Псалми 73
1 Псалом Аса́фів.
A psalm of Asaph. Yes, God is good to the upright, the Lord to the pure in heart.
2 А я, — мало не послизну́лися но́ги мої, мало не посковзну́лися сто́пи мої,
But my feet were almost gone, my steps had nearly slipped,
3 бо лихим я зави́дував, бачивши спо́кій безбожних, —
through envy of godless braggarts, when I saw how well they fared.
4 бо не мають стражда́ння до смерти своєї, і здорове їхнє тіло,
For never a pang have they, their body is sound and sleek.
5 на лю́дській роботі нема їх, і ра́зом із іншими лю́дьми не зазнаю́ть вони вда́рів.
They have no trouble like mortals, no share in human pain.
6 Тому́ то пиха їхню шию оздо́блює, зодяга́є їх ша́та наси́лля,
So they wear their pride like a necklace, they put on the garment of wrong,
7 вилазять їм очі від жи́ру, бажа́ння їхнього серця збули́ся,
their eyes stand out with fatness, their heart swells with riotous fancies.
8 сміються й злосли́во говорять про у́тиск, говорять бундю́чно:
Their speech is mocking and evil, condescending and crooked their speech.
9 свої уста до неба підно́сять, — а їхній язик по землі походжа́є!
They have set their mouth in the heavens, while their tongue struts about on the earth.
10 Тому́ то туди Його люди зверта́ються, і щедро беруть собі воду
Small wonder that people resort to them, and drink deep draughts of their lore.
11 та й кажуть: „Хіба́ Бог те знає, і чи має Всеви́шній відо́мість,
‘How does God know?’ they say, ‘And has the Most High any knowledge?’
12 як он ті безбожні й безпечні на світі збільши́ли бага́тство своє?“
See! These are the godless, with wealth and ease ever increasing.
13 Направду, нада́рмо очи́стив я серце своє, і в неви́нності вимив ру́ки свої,
Yes, in vain have I kept my heart pure, and washed my hands in innocence;
14 і ввесь день я побитий, і щора́нку пока́раний.
for all the day long was I plagued not a morning but I was chastised.
15 Коли б я сказав: „Буду так говори́ть, як вони“, то спроневі́рився б я поколі́нню синів Твоїх.
But to resolve to speak like they do would be treachery to your children.
16 І розду́мував я, щоб пізна́ти оте, — та трудне́ воно в о́чах моїх,
So I sought to understand it, but a wearisome task it seemed:
17 аж прийшов я в Божу святиню, — і кінець їхній побачив:
till I entered the holy world of God and saw clearly their destiny.
18 направду, — Ти їх на слизько́му поставив, на спусто́шення кинув Ти їх!
Yes, you set them on slippery places; down to destruction you hurl them.
19 Як вони в одній хвилі спусто́шені, згинули, пощеза́ли від стра́хів!
One moment and then what a horror of ruin! They are finished and ended in terrors.
20 Немов сном по обу́дженні, Господи, о́бразом їхнім пого́рдиш, мов сном по обу́дженні!
Like a dream, when one wakes, shall they be, whose phantoms the waker despises.
21 Бо болить моє серце, і в нутрі́ моїм коле,
So my bitterness of mind and the pain that stabbed my heart
22 а я немов бидло й не знаю, — я перед Тобою худо́бою став!
show how dull I was and stupid just like a beast before you.
23 Та я за́вжди з Тобою, — Ти де́ржиш мене за правицю,
But I am always with you, you have hold of my right hand.
24 Ти Своєю порадою во́диш мене, і пото́му до слави Ти ві́зьмеш мене!
By a plan of yours you guide me and will afterward take me to glory.
25 Хто є мені на небеса́х, окрім Тебе? А я при Тобі на землі не бажаю нічо́го!
Whom have I in the heavens but you? And on earth there is none I desire beside you.
26 Гине тіло моє й моє серце, та Бог — скеля серця мого й моя доля навіки,
Though flesh and heart waste away, yet God is the rock of my heart, yet God is my portion forever.
27 бо погинуть ось ті, хто боку́є від Тебе, пони́щиш Ти кожного, хто відсту́пить від Тебе!
For see! Those who are far from you must perish, you destroy all who are false to you.
28 А я, — бли́зькість Бога для мене добро́, — на Владику, на Господа свою певність складаю, щоб звіща́ти про всі Твої чи́ни!
But I am happy when close to God; the Lord my God I have made my refuge, that I may recount all the things you have done.
