Псалми 74
1 Псалом навча́льний, Аса́фів.
アサフの教訓のうた 神よいかなれば汝われらをかぎりなく棄たまひしや 奈何ばなんぢの草苑の羊にみかいかりの煙あがれるや
2 Спогадай про громаду Свою, яку Ти відда́вна набув, про племе́но спа́дку Свого, що його Ти був ви́купив, про ту го́ру Сіон, що на ній осели́вся, —
ねがはくは往昔なんぢが買求めたまへる公會ゆづりの支派となさんとて贖ひたまへるものを思ひいでたまへ又なんぢが住たまふシオンの山をおもひいで給へ
3 підійми ж Свої сто́пи до вічних руї́н, бо во́рог усе зруйнував у святині!
とこしへの滅亡の跡にみあしを向たまへ仇は聖所にてもろもろの惡きわざをおこなへり
4 Ревіли Твої вороги́ у святині Твоїй, умісти́ли знаки́ за озна́ки свої, —
なんぢの敵はなんぢの集のなかに吼たけびおのが旗をたてて誌とせり
5 виглядало то так, якби хто догори́ підійма́в був соки́ри в гуща́вині де́рева.
かれらは林のしげみにて斧をあぐる人の状にみゆ
6 А тепер її рі́зьби ура́з розбивають вони молотко́м та соки́рами,
いま鉞と鎚とをもて聖所のなかなる彫刻めるものをことごとく毀ちおとせり
7 Святиню Твою на огонь віддали́, осе́лю Твого Йме́ння аж доще́нту збезче́стили.
かれらはなんぢの聖所に火をかけ名の居所をけがして地におとしたり
8 Сказали вони в своїм серці: „Зруйнуймо їх ра́зом!“і спали́ли в краю́ всі місця Божих зборів...
かれら心のうちにいふ われらことごとく之をこぼちあらさんと かくて國内なる神のもろもろの會堂をやきつくせり
9 Наших озна́к ми не бачимо, нема вже пророка, і між нами немає такого, хто знає, аж доки це буде ...
われらの誌はみえず預言者も今はなし 斯ていくその時をかふべき われらのうちに知るものなし
10 Аж доки, о Боже, гноби́тель знуща́тися буде, зневажа́тиме ворог навіки Ім'я́ Твоє?
神よ敵はいくその時をふるまでそしるや 仇はなんぢの名をとこしへに汚すならんか
11 Для чого притри́муєш руку Свою та прави́цю Свою? З сере́дини ло́ня Свого їх пони́щ!
いかなれば汝その手みぎの手をひきたまふや ねがはくは手をふところよりいだしてかれらを滅したまへ
12 А Ти, Боже, відда́вна мій Цар, Ти чиниш спасі́ння посе́ред землі!
神はいにしへよりわが王なり すくひを世の中におこなひたまへり
13 Розділив Ти був море Своєю поту́гою, побив го́лови змі́ям на во́дах,
なんぢその力をもて海をわかち水のなかなる龍の首をくだき
14 Ти левіята́нові го́лову був поторо́щив, його Ти віддав був на їжу наро́дові пустині,
鰐のかうべをうちくだき野にすめる民にあたへて食となしたまへり
15 Ти був розділи́в джерело́ та поті́к, Ти ви́сушив рі́ки великі!
なんぢは泉と水流とをひらき又もろもろの大河をからしたまへり
16 Твій день, а також Твоя ніч, приготовив Ти світло та сонце,
晝はなんぢのもの夜も又汝のものなり なんぢは光と日とをそなへ
17 всі грани́ці землі Ти поставив, Ти літо та зи́му створи́в!
あまねく地のもろもろの界をたて夏と冬とをつくりたまへり
18 Пам'ятай же про це: во́рог знуща́ється з Господа, а наро́д нерозумний знева́жує Йме́ння Твоє!“
エホバよ仇はなんぢをそしり愚なる民はなんぢの名をけがせり この事をおもひいでたまへ
19 Не віддай звірині́ душі Своєї го́рлиці, живої Твоїх бідарі́в не забудь же наза́вжди!
願くはなんぢの鴿のたましひを野のあらき獣にわたしたまふなかれ 苦しむものに命をとこしへに忘れたまふなかれ
20 Споглянь же на Свій заповіт, бо темно́ти землі повні ме́шкань насилля!
契約をかへりみたまへ地のくらきところは強暴の宅にて充たればなり
21 Нехай не відхо́дить пригно́блений посоро́мленим, бідний та вбогий нехай прославля́ють Іме́ння Твоє!
ねがはくは虐げらるるものを慚退かしめ給ふなかれ 惱るものと苦しむものとに聖名をほめたたへしめたまへ
22 Встань же, о Боже, суди́ся за справу Свою, пам'ятай про щоде́нну нару́гу Свою від безумного!
神よおきてなんぢの訟をあげつらひ愚かなるものの終日なんぢを謗れるをみこころに記たまへ
23 Не забудь же про ве́реск Своїх ворогів, про га́лас бунтівникі́в проти Тебе, що за́вжди зростає!
なんぢの敵の聲をわすれたまふなかれ 汝にさからひて起りたつ者のかしがましき聲はたえずあがれり
