Псалми 73
1 Псалом Аса́фів.
Psaume d'Asaph. Quoi qu'il en soit, Dieu est bon à Israël, [savoir], à ceux qui sont nets de cœurs.
2 А я, — мало не послизну́лися но́ги мої, мало не посковзну́лися сто́пи мої,
Or quant à moi, mes pieds m'ont presque manqué, [et] il s'en est peu fallu que mes pas n'aient glissé.
3 бо лихим я зави́дував, бачивши спо́кій безбожних, —
Car j'ai porté envie aux insensés, en voyant la prospérité des méchants.
4 бо не мають стражда́ння до смерти своєї, і здорове їхнє тіло,
Parce qu'il n'y a point d'angoisses en leur mort, mais leur force est en son entier.
5 на лю́дській роботі нема їх, і ра́зом із іншими лю́дьми не зазнаю́ть вони вда́рів.
Ils ne sont point en travail avec les [autres] hommes, et ils ne sont point battus avec les [autres] hommes.
6 Тому́ то пиха їхню шию оздо́блює, зодяга́є їх ша́та наси́лля,
C'est pourquoi l'orgueil les environne comme un collier, et un vêtement de violence les couvre.
7 вилазять їм очі від жи́ру, бажа́ння їхнього серця збули́ся,
Les yeux leur sortent dehors à force de graisse; ils surpassent les desseins de [leur] cœur.
8 сміються й злосли́во говорять про у́тиск, говорять бундю́чно:
Ils sont pernicieux, et parlent malicieusement d'opprimer; ils parlent comme placés sur un lieu élevé.
9 свої уста до неба підно́сять, — а їхній язик по землі походжа́є!
Ils mettent leur bouche aux cieux, et leur langue parcourt la terre.
10 Тому́ то туди Його люди зверта́ються, і щедро беруть собі воду
C'est pourquoi son peuple en revient là, quand on lui fait sucer l'eau à plein [verre].
11 та й кажуть: „Хіба́ Бог те знає, і чи має Всеви́шній відо́мість,
Et ils disent: comment le [Dieu] Fort connaîtrait-il, et y aurait-il de la connaissance au Souverain?
12 як он ті безбожні й безпечні на світі збільши́ли бага́тство своє?“
Voilà, ceux-ci sont méchants, et étant à leur aise en ce monde, ils acquièrent de plus en plus des richesses.
13 Направду, нада́рмо очи́стив я серце своє, і в неви́нності вимив ру́ки свої,
Quoi qu'il en soit, c'est en vain que j'ai purifié mon cœur, et que j'ai lavé mes mains dans l'innocence.
14 і ввесь день я побитий, і щора́нку пока́раний.
Car j'ai été battu tous les jours, et mon châtiment revenait tous les matins.
15 Коли б я сказав: „Буду так говори́ть, як вони“, то спроневі́рився б я поколі́нню синів Твоїх.
[Mais] quand j'ai dit: j'en parlerai ainsi; voilà, j'ai été infidèle à la génération de tes enfants.
16 І розду́мував я, щоб пізна́ти оте, — та трудне́ воно в о́чах моїх,
Toutefois j'ai tâché à connaître cela; mais cela m'a paru fort difficile.
17 аж прийшов я в Божу святиню, — і кінець їхній побачив:
Jusques à ce que je sois entré au sanctuaire du [Dieu] Fort, [et] que j'aie considéré la fin de telles gens.
18 направду, — Ти їх на слизько́му поставив, на спусто́шення кинув Ти їх!
Quoi qu'il en soit, tu les as mis en des lieux glissants, tu les fais tomber dans des précipices.
19 Як вони в одній хвилі спусто́шені, згинули, пощеза́ли від стра́хів!
Comment ont-ils été ainsi détruits en un moment? sont-ils défaillis? ont-ils été consumés d'épouvantements?
20 Немов сном по обу́дженні, Господи, о́бразом їхнім пого́рдиш, мов сном по обу́дженні!
Ils sont comme un songe lorsqu'on s'est réveillé. Seigneur tu mettras en mépris leur ressemblance quand tu te réveilleras.
21 Бо болить моє серце, і в нутрі́ моїм коле,
[Or] quand mon cœur s'aigrissait, et que je me tourmentais en mes reins;
22 а я немов бидло й не знаю, — я перед Тобою худо́бою став!
J'étais alors stupide, et je n'avais aucune connaissance; j'étais comme une brute en ta présence.
23 Та я за́вжди з Тобою, — Ти де́ржиш мене за правицю,
Je serai donc toujours avec toi; tu m'as pris par la main droite,
24 Ти Своєю порадою во́диш мене, і пото́му до слави Ти ві́зьмеш мене!
Tu me conduiras par ton conseil, et puis tu me recevras dans la gloire.
25 Хто є мені на небеса́х, окрім Тебе? А я при Тобі на землі не бажаю нічо́го!
Quel autre ai-je au Ciel? Or je n'ai pris plaisir sur la terre en rien qu'en toi seul.
26 Гине тіло моє й моє серце, та Бог — скеля серця мого й моя доля навіки,
Ma chair et mon cœur étaient consumés; mais Dieu est le rocher de mon cœur, et mon partage à toujours.
27 бо погинуть ось ті, хто боку́є від Тебе, пони́щиш Ти кожного, хто відсту́пить від Тебе!
Car voilà, ceux qui s'éloignent de toi, périront; tu retrancheras tous ceux qui se détournent de toi.
28 А я, — бли́зькість Бога для мене добро́, — на Владику, на Господа свою певність складаю, щоб звіща́ти про всі Твої чи́ни!
Mais pour moi, approcher de Dieu est mon bien; j'ai mis toute mon espérance au Seigneur Eternel, afin que je raconte tous tes ouvrages.
