Псалми 7
1 Жало́бна пісня Давидова, яку він співав Господе́ві в справі веніями́нівця Ку́ша. Господи, Боже мій, — я до Тебе вдаю́ся: спаси Ти мене від усіх моїх напасникі́в, і визволь мене,
Psalmus David, quem cantavit Domino pro verbis Chusi, filii Jemini. [Domine Deus meus, in te speravi; salvum me fac ex omnibus persequentibus me, et libera me:
2 щоб ворог моєї душі не розша́рпав, як лев, що кості ламає, й ніхто не рятує!
nequando rapiat ut leo animam meam, dum non est qui redimat, neque qui salvum faciat.
3 Господи, Боже мій, коли я таке учинив, коли є беззаконня в доло́нях моїх,
Domine Deus meus, si feci istud, si est iniquitas in manibus meis,
4 коли я доброчи́нцеві злом відплатив, і без причини ограбува́в свого противника, —
si reddidi retribuentibus mihi mala, decidam merito ab inimicis meis inanis.
5 во́рог нехай переслідує душу мою, і нехай дожене́, і нехай до землі він потопче життя моє, — і хай мою славу обе́рне на порох! (Се́ла)
Persequatur inimicus animam meam, et comprehendat; et conculcet in terra vitam meam, et gloriam meam in pulverem deducat.
6 Устань же, о Господи, в гніві Своїм, понеси́ся на лютість моїх ворогів, і до мене скеру́й постанову Свою, яку Ти заповів!
Exsurge, Domine, in ira tua, et exaltare in finibus inimicorum meorum: et exsurge, Domine Deus meus, in præcepto quod mandasti,
7 І громада народів ото́чить Тебе, і над нею верни́ся на висоту́!
et synagoga populorum circumdabit te: et propter hanc in altum regredere:
8 Господь судить людей, — суди ж мене, Господи, за моєю правото́ю й за моєю неви́нністю.
Dominus judicat populos. Judica me, Domine, secundum justitiam meam, et secundum innocentiam meam super me.
9 Нехай зло́ба безбожних скінчи́ться, а Ти зміцни праведного, бо виві́дуєш Ти серця й нирки, о праведний Боже!
Consumetur nequitia peccatorum, et diriges justum, scrutans corda et renes, Deus.
10 Щит мій у Бозі, Який чистих серцем спасає.
Justum adjutorium meum a Domino, qui salvos facit rectos corde.
11 Бог Суддя справедливий, і щоденно на злого Бог гнівається,
Deus judex justus, fortis, et patiens; numquid irascitur per singulos dies?
12 коли хто не наве́рнеться, — буде гострити меча Свого Він, Свого лука натя́гне й наста́вить його,
Nisi conversi fueritis, gladium suum vibrabit; arcum suum tetendit, et paravit illum.
13 і йому пригото́вив смертельні знаря́ддя, — Він зробить огнистими стріли Свої.
Et in eo paravit vasa mortis, sagittas suas ardentibus effecit.
14 Ото, беззако́ння зачне нечестивий, і завагітні́є безправ'ям, — і породить неправду.
Ecce parturiit injustitiam; concepit dolorem, et peperit iniquitatem.
15 Він рова копав, і його викопав, і впав сам до ями, яку пригото́вив, —
Lacum aperuit, et effodit eum; et incidit in foveam quam fecit.
16 обе́рнеться зло його на його голову, і на ма́ківку зі́йде його беззако́ння!
Convertetur dolor ejus in caput ejus, et in verticem ipsius iniquitas ejus descendet.
17 Я ж Господа буду хвали́ти за Його правдою, і буду ви́співувати Ймення Всеви́шнього Господа!
Confitebor Domino secundum justitiam ejus, et psallam nomini Domini altissimi.]
