Псалми 74
1 Псалом навча́льний, Аса́фів.
“A psalm of Asaph.” O God! why hast thou cast us off for ever? Why doth thine anger smoke against the flock of thy pasture?
2 Спогадай про громаду Свою, яку Ти відда́вна набув, про племе́но спа́дку Свого, що його Ти був ви́купив, про ту го́ру Сіон, що на ній осели́вся, —
Remember the people which thou didst purchase of old; Thine own inheritance, which thou didst redeem; That Mount Zion, where thou once didst dwell!
3 підійми ж Свої сто́пи до вічних руї́н, бо во́рог усе зруйнував у святині!
Hasten thy steps to those utter desolations! Every thing in the sanctuary hath the enemy abused!
4 Ревіли Твої вороги́ у святині Твоїй, умісти́ли знаки́ за озна́ки свої, —
Thine enemies roar in the place of thine assemblies; Their own symbols have they set up for signs.
5 виглядало то так, якби хто догори́ підійма́в був соки́ри в гуща́вині де́рева.
They appear like those who raise the axe against a thicket;
6 А тепер її рі́зьби ура́з розбивають вони молотко́м та соки́рами,
They have broken down the carved work of thy temple with axes and hammers;
7 Святиню Твою на огонь віддали́, осе́лю Твого Йме́ння аж доще́нту збезче́стили.
They have cast fire into thy sanctuary; They have profaned, and cast to the ground, the dwelling-place of thy name.
8 Сказали вони в своїм серці: „Зруйнуймо їх ра́зом!“і спали́ли в краю́ всі місця Божих зборів...
They said in their hearts, “Let us destroy them all together!” They have burned all God's places of assembly in the land.
9 Наших озна́к ми не бачимо, нема вже пророка, і між нами немає такого, хто знає, аж доки це буде ...
We no longer see our signs; There is no prophet among us, Nor any one that knoweth how long this desolation shall endure.
10 Аж доки, о Боже, гноби́тель знуща́тися буде, зневажа́тиме ворог навіки Ім'я́ Твоє?
How long, O God! shall the adversary revile? Shall the enemy blaspheme thy name for ever?
11 Для чого притри́муєш руку Свою та прави́цю Свою? З сере́дини ло́ня Свого їх пони́щ!
Why withdrawest thou thy hand, even thy right hand? Take it from thy bosom, and destroy!
12 А Ти, Боже, відда́вна мій Цар, Ти чиниш спасі́ння посе́ред землі!
Yet God was our king of old, Working salvation in the midst of the earth.
13 Розділив Ти був море Своєю поту́гою, побив го́лови змі́ям на во́дах,
Thou didst divide the sea by thy power; Thou didst crush the heads of the sea-monsters in the waters.
14 Ти левіята́нові го́лову був поторо́щив, його Ти віддав був на їжу наро́дові пустині,
Thou didst break in pieces the head of the crocodile; Thou gavest him for food to the inhabitants of the desert.
15 Ти був розділи́в джерело́ та поті́к, Ти ви́сушив рі́ки великі!
Thou didst cleave forth the fountain and the stream; Thou didst dry up perennial rivers.
16 Твій день, а також Твоя ніч, приготовив Ти світло та сонце,
Thine is the day, and thine the night; Thou didst prepare the light and the sun.
17 всі грани́ці землі Ти поставив, Ти літо та зи́му створи́в!
Thou didst establish all the boundaries of the earth; Thou didst make summer and winter.
18 Пам'ятай же про це: во́рог знуща́ється з Господа, а наро́д нерозумний знева́жує Йме́ння Твоє!“
O remember that the enemy hath reviled Jehovah; That an impious people hath blasphemed thy name!
19 Не віддай звірині́ душі Своєї го́рлиці, живої Твоїх бідарі́в не забудь же наза́вжди!
Give not up the life of thy turtle-dove to the wild beast; Forget not for ever thine afflicted people!
20 Споглянь же на Свій заповіт, бо темно́ти землі повні ме́шкань насилля!
Have regard to thy covenant! For all the dark places of the land are full of the abodes of cruelty.
21 Нехай не відхо́дить пригно́блений посоро́мленим, бідний та вбогий нехай прославля́ють Іме́ння Твоє!
O let not the afflicted go away ashamed! Let the poor and needy praise thy name!
22 Встань же, о Боже, суди́ся за справу Свою, пам'ятай про щоде́нну нару́гу Свою від безумного!
Arise, O God! maintain thy cause! Remember how the impious revileth thee daily!
23 Не забудь же про ве́реск Своїх ворогів, про га́лас бунтівникі́в проти Тебе, що за́вжди зростає!
Forget not the clamor of thine adversaries, —The noise of thine enemies, which continually increaseth!
