< Псалми 73 >
“BOOK III. A psalm of Asaph.” Truly God is good to Israel, —To those who are pure in heart.
2 А я, — мало не послизну́лися но́ги мої, мало не посковзну́лися сто́пи мої,
Yet my feet almost gave way; My steps had well nigh slipped:
3 бо лихим я зави́дував, бачивши спо́кій безбожних, —
For I was envious of the proud, When I saw the prosperity of the wicked.
4 бо не мають стражда́ння до смерти своєї, і здорове їхнє тіло,
For they have no pains even to their death; Their bodies are in full health.
5 на лю́дській роботі нема їх, і ра́зом із іншими лю́дьми не зазнаю́ть вони вда́рів.
They have not the woes of other men, Neither are they smitten like other men.
6 Тому́ то пиха їхню шию оздо́блює, зодяга́є їх ша́та наси́лля,
Therefore pride encircleth their neck as a collar; Violence covereth them as a garment.
7 вилазять їм очі від жи́ру, бажа́ння їхнього серця збули́ся,
From their bosom issueth their iniquity; The designs of their hearts burst forth.
8 сміються й злосли́во говорять про у́тиск, говорять бундю́чно:
They mock, and speak of malicious oppression; Their words are haughty;
9 свої уста до неба підно́сять, — а їхній язик по землі походжа́є!
They stretch forth their mouth to the heavens, And their tongue goeth through the earth;
10 Тому́ то туди Його люди зверта́ються, і щедро беруть собі воду
Therefore his people walk in their ways, And there drink from full fountains.
11 та й кажуть: „Хіба́ Бог те знає, і чи має Всеви́шній відо́мість,
And they say, “How doth God know? How can there be knowledge with the Most High?”
12 як он ті безбожні й безпечні на світі збільши́ли бага́тство своє?“
Behold these are the ungodly! Yet they are ever prosperous; they heap up riches.
13 Направду, нада́рмо очи́стив я серце своє, і в неви́нності вимив ру́ки свої,
Verily I have cleansed my heart in vain; In vain have I washed my hands in innocence.
14 і ввесь день я побитий, і щора́нку пока́раний.
For every day have I been smitten; Every morn have I been chastened.
15 Коли б я сказав: „Буду так говори́ть, як вони“, то спроневі́рився б я поколі́нню синів Твоїх.
If I should resolve to speak like them, Surely I should be treacherous to the family of thy children.
16 І розду́мував я, щоб пізна́ти оте, — та трудне́ воно в о́чах моїх,
So, when I studied to know this, It was painful to my eyes;
17 аж прийшов я в Божу святиню, — і кінець їхній побачив:
Until I went into the sanctuaries of God, And considered what was their end.
18 направду, — Ти їх на слизько́му поставив, на спусто́шення кинув Ти їх!
Behold! thou hast set them on slippery places; Thou castest them down into unseen pits.
19 Як вони в одній хвилі спусто́шені, згинули, пощеза́ли від стра́хів!
How are they brought to desolation in a moment, And utterly consumed with sudden destruction!
20 Немов сном по обу́дженні, Господи, о́бразом їхнім пого́рдиш, мов сном по обу́дженні!
As a dream when one awaketh, Thou, O Lord! when thou awakest, wilt make their vain show a derision.
21 Бо болить моє серце, і в нутрі́ моїм коле,
When my heart was vexed And I was pierced in my reins,
22 а я немов бидло й не знаю, — я перед Тобою худо́бою став!
Then was I stupid and without understanding; I was like one of the brutes before thee.
23 Та я за́вжди з Тобою, — Ти де́ржиш мене за правицю,
Yet am I ever under thy care; By my right hand thou dost hold me up.
24 Ти Своєю порадою во́диш мене, і пото́му до слави Ти ві́зьмеш мене!
Thou wilt guide me with thy counsel, And at last receive me in glory.
25 Хто є мені на небеса́х, окрім Тебе? А я при Тобі на землі не бажаю нічо́го!
Whom have I in heaven but thee, And whom on earth do I love in comparison with thee?
26 Гине тіло моє й моє серце, та Бог — скеля серця мого й моя доля навіки,
Though my flesh and my heart fail, God is the strength of my heart, and my portion for ever.
27 бо погинуть ось ті, хто боку́є від Тебе, пони́щиш Ти кожного, хто відсту́пить від Тебе!
For, lo! they who are far from thee perish; Thou destroyest all who estrange themselves from thee.
28 А я, — бли́зькість Бога для мене добро́, — на Владику, на Господа свою певність складаю, щоб звіща́ти про всі Твої чи́ни!
But it is good for me to draw near to God; I put my trust in the Lord Jehovah, That I may declare all thy works.