Псалми 73
1 Псалом Аса́фів.
Asaf dwom. Ampa ara Onyankopɔn ye ma Israel, oye ma wɔn a wɔn koma mu tew.
2 А я, — мало не послизну́лися но́ги мої, мало не посковзну́лися сто́пи мої,
Nanso me de, anka me nan reyɛ awatiri; anka merehwere me nnyinaso,
3 бо лихим я зави́дував, бачивши спо́кій безбожних, —
efisɛ mʼani beree ahantanfo bere a mihuu amumɔyɛfo yiyedi no.
4 бо не мають стражда́ння до смерти своєї, і здорове їхнє тіло,
Wonni aperepere; na wɔwɔ ahoɔden ne apɔwmuden.
5 на лю́дській роботі нема їх, і ра́зом із іншими лю́дьми не зазнаю́ть вони вда́рів.
Dadwen a ɛtaa ba nnipa so biara nna wɔn so; ɔdesani haw biara nna wɔn so.
6 Тому́ то пиха їхню шию оздо́блює, зодяга́є їх ша́та наси́лля,
Enti ahantan yɛ wɔn kɔnmuade, na wofura akakabensɛm.
7 вилазять їм очі від жи́ру, бажа́ння їхнього серця збули́ся,
Wɔn koma a apirim no mu na nnebɔne fi; na wɔn amumɔyɛ adwene nni awiei.
8 сміються й злосли́во говорять про у́тиск, говорять бундю́чно:
Wɔserew afoforo na wɔka wɔn ho nsɛm a enye; wɔde nhyɛso hunahuna afoforo wɔ ahomaso mu.
9 свої уста до неба підно́сять, — а їхній язик по землі походжа́є!
Wɔn ano ka ɔsoro nsɛm, na wɔn tɛkrɛma agye asase afa.
10 Тому́ то туди Його люди зверта́ються, і щедро беруть собі воду
Ɛno nti wɔn nkurɔfo kɔ wɔn nkyɛn na wonya nsu nom ma ebu so.
11 та й кажуть: „Хіба́ Бог те знає, і чи має Всеви́шній відо́мість,
Wobisa se, “Ɛbɛyɛ dɛn na Onyankopɔn ahu? Na Ɔsorosoroni no wɔ nhumu ana?”
12 як он ті безбожні й безпечні на світі збільши́ли бага́тство своє?“
Sɛɛ na amumɔyɛfo no te, hwee mfa wɔn ho, na wɔkɔ so pɛ ahonyade.
13 Направду, нада́рмо очи́стив я серце своє, і в неви́нності вимив ру́ки свої,
Ampa ara, mannya hwee amfi me komamtew mu; me nsa a enni fɔ no ayɛ ɔkwa.
14 і ввесь день я побитий, і щора́нку пока́раний.
Da mu nyinaa mihu amane; anɔpa biara wɔtwe mʼaso.
15 Коли б я сказав: „Буду так говори́ть, як вони“, то спроневі́рився б я поколі́нню синів Твоїх.
Sɛ mekae se, “Mɛkasa saa” a, anka midii wo mma no huammɔ.
16 І розду́мував я, щоб пізна́ти оте, — та трудне́ воно в о́чах моїх,
Mebɔɔ mmɔden sɛ mɛte eyinom nyinaa ase, nanso na ɛhyɛ me so
17 аж прийшов я в Божу святиню, — і кінець їхній побачив:
kosii sɛ mekɔɔ Onyankopɔn kronkronbea hɔ; ɛhɔ na metee nea awiei no ɛbɛba wɔn so no ase.
18 направду, — Ти їх на слизько́му поставив, на спусто́шення кинув Ти їх!
Ampa ara wode wɔn gu faako a hɔ yɛ toro wode wɔn hwe fam sɛe wɔn pasaa.
19 Як вони в одній хвилі спусто́шені, згинули, пощеза́ли від стра́хів!
Sɛnea wɔsɛe prɛko pɛ, na ehu hwim wɔn kɔ no.
20 Немов сном по обу́дженні, Господи, о́бразом їхнім пого́рдиш, мов сном по обу́дженні!
Ɛte sɛ adaeso, bere a onipa anyan, Awurade, sɛ wokanyan wo ho a, wubebu wʼani agu wɔn so sɛ biribi a enni hɔ.
21 Бо болить моє серце, і в нутрі́ моїм коле,
Bere a awerɛhow hyɛɛ me koma mu na me honhom dii yaw no,
22 а я немов бидло й не знаю, — я перед Тобою худо́бою став!
meyɛɛ sɛ obi a onnim hwee na onni adwene; meyɛɛ sɛ aboa gyimfo wɔ wʼanim.
23 Та я за́вжди з Тобою, — Ти де́ржиш мене за правицю,
Nanso na me ne wo wɔ hɔ bere biara; na wode wo nsa nifa aso me mu.
24 Ти Своєю порадою во́диш мене, і пото́му до слави Ти ві́зьмеш мене!
Wode wʼafotu kyerɛ me kwan; na akyiri no, wode me bɛkɔ anuonyam mu.
25 Хто є мені на небеса́х, окрім Тебе? А я при Тобі на землі не бажаю нічо́го!
Hena na mewɔ wɔ ɔsoro ka wo ho? Na biribiara nni asase so a mepɛ ka wo ho.
26 Гине тіло моє й моє серце, та Бог — скеля серця мого й моя доля навіки,
Me honam, ne me koma bedi me huammɔ, nanso Onyankopɔn ne me koma ahoɔden ne me kyɛfa daa nyinaa.
27 бо погинуть ось ті, хто боку́є від Тебе, пони́щиш Ти кожного, хто відсту́пить від Тебе!
Wɔn a wɔmmɛn wo no bɛyera. Wosɛe wɔn a wonni wo nokware nyinaa.
28 А я, — бли́зькість Бога для мене добро́, — на Владику, на Господа свою певність складаю, щоб звіща́ти про всі Твої чи́ни!
Nanso me de, minim sɛ eye sɛ wobɛbɛn Onyankopɔn. Mede Otumfo Awurade ayɛ me guankɔbea; mɛka wo nneyɛe nyinaa akyerɛ.
