Псалми 69
1 Для дириґента хору. На спів „Лелії“. Давидів. Спаси мене, Боже, бо во́ди вже аж до душі підійшли́!
Til Sangmesteren. Til Liljerne. Af David.
2 Я загруз у глибокім багні́, і нема на чім стати, ввійшов я до водних глиби́н, — і мене залила́ течія́!
Frels mig Gud, thi Vandene naar mig til Sjælen,
3 Я змучився в крику своїм, ви́сохло го́рло моє, очі мої затума́нились від вигляда́ння надії від Бога мого!
jeg er sunket i bundløst Dynd, hvor der intet Fodfæste er, kommet i Vandenes Dyb, og Strømmen gaar over mig;
4 Тих, хто мене без причини нена́видить, стало більш, як воло́сся на моїй голові, набра́лися сили мої вороги, що безви́нно мене переслідують, — чого не грабував, те вертаю!
træt har jeg skreget mig, Struben brænder, mit Øje er mat af at bie paa min Gud;
5 Боже, Ти знаєш глупо́ту мою, а гріхі́ мої перед Тобою не схо́вані!
flere end mit Hoveds Haar er de, der hader mig uden Grund, mange er de, som vil mig til Livs, uden Skel er mig fjendske; hvad jeg ikke har ranet, skal jeg dog erstatte!
6 Неха́й через мене не ма́тимуть сти́ду оті́, хто на Тебе наді́ється, Господи, Господи Саваоте; нехай через мене не матимуть со́рому ті, хто шукає Тебе, Боже Ізраїлів, —
Gud, du kender min Daarskab, min Skyld er ej skjult for dig.
7 бо я ради Тебе знева́гу ношу́, га́ньба покрила обличчя моє!
Lad mig ej bringe Skam over dem, som bier paa dig, o Herre, Hærskarers HERRE, lad mig ej bringe Skændsel over dem, der søger dig, Israels Gud!
8 Для братів своїх став я відчу́жений, і чужи́й для синів своєї матері,
Thi for din Skyld bærer jeg Spot, mit Aasyn dækkes af Skændsel;
9 бо ре́вність до дому Твойо́го з'їдає мене, і знева́ги Твоїх зневажа́льників спада́ють на мене,
fremmed er jeg for mine Brødre, en Udlænding for min Moders Sønner.
10 і по́стом я ви́плакав душу свою, а це сталось мені на знева́гу.
Thi Nidkærhed for dit Hus har fortæret mig, Spotten mod dig er faldet paa mig;
11 За одежу надів я вере́ту, — і за при́казку став я для них:
jeg spæged min Sjæl med Faste, og det blev mig til Spot;
12 про мене бала́кають ті, хто в брамі сидить, і пісні тих, хто п'янке́ попива́є.
i Sæk har jeg klædt mig, jeg blev dem et Mundheld.
13 А я — молитва моя до Тебе, Господи, в часі Твоєї зичли́вости; в многоті́ милосердя Твойо́го подай мені відповідь про певність спасі́ння Твого,
De, der sidder i Porten, taler om mig, ved Drikkelagene synger de om mig.
14 визволь з болота мене, щоб я не втопи́вся, щоб я урято́ваний був від своїх ненави́сників та від глибо́кости вод!
Men jeg beder, HERRE, til dig i Naadens Tid, o Gud, i din store Miskundhed svare du mig!
15 Хай мене не заллє́ водяна́ течія́, і хай глибі́нь мене не проковтне́, і нехай своїх уст не замкне́ надо мною безо́дня!
Frels mig med din trofaste Hjælp fra Dyndet, at jeg ikke skal synke; red mig fra dem, der hader mig, fra Vandenes Dyb,
16 Обізви́ся до мене, о Господи, в міру доброї ласки Своєї, в міру вели́кости Свого милосердя зверни́ся до мене,
lad Strømmen ikke gaa over mig; lad Dybet ikke sluge mig eller Brønden lukke sig over mig.
