Псалми 73
1 Псалом Аса́фів.
En verdad, Dios es bueno con Israel, incluso con los limpios de corazón.
2 А я, — мало не послизну́лися но́ги мої, мало не посковзну́лися сто́пи мої,
Pero en cuanto a mí, mis pies casi habían desaparecido de debajo de mí; Estaba cerca de resbalar;
3 бо лихим я зави́дував, бачивши спо́кій безбожних, —
Debido a mi envidia de los hombres orgullosos, cuando vi el bienestar de los malhechores.
4 бо не мають стражда́ння до смерти своєї, і здорове їхнє тіло,
Porque no tienen dolor; sus cuerpos son gordos y fuertes.
5 на лю́дській роботі нема їх, і ра́зом із іншими лю́дьми не зазнаю́ть вони вда́рів.
Ellos no están en problemas como otros; no tienen parte en el infeliz destino de los hombres.
6 Тому́ то пиха їхню шию оздо́блює, зодяга́є їх ша́та наси́лля,
Por esta razón, el orgullo los rodea como una cadena; están vestidos con un comportamiento violento como con una túnica.
7 вилазять їм очі від жи́ру, бажа́ння їхнього серця збули́ся,
Sus ojos se les saltan de gordura; ellos tienen más que el deseo de su corazón.
8 сміються й злосли́во говорять про у́тиск, говорять бундю́чно:
Sus pensamientos son profundos con planes malvados; su charla desde sus asientos de poder es de actos crueles.
9 свої уста до неба підно́сять, — а їхній язик по землі походжа́є!
Su boca contra el cielo; su lengua van caminando por la tierra.
10 Тому́ то туди Його люди зверта́ються, і щедро беруть собі воду
Por esta razón están llenos de pan; y el agua siempre fluye para ellos. Por eso Dios hará volver a su pueblo aquí.
11 та й кажуть: „Хіба́ Бог те знає, і чи має Всеви́шній відо́мість,
Y dicen: ¿Cómo verá el Señor esto? ¿hay conocimiento en el Altísimo?
12 як он ті безбожні й безпечні на світі збільши́ли бага́тство своє?“
Verdaderamente, tales son los pecadores; les va bien en todo momento, y su riqueza aumenta.
13 Направду, нада́рмо очи́стив я серце своє, і в неви́нності вимив ру́ки свої,
En cuanto a mí, hice limpio mi corazón en vano, y lavé mis manos en inocencia.
14 і ввесь день я побитий, і щора́нку пока́раний.
Porque he estado turbado todo el día; cada mañana he sufrido un castigo.
15 Коли б я сказав: „Буду так говори́ть, як вони“, то спроневі́рився б я поколі́нню синів Твоїх.
Si quisiera aclarar cómo es, diría: eres falso para la generación de tus hijos.
16 І розду́мував я, щоб пізна́ти оте, — та трудне́ воно в о́чах моїх,
Cuando mis pensamientos se volvieron para ver la razón de esto, fue un cansancio en mis ojos;
17 аж прийшов я в Божу святиню, — і кінець їхній побачив:
Hasta que entré en el lugar santo de Dios, y vi el fin de los malhechores.
18 направду, — Ти їх на слизько́му поставив, на спусто́шення кинув Ти їх!
Pusiste sus pies donde había peligro de resbalar, para que descendieran a la destrucción.
19 Як вони в одній хвилі спусто́шені, згинули, пощеза́ли від стра́хів!
¡Cuán de repente se desperdician! los miedos son la causa de su destrucción.
20 Немов сном по обу́дженні, Господи, о́бразом їхнім пого́рдиш, мов сном по обу́дженні!
Como un sueño cuando uno está despierto, se acaban; son como una imagen que no se recuerda cuando termina el sueño.
21 Бо болить моє серце, і в нутрі́ моїм коле,
Mi corazón se amargó y me dolió la mordedura de la tristeza.
22 а я немов бидло й не знаю, — я перед Тобою худо́бою став!
En cuanto a mí, fui necio y sin conocimiento; Yo era como una bestia delante de ti.
23 Та я за́вжди з Тобою, — Ти де́ржиш мене за правицю,
Pero aún estoy contigo; me has tomado de mi mano derecha.
24 Ти Своєю порадою во́диш мене, і пото́му до слави Ти ві́зьмеш мене!
Tu sabiduría será mi guía, y más tarde me pondrás en un lugar de honor.
25 Хто є мені на небеса́х, окрім Тебе? А я при Тобі на землі не бажаю нічо́го!
¿A quién tengo yo en los cielos sino a ti? y tenerte no deseo nada en la tierra.
26 Гине тіло моє й моє серце, та Бог — скеля серця мого й моя доля навіки,
Mi carne y mi corazón están consumiéndose; pero Dios es la Roca de mi corazón y mi herencia eterna.
27 бо погинуть ось ті, хто боку́є від Тебе, пони́щиш Ти кожного, хто відсту́пить від Тебе!
Porque los que están lejos de ti vendrán a la destrucción; acabarás con todos los que no guardaron fe en ti.
28 А я, — бли́зькість Бога для мене добро́, — на Владику, на Господа свою певність складаю, щоб звіща́ти про всі Твої чи́ни!
Pero es bueno para mí acercarme a Dios; he puesto mi fe en el Señor Dios, para que pueda contar todas sus obras.
