< Псалми 73 >
A psalm of Asaph. Surely God is good to Israel, to those with a pure heart.
2 А я, — мало не послизну́лися но́ги мої, мало не посковзну́лися сто́пи мої,
But as for me, my feet almost slipped; my feet almost slipped out from under me
3 бо лихим я зави́дував, бачивши спо́кій безбожних, —
because I was envious of the arrogant when I saw the prosperity of the wicked.
4 бо не мають стражда́ння до смерти своєї, і здорове їхнє тіло,
For they have no pain until their death, but they are strong and well fed.
5 на лю́дській роботі нема їх, і ра́зом із іншими лю́дьми не зазнаю́ть вони вда́рів.
They are free from the burdens of other men; they are not afflicted like other men.
6 Тому́ то пиха їхню шию оздо́блює, зодяга́є їх ша́та наси́лля,
Pride adorns them like a necklace around their neck; violence clothes them like a robe.
7 вилазять їм очі від жи́ру, бажа́ння їхнього серця збули́ся,
Out of such blindness comes sin; evil thoughts pass through their hearts.
8 сміються й злосли́во говорять про у́тиск, говорять бундю́чно:
They mock and speak wickedly; in their arrogance they threaten oppression.
9 свої уста до неба підно́сять, — а їхній язик по землі походжа́є!
They set their mouth against the heavens, and their tongues march through the earth.
10 Тому́ то туди Його люди зверта́ються, і щедро беруть собі воду
Therefore his people turn to them and abundant waters are drained out.
11 та й кажуть: „Хіба́ Бог те знає, і чи має Всеви́шній відо́мість,
They say, “How does God know? Is there knowledge with the Most High?”
12 як он ті безбожні й безпечні на світі збільши́ли бага́тство своє?“
Take notice: these people are wicked; they are always carefree, becoming richer and richer.
13 Направду, нада́рмо очи́стив я серце своє, і в неви́нності вимив ру́ки свої,
Surely it is in vain that I have guarded my heart and washed my hands in innocence.
14 і ввесь день я побитий, і щора́нку пока́раний.
For all the day long I have been afflicted and disciplined every morning.
15 Коли б я сказав: „Буду так говори́ть, як вони“, то спроневі́рився б я поколі́нню синів Твоїх.
If I had said, “I will say these things,” then I would have betrayed this generation of your children.
16 І розду́мував я, щоб пізна́ти оте, — та трудне́ воно в о́чах моїх,
Though I tried to understand these things, it was too difficult for me.
17 аж прийшов я в Божу святиню, — і кінець їхній побачив:
Then I went into God's sanctuary and came to understand their fate.
18 направду, — Ти їх на слизько́му поставив, на спусто́шення кинув Ти їх!
Surely you put them in slippery places; you bring them down to ruin.
19 Як вони в одній хвилі спусто́шені, згинули, пощеза́ли від стра́хів!
How they become a wilderness in a moment! They come to an end and are finished in awful terrors.
20 Немов сном по обу́дженні, Господи, о́бразом їхнім пого́рдиш, мов сном по обу́дженні!
They are like a dream after one wakes up; Lord, when you arise, you will think nothing of those dreams.
21 Бо болить моє серце, і в нутрі́ моїм коле,
For my heart was grieved, and I was deeply wounded.
22 а я немов бидло й не знаю, — я перед Тобою худо́бою став!
I was ignorant and lacked insight; I was like a senseless animal before you.
23 Та я за́вжди з Тобою, — Ти де́ржиш мене за правицю,
Yet I am always with you; you hold my right hand.
24 Ти Своєю порадою во́диш мене, і пото́му до слави Ти ві́зьмеш мене!
You will guide me with your advice and afterward receive me to glory.
25 Хто є мені на небеса́х, окрім Тебе? А я при Тобі на землі не бажаю нічо́го!
Whom have I in heaven but you? There is no one on earth that I desire but you.
26 Гине тіло моє й моє серце, та Бог — скеля серця мого й моя доля навіки,
My flesh and my heart grow weak, but God is the strength of my heart forever.
27 бо погинуть ось ті, хто боку́є від Тебе, пони́щиш Ти кожного, хто відсту́пить від Тебе!
Those who are far from you will perish; you will destroy all those who are unfaithful to you.
28 А я, — бли́зькість Бога для мене добро́, — на Владику, на Господа свою певність складаю, щоб звіща́ти про всі Твої чи́ни!
But as for me, all I need to do is to approach God. I have made the Lord Yahweh my refuge. I will declare all your deeds.