Псалми 74
1 Псалом навча́льний, Аса́фів.
God, why have you abandoned/rejected us? Will you keep rejecting us forever [RHQ]? Why are you angry with us, since we are like sheep in your pasture [and you are like our shepherd]? [MET, RHQ]
2 Спогадай про громаду Свою, яку Ти відда́вна набув, про племе́но спа́дку Свого, що його Ти був ви́купив, про ту го́ру Сіон, що на ній осели́вся, —
Do not forget your people whom you chose long ago, the people whom you freed [from being slaves in Egypt] and caused to become your tribe. Do not forget Jerusalem, which was (your home/where you dwelt) [on this earth].
3 підійми ж Свої сто́пи до вічних руї́н, бо во́рог усе зруйнував у святині!
Walk along [and see] where everything has been totally ruined; our enemies have destroyed everything in the sacred temple.
4 Ревіли Твої вороги́ у святині Твоїй, умісти́ли знаки́ за озна́ки свої, —
Your enemies shouted triumphantly in this sacred place; they erected their banners [to show they had defeated us].
5 виглядало то так, якби хто догори́ підійма́в був соки́ри в гуща́вині де́рева.
They cut down all the [engraved objects in the temple] like woodsmen cut down trees.
6 А тепер її рі́зьби ура́з розбивають вони молотко́м та соки́рами,
Then they smashed all the carved wood with their axes and hammers.
7 Святиню Твою на огонь віддали́, осе́лю Твого Йме́ння аж доще́нту збезче́стили.
[Then] they burned your temple to the ground; they caused that place where you were worshiped to be unfit for people to worship in.
8 Сказали вони в своїм серці: „Зруйнуймо їх ра́зом!“і спали́ли в краю́ всі місця Божих зборів...
They said to themselves, “We will destroy the Israelis completely,” and they [also] burned down all the other places where we gathered to worship God.
9 Наших озна́к ми не бачимо, нема вже пророка, і між нами немає такого, хто знає, аж доки це буде ...
All our sacred symbols (OR, miracles) are gone; there are no prophets now/any more, and no one knows how long [this situation will continue].
10 Аж доки, о Боже, гноби́тель знуща́тися буде, зневажа́тиме ворог навіки Ім'я́ Твоє?
God, how long will our enemies make fun of you [RHQ]? Will they insult you [MTY] forever [RHQ]?
11 Для чого притри́муєш руку Свою та прави́цю Свою? З сере́дини ло́ня Свого їх пони́щ!
Why do you refuse to help [MTY, RHQ] us? Why do you keep your hand inside your cloak [instead of using it to destroy our enemies] [RHQ]?
12 А Ти, Боже, відда́вна мій Цар, Ти чиниш спасі́ння посе́ред землі!
God, you have been our king [all the time] since we came out of Egypt [HYP], and you have enabled us to defeat [our enemies] in the land [of Israel].
13 Розділив Ти був море Своєю поту́гою, побив го́лови змі́ям на во́дах,
By your power you caused the [Red] Sea to divide; [it was as though] you smashed the heads of the [rulers of Egypt who were like] huge sea dragons [MET].
14 Ти левіята́нові го́лову був поторо́щив, його Ти віддав був на їжу наро́дові пустині,
[It was as though] you crushed the head of the king of Egypt [MET] and gave his body to the animals in the desert to eat.
15 Ти був розділи́в джерело́ та поті́к, Ти ви́сушив рі́ки великі!
You caused springs and streams to flow, and you [also] dried up rivers that had never dried up previously.
16 Твій день, а також Твоя ніч, приготовив Ти світло та сонце,
You created the days and the nights, and you put the sun and the moon in their places.
17 всі грани́ці землі Ти поставив, Ти літо та зи́му створи́в!
You determined where the oceans end and the land begins, and you created the summer/hot season and the winter/cold season.
18 Пам'ятай же про це: во́рог знуща́ється з Господа, а наро́д нерозумний знева́жує Йме́ння Твоє!“
Yahweh, do not forget that your enemies laugh at you, and that it is foolish people who despise you [MTY].
19 Не віддай звірині́ душі Своєї го́рлиці, живої Твоїх бідарі́в не забудь же наза́вжди!
Do not let your helpless people [MET] fall into the hands of their cruel enemies; do not forget your suffering/persecuted people.
20 Споглянь же на Свій заповіт, бо темно́ти землі повні ме́шкань насилля!
Do not forget the agreement that you made with us; remember that there are violent people in every dark place on the earth.
21 Нехай не відхо́дить пригно́блений посоро́мленим, бідний та вбогий нехай прославля́ють Іме́ння Твоє!
Do not allow your oppressed people to be disgraced; help those poor and needy people in order that they will [again] praise you [MTY].
22 Встань же, о Боже, суди́ся за справу Свою, пам'ятай про щоде́нну нару́гу Свою від безумного!
God, arise and defend yourself [by defending your people]! Do not forget that foolish people laugh at you (all day long/continually)!
23 Не забудь же про ве́реск Своїх ворогів, про га́лас бунтівникі́в проти Тебе, що за́вжди зростає!
Do not forget that your enemies shout angrily [at you]; the uproar that they make [while they oppose you] never stops.
