past.
6 свою пісню вночі я прига́дую, говорю́ з своїм серцем, а мій дух розважа́є:
At night I remembered my song; in my heart I mused, and my spirit pondered:
7 Чи навіки покине Господь, і вже більш не вподо́бає?
“Will the Lord spurn us forever and never show His favor again?
8 Чи навіки спини́лася милість Його́? Чи скінчи́лося слово Його в рід і рід?
Is His loving devotion gone forever? Has His promise failed for all time?
9 Чи Бог ми́лувати позабу́в? Чи гнівом замкнув Він Своє милосе́рдя? (Се́ла)
Has God forgotten to be gracious? Has His anger shut off His compassion?”
10 І промовив був я: „То стражда́ння моє — переміна прави́ці Всевишнього“.
So I said, “I am grieved that the right hand of the Most High has changed.”
11 Пригада́ю я вчинки Господні, як чудо Твоє я згадаю відда́вна,
I will remember the works of the LORD; yes, I will remember Your wonders of old.
12 і буду я ду́мати про кожен Твій чин, і про вчинки Твої опові́м!
I will reflect on all You have done and ponder Your mighty deeds.
13 Боже, — святая доро́га Твоя, котри́й бог великий, як Бог наш?
Your way, O God, is holy. What god is so great as our God?
14 Ти Той Бог, що чу́да вчиняє, Ти ви́явив силу Свою між наро́дами,
You are the God who works wonders; You display Your strength among the peoples.
15 Ти ви́зволив люд Свій раме́ном, — синів Якова й Йо́сипа! (Се́ла)
With power You redeemed Your people, the sons of Jacob and Joseph.
16 Тебе бачили води, о Боже, Тебе бачили во́ди — й тремтіли, затряслися й безо́дні.
The waters saw You, O God; the waters saw You and swirled; even the depths were shaken.
17 Лила́ся струмко́м вода з хмар, тучі ви́дали грім, тако́ж там і сям Твої стрі́ли літали.
The clouds poured down water; the skies resounded with thunder; Your arrows flashed back and forth.
18 Гуркіт грому Твого на небесному колі, й блискавки́ освіти́ли вселе́нну, тремті́ла й трясла́ся земля!
Your thunder resounded in the whirlwind; the lightning lit up the world; the earth trembled and quaked.
19 Через море доро́га Твоя, а сте́жка Твоя — через во́ди великі, і не видно було́ Твоїх стіп.
Your path led through the sea, Your way through the mighty waters, but Your footprints were not to be found.
20 Ти прова́див наро́д Свій, немов ту ота́ру, рукою Мойсея та Ааро́на.
You led Your people like a flock by the hand of Moses and Aaron.
