Псалми 73
1 Псалом Аса́фів.
`The salm of Asaph. God of Israel is ful good; to hem that ben of riytful herte.
2 А я, — мало не послизну́лися но́ги мої, мало не посковзну́лися сто́пи мої,
But my feet weren moued almeest; my steppis weren sched out almeest.
3 бо лихим я зави́дував, бачивши спо́кій безбожних, —
For Y louede feruentli on wickid men; seynge the pees of synneris.
4 бо не мають стражда́ння до смерти своєї, і здорове їхнє тіло,
For biholdyng is not to the deth of hem; and stidefastnesse in the sikenesse of hem.
5 на лю́дській роботі нема їх, і ра́зом із іншими лю́дьми не зазнаю́ть вони вда́рів.
Thei ben not in the trauel of men; and thei schulen not be betun with men.
6 Тому́ то пиха їхню шию оздо́блює, зодяга́є їх ша́та наси́лля,
Therfore pride helde hem; thei weren hilid with her wickidnesse and vnfeithfulnesse.
7 вилазять їм очі від жи́ру, бажа́ння їхнього серця збули́ся,
The wickidnesse of hem cam forth as of fatnesse; thei yeden in to desire of herte.
8 сміються й злосли́во говорять про у́тиск, говорять бундю́чно:
Thei thouyten and spaken weiwardnesse; thei spaken wickidnesse an hiy.
9 свої уста до неба підно́сять, — а їхній язик по землі походжа́є!
Thei puttiden her mouth in to heuene; and her tunge passide in erthe.
10 Тому́ то туди Його люди зверта́ються, і щедро беруть собі воду
Therfor my puple schal be conuertid here; and fulle daies schulen be foundun in hem.
11 та й кажуть: „Хіба́ Бог те знає, і чи має Всеви́шній відо́мість,
And thei seiden, How woot God; and whether kunnyng is an heiye, `that is, in heuene?
12 як он ті безбожні й безпечні на світі збільши́ли бага́тство своє?“
Lo! thilke synneris and hauynge aboundance in the world; helden richessis.
13 Направду, нада́рмо очи́стив я серце своє, і в неви́нності вимив ру́ки свої,
And Y seide, Therfor without cause Y iustifiede myn herte; and waischide myn hoondis among innocentis.
14 і ввесь день я побитий, і щора́нку пока́раний.
And Y was betun al dai; and my chastisyng was in morutidis.
15 Коли б я сказав: „Буду так говори́ть, як вони“, то спроневі́рився б я поколі́нню синів Твоїх.
If Y seide, Y schal telle thus; lo! Y repreuede the nacioun of thi sones.
16 І розду́мував я, щоб пізна́ти оте, — та трудне́ воно в о́чах моїх,
I gesside, that Y schulde knowe this; trauel is bifore me.
17 аж прийшов я в Божу святиню, — і кінець їхній побачив:
Til Y entre in to the seyntuarie of God; and vndurstonde in the last thingis of hem.
18 направду, — Ти їх на слизько́му поставив, на спусто́шення кинув Ти їх!
Netheles for gilis thou hast put to hem; thou castidist hem doun, while thei weren reisid.
19 Як вони в одній хвилі спусто́шені, згинули, пощеза́ли від стра́хів!
Hou ben thei maad into desolacioun; thei failiden sodeynli, thei perischiden for her wickidnesse.
20 Немов сном по обу́дженні, Господи, о́бразом їхнім пого́рдиш, мов сном по обу́дженні!
As the dreem of men that risen; Lord, thou schalt dryue her ymage to nouyt in thi citee.
21 Бо болить моє серце, і в нутрі́ моїм коле,
For myn herte is enflaumed, and my reynes ben chaungid;
22 а я немов бидло й не знаю, — я перед Тобою худо́бою став!
and Y am dryuun to nouyt, and Y wiste not.
23 Та я за́вжди з Тобою, — Ти де́ржиш мене за правицю,
As a werk beeste Y am maad at thee; and Y am euere with thee.
24 Ти Своєю порадою во́диш мене, і пото́му до слави Ти ві́зьмеш мене!
Thou heldist my riythond, and in thi wille thou leddist me forth; and with glorie thou tokist me vp.
25 Хто є мені на небеса́х, окрім Тебе? А я при Тобі на землі не бажаю нічо́го!
For whi what is to me in heuene; and what wolde Y of thee on erthe?
26 Гине тіло моє й моє серце, та Бог — скеля серця мого й моя доля навіки,
Mi fleische and myn herte failide; God of myn herte, and my part is God withouten ende.
27 бо погинуть ось ті, хто боку́є від Тебе, пони́щиш Ти кожного, хто відсту́пить від Тебе!
For lo! thei that drawen awei fer hem silf fro thee, `bi deedli synne, schulen perische; thou hast lost alle men that doen fornycacioun fro thee.
28 А я, — бли́зькість Бога для мене добро́, — на Владику, на Господа свою певність складаю, щоб звіща́ти про всі Твої чи́ни!
But it is good to me to cleue to God; and to sette myn hope in the Lord God. That Y telle alle thi prechyngis; in the yatis of the douyter of Syon.
