Псалми 73
1 Псалом Аса́фів.
아삽의 시 하나님이 참으로 이스라엘 중 마음이 정결한 자에게 선을 행하시나
2 А я, — мало не послизну́лися но́ги мої, мало не посковзну́лися сто́пи мої,
나는 거의 실족할뻔 하였고 내 걸음이 미끄러질뻔 하였으니
3 бо лихим я зави́дував, бачивши спо́кій безбожних, —
이는 내가 악인의 형통함을 보고 오만한 자를 질시하였음이로다
4 бо не мають стражда́ння до смерти своєї, і здорове їхнє тіло,
저희는 죽는 때에도 고통이 없고 그 힘이 건강하며
5 на лю́дській роботі нема їх, і ра́зом із іншими лю́дьми не зазнаю́ть вони вда́рів.
타인과 같은 고난이 없고 타인과 같은 재앙도 없나니
6 Тому́ то пиха їхню шию оздо́блює, зодяга́є їх ша́та наси́лля,
그러므로 교만이 저희 목걸이요 강포가 저희의 입는 옷이며
7 вилазять їм очі від жи́ру, бажа́ння їхнього серця збули́ся,
살찜으로 저희 눈이 솟아나며 저희 소득은 마음의 소원보다 지나며
8 сміються й злосли́во говорять про у́тиск, говорять бундю́чно:
저희는 능욕하며 악하게 압제하여 말하며 거만히 말하며
9 свої уста до неба підно́сять, — а їхній язик по землі походжа́є!
저희 입은 하늘에 두고 저희 혀는 땅에 두루 다니도다
10 Тому́ то туди Його люди зверта́ються, і щедро беруть собі воду
그러므로 그 백성이 이리로 돌아와서 잔에 가득한 물을 다 마시며
11 та й кажуть: „Хіба́ Бог те знає, і чи має Всеви́шній відо́мість,
말하기를 하나님이 어찌 알랴 지극히 높은 자에게 지식이 있으랴 하도다
12 як он ті безбожні й безпечні на світі збільши́ли бага́тство своє?“
볼지어다 이들은 악인이라 항상 평안하고 재물은 더 하도다
13 Направду, нада́рмо очи́стив я серце своє, і в неви́нності вимив ру́ки свої,
내가 내 마음을 정히 하며 내 손을 씻어 무죄하다 한 것이 실로 헛되도다
14 і ввесь день я побитий, і щора́нку пока́раний.
나는 종일 재앙을 당하며 아침마다 징책을 보았도다
15 Коли б я сказав: „Буду так говори́ть, як вони“, то спроневі́рився б я поколі́нню синів Твоїх.
내가 만일 스스로 이르기를 내가 이렇게 말하리라 하였더면 주의 아들들의 시대를 대하여 궤휼을 행하였으리이다
16 І розду́мував я, щоб пізна́ти оте, — та трудне́ воно в о́чах моїх,
내가 어찌면 이를 알까 하여 생각한즉 내게 심히 곤란하더니
17 аж прийшов я в Божу святиню, — і кінець їхній побачив:
하나님의 성소에 들어갈 때에야 저희 결국을 내가 깨달았나이다
18 направду, — Ти їх на слизько́му поставив, на спусто́шення кинув Ти їх!
주께서 참으로 저희를 미끄러운 곳에 두시며 파멸에 던지시니
19 Як вони в одній хвилі спусто́шені, згинули, пощеза́ли від стра́хів!
저희가 어찌 그리 졸지에 황폐되었는가 놀람으로 전멸하였나이다
20 Немов сном по обу́дженні, Господи, о́бразом їхнім пого́рдиш, мов сном по обу́дженні!
주여 사람이 깬 후에는 꿈을 무시함 같이 주께서 깨신 후에 저희 형상을 멸시하시리이다
21 Бо болить моє серце, і в нутрі́ моїм коле,
내 마음이 산란하며 내 심장이 찔렸나이다
22 а я немов бидло й не знаю, — я перед Тобою худо́бою став!
내가 이같이 우매 무지하니 주의 앞에 짐승이오나
23 Та я за́вжди з Тобою, — Ти де́ржиш мене за правицю,
내가 항상 주와 함께하니 주께서 내 오른손을 붙드셨나이다
24 Ти Своєю порадою во́диш мене, і пото́му до слави Ти ві́зьмеш мене!
주의 교훈으로 나를 인도하시고 후에는 영광으로 나를 영접하시리니
25 Хто є мені на небеса́х, окрім Тебе? А я при Тобі на землі не бажаю нічо́го!
하늘에서는 주 외에 누가 내게 있으리요 땅에서는 주 밖에 나의 사모할 자 없나이다
26 Гине тіло моє й моє серце, та Бог — скеля серця мого й моя доля навіки,
내 육체와 마음은 쇠잔하나 하나님은 내 마음의 반석이시요 영원한 분깃이시라
27 бо погинуть ось ті, хто боку́є від Тебе, пони́щиш Ти кожного, хто відсту́пить від Тебе!
대저 주를 멀리하는 자는 망하리니 음녀 같이 주를 떠난 자를 주께서 다 멸하셨나이다
28 А я, — бли́зькість Бога для мене добро́, — на Владику, на Господа свою певність складаю, щоб звіща́ти про всі Твої чи́ни!
하나님께 가까이 함이 내게 복이라 내가 주 여호와를 나의 피난처로 삼아 주의 모든 행사를 전파하리이다