17 і обличчя Свого не ховай від Свого раба, бо ті́сно мені, — озви́ся ж неба́ром до мене,
Svar mig, HERRE, thi god er din Naade, vend dig til mig efter din store Barmhjertighed;
18 наблизи́сь до моєї душі, порятуй же її, ради моїх ворогів відкупи́ Ти мене!
dit Aasyn skjule du ej for din Tjener, thi jeg er i Vaade, skynd dig og svar mig;
19 Ти знаєш нару́гу мою, і мій сором та га́ньбу мою, — перед Тобою всі мої вороги!
kom til min Sjæl og løs den, fri mig for mine Fjenders Skyld!
20 Моє серце злама́ла нару́га, і невиго́йний мій сором: я чекав співчуття́ — та немає його, і потіши́телів — та не знайшов!
Du ved, hvorledes jeg smædes og bærer Skam og Skændsel; du har Rede paa alle mine Fjender.
21 І жо́вчі покла́ли у мій хліб поті́шення, а в спра́зі моїй оцтом мене напува́ли.
Spot har ulægeligt knust mit Hjerte; jeg bied forgæves paa Medynk, paa Trøstere uden at finde;
22 Бодай па́сткою стала їм їхня трапе́за, а їхні у́чти — тене́тами,
de gav mig Malurt at spise og slukked min Tørst med Eddike.
23 бодай їхні очі поте́мніли, щоб їм не бачити, а їхні клу́би хай за́вжди хитаються!
Lad Bordet foran dem blive en Snare, deres Takofre blive en Fælde;
24 Вилий на них Свою ре́вність, а по́лум'я гніву Твого нехай їх доганяє!
lad Øjnene slukkes, saa Synet svigter, lad Lænderne altid vakle!
25 Нехай їхнє село́ опусто́шене буде, хай ме́шканця в їхніх наме́тах не буде!
Din Vrede udøse du over dem, din glødende Harme naa dem;
26 Бо кого Ти був збив, — вони ще́ переслідують, і побі́льшують му́ки ране́ним Тобою.
deres Teltlejr blive et Øde, og ingen bo i deres Telte!
27 Додай же гріха на їхній гріх, щоб вони не ввійшли в справедливість Твою,
Thi de forfølger den, du slog, og øger Smerten for dem, du saared.
28 нехай скре́слені будуть із книги життя, і хай не будуть запи́сані з праведними!
Tilregn dem hver eneste Brøde, lad dem ikke faa Del i din Retfærd;
29 А я бідний та хворий, але, Боже, — спасі́ння Твоє мене чинить могу́тнім,
lad dem slettes af Livets Bog, ej optegnes blandt de retfærdige!
30 і я піснею буду хвалити Ім'я́ Боже, співом вдя́чним Його велича́тиму!
Men mig, som er arm og lidende, bjærge din Frelse, o Gud!
31 І буде для Господа краща вона від вола́, від бика, що ро́ги він має, що копи́та роздво́єні має.
Jeg vil prise Guds Navn med Sang og ophøje ham med Tak;
32 Побачать слухня́ні, — і бу́дуть раді́ти, хто ж Бога шукає — нехай оживе́ ваше серце,
det er mer for HERREN end Okser, end Tyre med Horn og Klove!
33 бо до вбогих Госпо́дь прислуха́ється, і в'язня́ми Своїми не гордує Він!
Naar de ydmyge ser det, glæder de sig; I, som søger Gud, eders Hjerte oplives!
34 Нехай хвалять Його небеса́ та земля, море й усе, що́ в них ру́хається,
Thi HERREN laaner de fattige Øre, han agter ej fangne Venner ringe.
35 бо спасе́ Бог Сіо́на, і збудує для Юди міста́, — і заме́шкають там, і вспадку́ють його́,
Himmel og Jord skal prise ham, Havet og alt, hvad der rører sig der;
36 і наща́дки рабів Його пося́дуть його, й ті, хто любить Ім'я́ Його, жи́тимуть в нім!
thi Gud vil frelse Zion og opbygge Judas Byer; der skal de bo og tage det i Eje; hans Tjeneres Afkom skal arve det, de, der elsker hans Navn, skal bo deri.
