Псалми 73
1 Псалом Аса́фів.
Psaume d’Asaph. Oui, Dieu est bon pour Israël, pour ceux qui ont le cœur pur!
2 А я, — мало не послизну́лися но́ги мої, мало не посковзну́лися сто́пи мої,
Toutefois j’étais sur le point de fléchir, mon pied a presque glissé.
3 бо лихим я зави́дував, бачивши спо́кій безбожних, —
Car je m’indignais contre les impies, en voyant le bonheur des méchants.
4 бо не мають стражда́ння до смерти своєї, і здорове їхнє тіло,
Pour eux, pas de douleurs jusqu’à la mort; leur corps est plein de vigueur.
5 на лю́дській роботі нема їх, і ра́зом із іншими лю́дьми не зазнаю́ть вони вда́рів.
Ils n’ont pas de part au labeur des mortels, ils ne sont pas frappés avec le reste des hommes.
6 Тому́ то пиха їхню шию оздо́блює, зодяга́є їх ша́та наси́лля,
Aussi l’orgueil est la parure de leur cou, et la violence, la robe précieuse qui les couvre.
7 вилазять їм очі від жи́ру, бажа́ння їхнього серця збули́ся,
L’iniquité sort de leurs entrailles, les pensées de leur cœur se font jour.
8 сміються й злосли́во говорять про у́тиск, говорять бундю́чно:
Ils raillent, ils parlent iniquité et violence, ils profèrent des discours hautains.
9 свої уста до неба підно́сять, — а їхній язик по землі походжа́є!
Ils dirigent leur bouche contre le ciel même, et leur langue s’exerce sur la terre.
10 Тому́ то туди Його люди зверта́ються, і щедро беруть собі воду
C’est pourquoi mon peuple se tourne de leur côté, il avale l’eau à grands traits.
11 та й кажуть: „Хіба́ Бог те знає, і чи має Всеви́шній відо́мість,
Ils disent: « Comment Dieu saurait-il? Comment le Très-Haut connaîtrait-il? »
12 як он ті безбожні й безпечні на світі збільши́ли бага́тство своє?“
Tels sont les méchants: toujours heureux, ils accroissent leurs richesses.
13 Направду, нада́рмо очи́стив я серце своє, і в неви́нності вимив ру́ки свої,
C’est donc en vain que j’ai gardé mon cœur pur, que j’ai lavé mes mains dans l’innocence;
14 і ввесь день я побитий, і щора́нку пока́раний.
tout le jour je suis frappé, chaque matin mon châtiment est là. »
15 Коли б я сказав: „Буду так говори́ть, як вони“, то спроневі́рився б я поколі́нню синів Твоїх.
Si j’avais dit: « Je veux parler comme eux », j’aurai trahi la race de tes enfants.
16 І розду́мував я, щоб пізна́ти оте, — та трудне́ воно в о́чах моїх,
J’ai réfléchi pour comprendre ces choses, la difficulté a été grande à mes yeux,
17 аж прийшов я в Божу святиню, — і кінець їхній побачив:
jusqu’à ce que j’aie pénétré dans le sanctuaire de Dieu, et pris garde à leur sort final.
18 направду, — Ти їх на слизько́му поставив, на спусто́шення кинув Ти їх!
Oui, tu les places sur des voies glissantes; tu les fais tomber, et ils ne sont plus que ruines.
19 Як вони в одній хвилі спусто́шені, згинули, пощеза́ли від стра́хів!
Eh quoi! En un instant les voilà détruits! Ils sont anéantis, ils disparaissent dans des catastrophes!
20 Немов сном по обу́дженні, Господи, о́бразом їхнім пого́рдиш, мов сном по обу́дженні!
Comme on fait d’un songe au réveil, Seigneur, à ton réveil, tu repousses leur image.
21 Бо болить моє серце, і в нутрі́ моїм коле,
Lorsque mon cœur s’aigrissait, et que je me sentais profondément ému,
22 а я немов бидло й не знаю, — я перед Тобою худо́бою став!
j’étais stupide et sans intelligence, j’étais comme une brute devant toi.
23 Та я за́вжди з Тобою, — Ти де́ржиш мене за правицю,
Mais je serai à jamais avec toi: tu m’as saisi la main droite,
24 Ти Своєю порадою во́диш мене, і пото́му до слави Ти ві́зьмеш мене!
par ton conseil tu me conduiras, et tu me recevras ensuite dans la gloire.
25 Хто є мені на небеса́х, окрім Тебе? А я при Тобі на землі не бажаю нічо́го!
Quel autre que toi ai-je au ciel? Avec toi, je ne désire rien sur la terre.
26 Гине тіло моє й моє серце, та Бог — скеля серця мого й моя доля навіки,
Ma chair et mon cœur se consument: le rocher de mon cœur et mon partage, c’est Dieu à jamais.
27 бо погинуть ось ті, хто боку́є від Тебе, пони́щиш Ти кожного, хто відсту́пить від Тебе!
Voici que ceux qui s’éloignent de toi périssent; tu extermines tous ceux qui te sont infidèles.
28 А я, — бли́зькість Бога для мене добро́, — на Владику, на Господа свою певність складаю, щоб звіща́ти про всі Твої чи́ни!
Pour moi, être uni à Dieu, c’est mon bonheur; dans le Seigneur Yahweh je mets ma confiance, afin de raconter toutes tes œuvres.
