Псалми 71
1 До Те́бе вдаюся я. Господи, — хай же не бу́ду повік засоро́млений! —
| בך יהוה חסיתי אל אבושה לעולם׃ |
2 ви́зволь мене через правду Свою, і звільни́ мене, нахили Своє ухо до мене, й спаси́ мене,
| בצדקתך תצילני ותפלטני הטה אלי אזנך והושיעני׃ |
3 стань для мене за скелю мешка́льну, куди міг би я за́вжди ховатись! Ти наказав рятува́ти мене, бо Ти скеля моя та тверди́ня моя!
| היה לי לצור מעון לבוא תמיד צוית להושיעני כי סלעי ומצודתי אתה׃ |
4 Бо́же мій, визволь мене від руки беззако́нного, від руки́ того, хто кривдить та гно́бить мене,
| אלהי פלטני מיד רשע מכף מעול וחומץ׃ |
5 Ти бо, Влади́ко, наді́я моя, Господи, Ти охоро́на моя від юна́цького віку мого!
| כי אתה תקותי אדני יהוה מבטחי מנעורי׃ |
6 На Тебе опе́рся я був від наро́дження, від утроби моєї матері — Ти охоро́на моя, в Тобі моя слава постійно!
| עליך נסמכתי מבטן ממעי אמי אתה גוזי בך תהלתי תמיד׃ |
7 Я став багатьо́м, як диво́вище, — та Ти си́льна моя охоро́на!
| כמופת הייתי לרבים ואתה מחסי עז׃ |
8 Уста́ мої повні Твоєї хвали́, уве́сь день — Твоєї вели́чности!
| ימלא פי תהלתך כל היום תפארתך׃ |
9 Не кидай мене на час ста́рости, коли зме́ншиться сила моя, не лиши Ти мене,
| אל תשליכני לעת זקנה ככלות כחי אל תעזבני׃ |
10 бо мої вороги проти мене змовля́ються, а ті, що чату́ють на душу мою — нараджа́ються ра́зом,
| כי אמרו אויבי לי ושמרי נפשי נועצו יחדו׃ |
11 гово́рячи: „Бог покинув його, — доганяйте й хапа́йте його, бо нема, хто б його врятува́в!“
| לאמר אלהים עזבו רדפו ותפשוהו כי אין מציל׃ |
12 Не відда́люйся, Боже, від мене, Боже мій — поспіши́ся ж на поміч мені!
| אלהים אל תרחק ממני אלהי לעזרתי חישה׃ |
13 Нехай посоро́мляться, хай позника́ють усі, хто нена́видить душу мою, бодай зодягли́ся в нару́гу та в со́ром усі, хто пра́гне для мене лихо́го!
| יבשו יכלו שטני נפשי יעטו חרפה וכלמה מבקשי רעתי׃ |
14 А я буду постійно наді́ятись, і славу Твою над усе я помно́жу!
| ואני תמיד איחל והוספתי על כל תהלתך׃ |
15 Уста́ мої оповіда́тимуть правду Твою, про спасі́ння Твоє — увесь день, бо числа́ їх не знаю, —
| פי יספר צדקתך כל היום תשועתך כי לא ידעתי ספרות׃ |
16 буду сла́вити вчи́нки великі всевла́дного Господа, згада́ю про правду Твою, єди́но Твою!
| אבוא בגברות אדני יהוה אזכיר צדקתך לבדך׃ |
17 Боже, навчав Ти мене від юна́цтва мого, — і аж дотепе́р я звіщаю про чу́да Твої.
| אלהים למדתני מנעורי ועד הנה אגיד נפלאותיך׃ |
18 А Ти, Боже, не кидай мене аж до ста́рости та сивини́, поки я не звіщу́ про раме́но Твоє поколі́нню, і кожному, хто́ тільки при́йде — про чи́ни великі Твої!
| וגם עד זקנה ושיבה אלהים אל תעזבני עד אגיד זרועך לדור לכל יבוא גבורתך׃ |
19 Бо Твоя справедли́вість, о Боже, сягає аж до високо́сти, Боже, що речі великі вчини́в, — хто рівний Тобі?
| וצדקתך אלהים עד מרום אשר עשית גדלות אלהים מי כמוך׃ |
20 Ти мені показав був великі та люті нещастя, та знов Ти ожи́виш мене, і з безо́день землі мене зно́ву Ти ви́тягнеш,
| אשר הראיתנו צרות רבות ורעות תשוב תחיינו ומתהמות הארץ תשוב תעלני׃ |
21 Ти збі́льшиш величність мою, і знову поті́шиш мене!
| תרב גדלתי ותסב תנחמני׃ |
22 А я буду на а́рфі хвалити Тебе, Твою правду, мій Боже, із гу́слами буду співати Тобі, Святий Ти Ізраїлів!
| גם אני אודך בכלי נבל אמתך אלהי אזמרה לך בכנור קדוש ישראל׃ |
23 Нехай співом раді́ють уста́ мої, бо буду співати Тобі я та душа моя, яку Ти врятува́в!
| תרננה שפתי כי אזמרה לך ונפשי אשר פדית׃ |
24 Шепо́че про правду Твою мій язик ці́лий день, бо посоро́млені, бо пога́ньблені всі, хто шукає лихо́го для мене!
| גם לשוני כל היום תהגה צדקתך כי בשו כי חפרו מבקשי רעתי׃ |
