Псалми 73
1 Псалом Аса́фів.
Ciertamente ʼElohim es bueno con Israel, Con los que son puros de corazón.
2 А я, — мало не послизну́лися но́ги мої, мало не посковзну́лися сто́пи мої,
En cuanto a mí, casi se deslizan mis pies. Por poco resbalan mis pasos.
3 бо лихим я зави́дував, бачивши спо́кій безбожних, —
Porque tuve envidia de los arrogantes Al ver la prosperidad de los perversos.
4 бо не мають стражда́ння до смерти своєї, і здорове їхнє тіло,
Porque no hay dolores en su muerte, Y su cuerpo está lleno de grasa.
5 на лю́дській роботі нема їх, і ра́зом із іншими лю́дьми не зазнаю́ть вони вда́рів.
No pasan trabajos como los otros hombres, Ni son plagados como los demás.
6 Тому́ то пиха їхню шию оздо́блює, зодяга́є їх ша́та наси́лля,
Por tanto la arrogancia es su collar. Los envuelve un manto de violencia.
7 вилазять їм очі від жи́ру, бажа́ння їхнього серця збули́ся,
Los ojos se les saltan por la gordura, Y logran con creces los deseos del corazón.
8 сміються й злосли́во говорять про у́тиск, говорять бундю́чно:
Se burlan y hablan perversamente de opresión. Hablan con altanería.
9 свої уста до неба підно́сять, — а їхній язик по землі походжа́є!
Ponen su boca hacia el cielo, Pero su boca desfila por la tierra.
10 Тому́ то туди Його люди зверта́ються, і щедро беруть собі воду
Por tanto su pueblo vuelve a este lugar, Y bebe aguas en abundancia.
11 та й кажуть: „Хіба́ Бог те знає, і чи має Всеви́шній відо́мість,
Y dicen: ¿Cómo puede ʼEL saber? ¿Hay conocimiento en ʼElyón?
12 як он ті безбожні й безпечні на світі збільши́ли бага́тство своє?“
Ciertamente así son los perversos, Y fácilmente aumentan su riqueza.
13 Направду, нада́рмо очи́стив я серце своє, і в неви́нності вимив ру́ки свої,
En verdad, en vano guardé puro mi corazón, Y lavé mis manos en inocencia.
14 і ввесь день я побитий, і щора́нку пока́раний.
Pues soy azotado todo el día, Y castigado cada mañana.
15 Коли б я сказав: „Буду так говори́ть, як вони“, то спроневі́рився б я поколі́нню синів Твоїх.
Si dijera yo: Hablaré como ellos, Claro que traicionaría a la generación de tus hijos.
16 І розду́мував я, щоб пізна́ти оте, — та трудне́ воно в о́чах моїх,
Cuando meditaba para entender esto, Fue ardua tarea para mí.
17 аж прийшов я в Божу святиню, — і кінець їхній побачив:
Hasta que al entrar en el Santuario de ʼEL Percibí el fin de ellos.
18 направду, — Ти їх на слизько́му поставив, на спусто́шення кинув Ти їх!
Ciertamente los colocaste en deslizaderos, Los lanzaste a la destrucción.
19 Як вони в одній хвилі спусто́шені, згинули, пощеза́ли від стра́хів!
¡Cómo son destruidos de repente! ¡Son absolutamente consumidos por repentinos terrores!
20 Немов сном по обу́дженні, Господи, о́бразом їхнім пого́рдиш, мов сном по обу́дженні!
Como cuando uno despierta de un sueño, Así ʼAdonay, cuando Tú despiertes, Despreciarás su apariencia.
21 Бо болить моє серце, і в нутрі́ моїм коле,
Cuando mi corazón se amargaba Y me sentía traspasado,
22 а я немов бидло й не знаю, — я перед Тобою худо́бою став!
Era entonces torpe e ignorante, Como una bestia ante Ti.
23 Та я за́вжди з Тобою, — Ти де́ржиш мене за правицю,
Sin embargo, yo siempre estoy contigo. Tú sostienes mi mano derecha.
24 Ти Своєю порадою во́диш мене, і пото́му до слави Ти ві́зьмеш мене!
Me guiarás con tu consejo, Y después me recibirás en gloria.
25 Хто є мені на небеса́х, окрім Тебе? А я при Тобі на землі не бажаю нічо́го!
¿A quién tengo yo en el cielo sino a Ti? Y fuera de Ti, nada deseo en la tierra.
26 Гине тіло моє й моє серце, та Бог — скеля серця мого й моя доля навіки,
Mi cuerpo y mi corazón desfallecen, Pero ʼElohim es la Fuerza de mi corazón Y mi Porción para siempre.
27 бо погинуть ось ті, хто боку́є від Тебе, пони́щиш Ти кожного, хто відсту́пить від Тебе!
Porque ciertamente los que se alejan de Ti perecerán. Tú destruyes a aquellos que son infieles a Ti.
28 А я, — бли́зькість Бога для мене добро́, — на Владику, на Господа свою певність складаю, щоб звіща́ти про всі Твої чи́ни!
En cuanto a mí, la cercanía de ʼElohim es mi dicha. En ʼAdonay Yavé está mi refugio, Para que cuente todas tus obras.
