< Псалми 74 >
1 Псалом навча́льний, Аса́фів.
Instrução de Asafe: Deus, por que nos rejeitaste para sempre? [Por que] tua ira fumega contra as ovelhas do teu pasto?
2 Спогадай про громаду Свою, яку Ти відда́вна набув, про племе́но спа́дку Свого, що його Ти був ви́купив, про ту го́ру Сіон, що на ній осели́вся, —
Lembra-te do teu povo, que tu compraste desde a antiguidade; a tribo de tua herança, que resgataste; o monte Sião, em que habitaste.
3 підійми ж Свої сто́пи до вічних руї́н, бо во́рог усе зруйнував у святині!
Percorre as ruínas duradouras, tudo que o inimigo destruiu no santuário.
4 Ревіли Твої вороги́ у святині Твоїй, умісти́ли знаки́ за озна́ки свої, —
Os teus inimigos rugiram no meio de tuas assembleias; puseram por sinais de vitória os símbolos deles.
5 виглядало то так, якби хто догори́ підійма́в був соки́ри в гуща́вині де́рева.
Eles eram como o que levantam machados contra os troncos das árvores.
6 А тепер її рі́зьби ура́з розбивають вони молотко́м та соки́рами,
E agora, com machados e martelos, quebraram todas as obras entalhadas.
7 Святиню Твою на огонь віддали́, осе́лю Твого Йме́ння аж доще́нту збезче́стили.
Puseram fogo no teu santuário; profanaram [levando] ao chão o lugar onde o teu nome habita.
8 Сказали вони в своїм серці: „Зруйнуймо їх ра́зом!“і спали́ли в краю́ всі місця Божих зборів...
Disseram em seus corações: Nós os destruiremos por completo; serão queimadas todas as assembleias de Deus na terra.
9 Наших озна́к ми не бачимо, нема вже пророка, і між нами немає такого, хто знає, аж доки це буде ...
Já não vemos os nossos sinais; já não há mais profeta; e ninguém entre nós sabe até quando será assim.
10 Аж доки, о Боже, гноби́тель знуща́тися буде, зневажа́тиме ворог навіки Ім'я́ Твоє?
Deus, até quando o adversário insultará? O inimigo blasfemará o teu nome para sempre?
11 Для чого притри́муєш руку Свою та прави́цю Свою? З сере́дини ло́ня Свого їх пони́щ!
Por que está afastada a tua mão direita? Tira-a do teu peito!
12 А Ти, Боже, відда́вна мій Цар, Ти чиниш спасі́ння посе́ред землі!
Deus é o meu Rei desde a antiguidade; ele opera salvação no meio da terra.
13 Розділив Ти був море Своєю поту́гою, побив го́лови змі́ям на во́дах,
Tu dividiste o mar com a tua força; quebraste as cabeças dos monstros nas águas.
14 Ти левіята́нові го́лову був поторо́щив, його Ти віддав був на їжу наро́дові пустині,
Despedaçaste as cabeças do leviatã; e o deste como alimento ao povo do deserto.
15 Ти був розділи́в джерело́ та поті́к, Ти ви́сушив рі́ки великі!
Tu dividiste a fonte e o ribeiro; tu secaste os rios perenes.
16 Твій день, а також Твоя ніч, приготовив Ти світло та сонце,
A ti pertence o dia, a noite também é tua; tu preparaste a luz e o sol.
17 всі грани́ці землі Ти поставив, Ти літо та зи́му створи́в!
Tu estabeleceste todos os limites da terra; tu formaste o verão e o inverno.
18 Пам'ятай же про це: во́рог знуща́ється з Господа, а наро́д нерозумний знева́жує Йме́ння Твоє!“
Lembra-te disto: que o inimigo insultou ao SENHOR; e um povo tolo blasfemou o teu nome.
19 Не віддай звірині́ душі Своєї го́рлиці, живої Твоїх бідарі́в не забудь же наза́вжди!
Não entregues a vida da tua pombinha para os animais selvagens; não te esqueças para sempre da vida dos teus pobres.
20 Споглянь же на Свій заповіт, бо темно́ти землі повні ме́шкань насилля!
Olha para o [teu] pacto, porque os lugares escuros da terra estão cheios de habitações violentas.
21 Нехай не відхо́дить пригно́блений посоро́мленим, бідний та вбогий нехай прославля́ють Іме́ння Твоє!
Não permitas que o oprimido volte humilhado; que o aflito e o necessitado louvem o teu nome.
22 Встань же, о Боже, суди́ся за справу Свою, пам'ятай про щоде́нну нару́гу Свою від безумного!
Levanta-te, Deus; luta em favor de tua causa; lembra-te do insulto que o tolo faz a ti o dia todo.
23 Не забудь же про ве́реск Своїх ворогів, про га́лас бунтівникі́в проти Тебе, що за́вжди зростає!
Não te esqueças da voz dos teus adversários; o barulho dos que se levantam contra ti sobe cada vez mais.