Псалми 69
1 Для дириґента хору. На спів „Лелії“. Давидів. Спаси мене, Боже, бо во́ди вже аж до душі підійшли́!
Скапэ-мэ, Думнезеуле, кэч ымь аменинцэ апеле вяца.
2 Я загруз у глибокім багні́, і нема на чім стати, ввійшов я до водних глиби́н, — і мене залила́ течія́!
Мэ афунд ын норой ши ну мэ пот цине; ам кэзут ын прэпастие ши дау апеле песте мине.
3 Я змучився в крику своїм, ви́сохло го́рло моє, очі мої затума́нились від вигляда́ння надії від Бога мого!
Ну май пот стригынд, ми се усукэ гытлежул, ми се топеск окий привинд спре Думнезеул меу.
4 Тих, хто мене без причини нена́видить, стало більш, як воло́сся на моїй голові, набра́лися сили мої вороги, що безви́нно мене переслідують, — чого не грабував, те вертаю!
Чей че мэ урэск фэрэ темей сунт май мулць декыт перий капулуй меу; че путерничь сунт чей че вор сэ мэ пярдэ, чей че пе недрепт ымь сунт врэжмашь; требуе сэ дау ынапой че н-ам фурат.
5 Боже, Ти знаєш глупо́ту мою, а гріхі́ мої перед Тобою не схо́вані!
Думнезеуле, Ту куношть небуния мя ши грешелиле меле ну-Ць сунт аскунсе.
6 Неха́й через мене не ма́тимуть сти́ду оті́, хто на Тебе наді́ється, Господи, Господи Саваоте; нехай через мене не матимуть со́рому ті, хто шукає Тебе, Боже Ізраїлів, —
Сэ ну рэмынэ де рушине, дин причина мя, чей че нэдэждуеск ын Тине, Доамне, Думнезеул оштирилор! Сэ ну рошяскэ де рушине, дин причина мя, чей че Те каутэ, Думнезеул луй Исраел!
7 бо я ради Тебе знева́гу ношу́, га́ньба покрила обличчя моє!
Кэч пентру Тине порт еу окара ши ымь акоперэ фаца рушиня.
8 Для братів своїх став я відчу́жений, і чужи́й для синів своєї матері,
Ам ажунс ун стрэин пентру фраций мей ши ун некуноскут пентру фиий мамей меле.
9 бо ре́вність до дому Твойо́го з'їдає мене, і знева́ги Твоїх зневажа́льників спада́ють на мене,
Кэч рывна Касей Тале мэ мэнынкэ ши окэриле челор че Те окэрэск пе Тине кад асупра мя.
10 і по́стом я ви́плакав душу свою, а це сталось мені на знева́гу.
Плынг ши постеск, ши ей мэ окэрэск.
11 За одежу надів я вере́ту, — і за при́казку став я для них:
Мэ ымбрак ку сак, ши ей мэ батжокореск.
12 про мене бала́кають ті, хто в брамі сидить, і пісні тих, хто п'янке́ попива́є.
Чей че стау ла поартэ ворбеск де мине ши чей че бяу бэутурь тарь мэ пун ын кынтече.
13 А я — молитва моя до Тебе, Господи, в часі Твоєї зичли́вости; в многоті́ милосердя Твойо́го подай мені відповідь про певність спасі́ння Твого,
Дар еу кэтре Тине ымь ыналц ругэчуня, Доамне, ла время потривитэ. Ын бунэтатя Та чя маре, рэспунде-мь, Думнезеуле, ши дэ-мь ажуторул Тэу!
14 визволь з болота мене, щоб я не втопи́вся, щоб я урято́ваний був від своїх ненави́сників та від глибо́кости вод!
Скоате-мэ дин норой, ка сэ ну мэ май афунд! Сэ фиу избэвит де врэжмаший мей ши дин прэпастие!
15 Хай мене не заллє́ водяна́ течія́, і хай глибі́нь мене не проковтне́, і нехай своїх уст не замкне́ надо мною безо́дня!
Сэ ну май дя валуриле песте мине, сэ ну мэ ынгитэ адынкул ши сэ ну се ынкидэ гроапа песте мине!
16 Обізви́ся до мене, о Господи, в міру доброї ласки Своєї, в міру вели́кости Свого милосердя зверни́ся до мене,
Аскултэ-мэ, Доамне, кэч бунэтатя Та есте немэрӂинитэ. Ын ындураря Та чя маре, ынтоарче-Ць привириле спре мине
17 і обличчя Свого не ховай від Свого раба, бо ті́сно мені, — озви́ся ж неба́ром до мене,
ши ну-Ць аскунде фаца де робул Тэу! Кэч сунт ын неказ: грэбеште де м-аскултэ!
