Псалми 74
1 Псалом навча́льний, Аса́фів.
Maschil of Asaph. O God, why hast thou cast [us] off for ever? [why] doth thy anger smoke against the sheep of thy pasture?
2 Спогадай про громаду Свою, яку Ти відда́вна набув, про племе́но спа́дку Свого, що його Ти був ви́купив, про ту го́ру Сіон, що на ній осели́вся, —
Remember thy congregation, [which] thou hast purchased of old: the rod of thy inheritance, [which] thou hast redeemed; this mount Zion, in which thou hast dwelt.
3 підійми ж Свої сто́пи до вічних руї́н, бо во́рог усе зруйнував у святині!
Lift up thy feet to the perpetual desolations; [even] all [that] the enemy hath done wickedly in the sanctuary.
4 Ревіли Твої вороги́ у святині Твоїй, умісти́ли знаки́ за озна́ки свої, —
Thy enemies roar in the midst of thy congregations; they set up their ensigns [for] signs.
5 виглядало то так, якби хто догори́ підійма́в був соки́ри в гуща́вині де́рева.
[A man] was famous according as he had lifted up axes upon the thick trees.
6 А тепер її рі́зьби ура́з розбивають вони молотко́м та соки́рами,
But now they break down the carved work of it at once with axes and hammers.
7 Святиню Твою на огонь віддали́, осе́лю Твого Йме́ння аж доще́нту збезче́стили.
They have cast fire into thy sanctuary, they have defiled [by casting down] the dwelling-place of thy name to the ground.
8 Сказали вони в своїм серці: „Зруйнуймо їх ра́зом!“і спали́ли в краю́ всі місця Божих зборів...
They said in their hearts, Let us destroy them together: they have burned up all the synagogues of God in the land.
9 Наших озна́к ми не бачимо, нема вже пророка, і між нами немає такого, хто знає, аж доки це буде ...
We see not our signs: [there is] no more any prophet: neither [is there] among us any that knoweth how long.
10 Аж доки, о Боже, гноби́тель знуща́тися буде, зневажа́тиме ворог навіки Ім'я́ Твоє?
O God, how long shall the adversary reproach? shall the enemy blaspheme thy name for ever?
11 Для чого притри́муєш руку Свою та прави́цю Свою? З сере́дини ло́ня Свого їх пони́щ!
Why withdrawest thou thy hand, even thy right hand? pluck [it] out of thy bosom.
12 А Ти, Боже, відда́вна мій Цар, Ти чиниш спасі́ння посе́ред землі!
For God [is] my King of old, working salvation in the midst of the earth.
13 Розділив Ти був море Своєю поту́гою, побив го́лови змі́ям на во́дах,
Thou didst divide the sea by thy strength: thou didst break the heads of the dragons in the waters.
14 Ти левіята́нові го́лову був поторо́щив, його Ти віддав був на їжу наро́дові пустині,
Thou didst break the head of leviathan in pieces, [and] didst give him [to be] food to the people inhabiting the wilderness.
15 Ти був розділи́в джерело́ та поті́к, Ти ви́сушив рі́ки великі!
Thou didst cleave the fountain and the flood: thou didst dry up mighty rivers.
16 Твій день, а також Твоя ніч, приготовив Ти світло та сонце,
The day [is] thine, the night also [is] thine: thou hast prepared the light and the sun.
17 всі грани́ці землі Ти поставив, Ти літо та зи́му створи́в!
Thou hast set all the borders of the earth: thou hast made summer and winter.
18 Пам'ятай же про це: во́рог знуща́ється з Господа, а наро́д нерозумний знева́жує Йме́ння Твоє!“
Remember this, the enemy hath reproached, O LORD, and the foolish people have blasphemed thy name.
19 Не віддай звірині́ душі Своєї го́рлиці, живої Твоїх бідарі́в не забудь же наза́вжди!
O deliver not the soul of thy turtle dove to the multitude [of the wicked]: forget not the congregation of thy poor for ever.
20 Споглянь же на Свій заповіт, бо темно́ти землі повні ме́шкань насилля!
Have respect to the covenant: for the dark places of the earth are full of the habitations of cruelty.
21 Нехай не відхо́дить пригно́блений посоро́мленим, бідний та вбогий нехай прославля́ють Іме́ння Твоє!
O let not the oppressed return ashamed: let the poor and needy praise thy name.
22 Встань же, о Боже, суди́ся за справу Свою, пам'ятай про щоде́нну нару́гу Свою від безумного!
Arise, O God, plead thy own cause: remember how the foolish man reproacheth thee daily.
23 Не забудь же про ве́реск Своїх ворогів, про га́лас бунтівникі́в проти Тебе, що за́вжди зростає!
Forget not the voice of thy enemies: the tumult of those that rise against thee increaseth continually.
