< Псалми 73 >
A Psalm for Asaph. How good is God to Israel, to the upright in heart!
2 А я, — мало не послизну́лися но́ги мої, мало не посковзну́лися сто́пи мої,
But my feet were almost overthrown; my goings very nearly slipped.
3 бо лихим я зави́дував, бачивши спо́кій безбожних, —
For I was jealous of the transgressors, beholding the tranquility of sinners.
4 бо не мають стражда́ння до смерти своєї, і здорове їхнє тіло,
For there is no sign of reluctance in their death: and [they have] firmness under their affliction.
5 на лю́дській роботі нема їх, і ра́зом із іншими лю́дьми не зазнаю́ть вони вда́рів.
They are not in the troubles of [other] men; and they shall not be scourged with [other] men.
6 Тому́ то пиха їхню шию оздо́блює, зодяга́є їх ша́та наси́лля,
Therefore pride has possessed them; they have clothed themselves with their injustice and ungodliness.
7 вилазять їм очі від жи́ру, бажа́ння їхнього серця збули́ся,
Their injustice shall go forth as out of fatness: they have fulfilled their intention.
8 сміються й злосли́во говорять про у́тиск, говорять бундю́чно:
They have taken counsel and spoken in wickedness: they have uttered unrighteousness loftily.
9 свої уста до неба підно́сять, — а їхній язик по землі походжа́є!
They have set their mouth against heaven, and their tongue has gone through upon the earth.
10 Тому́ то туди Його люди зверта́ються, і щедро беруть собі воду
Therefore shall my people return hither: and full days shall be found with them.
11 та й кажуть: „Хіба́ Бог те знає, і чи має Всеви́шній відо́мість,
And they said, How does God know? and is there knowledge in the Most High?
12 як он ті безбожні й безпечні на світі збільши́ли бага́тство своє?“
Behold, these [are] the sinners, and they that prosper always: they have possessed wealth.
13 Направду, нада́рмо очи́стив я серце своє, і в неви́нності вимив ру́ки свої,
And I said, Verily in vain have I justified my heart, and washed my hands in innocency.
14 і ввесь день я побитий, і щора́нку пока́раний.
For I was plagued all the day, and my reproof [was] every morning.
15 Коли б я сказав: „Буду так говори́ть, як вони“, то спроневі́рився б я поколі́нню синів Твоїх.
If I said, I will speak thus; behold, I [should] have broken covenant with the generation of thy children.
16 І розду́мував я, щоб пізна́ти оте, — та трудне́ воно в о́чах моїх,
And I undertook to understand this, [but] it is too hard for me,
17 аж прийшов я в Божу святиню, — і кінець їхній побачив:
until I go into the sanctuary of God; [and so] understand the latter end.
18 направду, — Ти їх на слизько́му поставив, на спусто́шення кинув Ти їх!
Surely thou hast appointed [judgments] to them because of their crafty dealings: thou hast cast them down when they were lifted up.
19 Як вони в одній хвилі спусто́шені, згинули, пощеза́ли від стра́хів!
How have they become desolate! suddenly they have failed: they have perished because of their iniquity.
20 Немов сном по обу́дженні, Господи, о́бразом їхнім пого́рдиш, мов сном по обу́дженні!
As the dream of one awakening, O Lord, in thy city thou wilt despise their image.
21 Бо болить моє серце, і в нутрі́ моїм коле,
For my heart has rejoiced, and my reins have been gladdened.
22 а я немов бидло й не знаю, — я перед Тобою худо́бою став!
But I [was] vile and knew not: I became brutish before thee.
23 Та я за́вжди з Тобою, — Ти де́ржиш мене за правицю,
Yet I am continually with thee: thou hast holden my right hand.
24 Ти Своєю порадою во́диш мене, і пото́му до слави Ти ві́зьмеш мене!
Thou hast guided me by thy counsel, and thou hast taken me to thyself with glory.
25 Хто є мені на небеса́х, окрім Тебе? А я при Тобі на землі не бажаю нічо́го!
For what have I in heaven [but thee]? and what have I desired upon the earth beside thee?
26 Гине тіло моє й моє серце, та Бог — скеля серця мого й моя доля навіки,
My heart and my flesh have failed: [but] God [is the strength] of my heart, and God is my portion for ever.
27 бо погинуть ось ті, хто боку́є від Тебе, пони́щиш Ти кожного, хто відсту́пить від Тебе!
For, behold, they that remove themselves far from thee shall perish: thou hast destroyed every one that goes a whoring from thee.
28 А я, — бли́зькість Бога для мене добро́, — на Владику, на Господа свою певність складаю, щоб звіща́ти про всі Твої чи́ни!
But it is good for me to cleave close to God, to put my trust in the Lord; that I may proclaim all thy praises in the gates of the daughter of Sion.