18 наблизи́сь до моєї душі, порятуй же її, ради моїх ворогів відкупи́ Ти мене!
Апропие-Те де суфлетул меу ши избэвеште-л! Скапэ-мэ, дин причина врэжмашилор мей!
19 Ти знаєш нару́гу мою, і мій сором та га́ньбу мою, — перед Тобою всі мої вороги!
Ту штий че окарэ, че рушине ши батжокурэ ми се фаче; тоць потривничий мей сунт ынаинтя Та.
20 Моє серце злама́ла нару́га, і невиго́йний мій сором: я чекав співчуття́ — та немає його, і потіши́телів — та не знайшов!
Окара ымь рупе инима ши сунт болнав; аштепт сэ-й фие куйва милэ де мине, дар деӂяба; аштепт мынгыеторь, ши ну гэсеск ничунул.
21 І жо́вчі покла́ли у мій хліб поті́шення, а в спра́зі моїй оцтом мене напува́ли.
Ей ымь пун фьере ын мынкаре ши, кынд мь-е сете, ымь дау сэ бяу оцет.
22 Бодай па́сткою стала їм їхня трапе́за, а їхні у́чти — тене́тами,
Сэ ли се префакэ маса ынтр-о курсэ ши лиништя ынтр-ун лац!
23 бодай їхні очі поте́мніли, щоб їм не бачити, а їхні клу́би хай за́вжди хитаються!
Сэ ли се ынтунече окий ши сэ ну май вадэ, ши клатинэ-ле мереу коапселе!
24 Вилий на них Свою ре́вність, а по́лум'я гніву Твого нехай їх доганяє!
Варсэ-Ць мыния песте ей ши сэ-й атингэ урӂия Та апринсэ!
25 Нехай їхнє село́ опусто́шене буде, хай ме́шканця в їхніх наме́тах не буде!
Пустие сэ ле рэмынэ локуинца ши нимень сэ ну май локуяскэ ын кортуриле лор!
26 Бо кого Ти був збив, — вони ще́ переслідують, і побі́льшують му́ки ране́ним Тобою.
Кэч ей пригонеск пе чел ловит де Тине, повестеск суферинцеле челор рэниць де Тине.
27 Додай же гріха на їхній гріх, щоб вони не ввійшли в справедливість Твою,
Адаугэ алте нелеӂюирь ла нелеӂюириле лор ши сэ н-айбэ парте де ындураря Та!
28 нехай скре́слені будуть із книги життя, і хай не будуть запи́сані з праведними!
Сэ фие штершь дин картя веций ши сэ ну фие скришь ымпреунэ ку чей неприхэниць!
29 А я бідний та хворий, але, Боже, — спасі́ння Твоє мене чинить могу́тнім,
Еу сунт ненорочит ши суфэр: Думнезеуле, ажуторул Тэу сэ мэ ридиче!
30 і я піснею буду хвалити Ім'я́ Боже, співом вдя́чним Його велича́тиму!
Атунч вой лэуда Нумеле луй Думнезеу прин кынтэрь ши прин лауде Ыл вой прямэри.
31 І буде для Господа краща вона від вола́, від бика, що ро́ги він має, що копи́та роздво́єні має.
Лукрул ачеста есте май плэкут Домнулуй декыт ун вицел ку коарне ши копите!
32 Побачать слухня́ні, — і бу́дуть раді́ти, хто ж Бога шукає — нехай оживе́ ваше серце,
Ненорочиций вэд лукрул ачеста ши се букурэ; вой, каре кэутаць пе Думнезеу, веселэ сэ вэ фие инима!
33 бо до вбогих Госпо́дь прислуха́ється, і в'язня́ми Своїми не гордує Він!
Кэч Домнул аскултэ пе чей сэрачь ши ну несокотеште пе принший Луй де рэзбой.
34 Нехай хвалять Його небеса́ та земля, море й усе, що́ в них ру́хається,
Сэ-Л лауде черуриле ши пэмынтул, мэриле ши тот че мишунэ ын еле!
35 бо спасе́ Бог Сіо́на, і збудує для Юди міста́, — і заме́шкають там, і вспадку́ють його́,
Кэч Думнезеу ва мынтуи Сионул ши ва зиди четэциле луй Иуда; еле вор фи локуите ши луате ын стэпынире;
36 і наща́дки рабів Його пося́дуть його, й ті, хто любить Ім'я́ Його, жи́тимуть в нім!
сэмынца робилор Луй ле ва моштени, ши чей че юбеск Нумеле Луй вор локуи ын еле.
