Псалми 68
1 Для дириґента хору. Псалом Давидів. Пісня. Нехай воскре́сне Бог, — і розпоро́шаться вороги́ Його, і нехай від лиця Його повтіка́ють Його ненави́сники!
Керівнику хору. Псалом Давидів. Пісня. Нехай устане Бог, нехай розсіються вороги Його; нехай втікають від Його обличчя ненависники Його!
2 Як дим розвіва́ється, так їх розві́й, як то́питься віск від огню́, отак несправедли́ві заги́нуть перед Божим лице́м!
Як розвіюється дим, так Ти їх розсій! Як тане віск від вогню, так нехай згинуть нечестивці від обличчя Божого.
3 А пра́ведні будуть раді́ти, і будуть ті́шитися перед Богом, і весели́тися в радості будуть!
А праведники нехай радіють, нехай веселяться перед Богом і тішаться в радості.
4 Співайте Богові, виспівуйте Йме́нню Його, рівняйте дорогу Тому́, Хто їде на хмарах, — Господь Йому Йме́ння, — та перед Ним веселі́ться!
Співайте Богові, грайте, підносьте ім’я Того, (Села) Хто на хмарах, як на колісниці, їде, Чиє ім’я – Господь; радійте перед обличчям Його!
5 Си́ротам батько й вдови́цям суддя́, — то Бог у святому мешка́нні Своїм!
Батько сиріт і Суддя вдів – Бог у Своїй Святій оселі.
6 Бог самі́тних уводить до дому, витягує в'я́знів з кайда́нів, — тільки відсту́пники ме́шкати будуть у спа́леній сонцем землі!
Бог поселяє самотніх у дім, звільняє в’язнів на благодатні простори, а непокірні мешкають на виснаженій землі.
7 Боже, коли перед наро́дом Своїм Ти вихо́див, коли йшов Ти пустинею, (Се́ла)
Боже, коли Ти йшов перед народом, коли Ти крокував дикою пустелею, (Села)
8 то трясла́ся земля, також ка́пало небо було перед Богом, Сіна́й затремті́в перед Богом, Богом Ізраїля!
земля здригалася, навіть небеса розпливалися перед обличчям Бога; перед Тим, Хто на Синаї, перед обличчям Бога Ізраїлю.
9 Дощ добродійний спускаєш Ти кра́плями, Боже, на спа́док Свій перему́чений — міцно поставив його́.
Рясним дощем Ти зрошував, Боже, Свій спадок – [землю Твою]. А коли вона виснажувалася, Ти підтримував її.
10 У ньому сиділо Твоє многолю́ддя, у Своїй доброті́ все готуєш Ти бідному, Боже!
Твій люд поселився на ній; за добротою Твоєю, Боже, Ти підтримував пригнобленого.
11 Господь дає слово; прові́сниць велика много́та:
Володар промовив слово – сила-силенна благовісників передають його:
12 „Царі військ утікають, утікають, па́ні ж до́му розділює здо́бич“.
«Царі з військами зазнають поразки й втікають, а жінка, що мешкає вдома, ділить здобич війни.
13 Коли ви спочиваєте між обійстя́ми — то кри́ла голубки покриті сріблом, а пе́ра її — зеленка́вістю золота.
Навіть якщо ви затишно спочиваєте вдома, [ви будете як] та голубка, чиї крила вкриті сріблом, а пір’я її – переливним золотом».
14 Коли Всемогу́тній царів розпоро́шував в Кра́ї, то сніг Ти спускав на Цалмо́ні.
Коли Всемогутній розсіяв царів на обраній Ним землі, це було як сніг, що випадає на гору Цальмон.
15 Гора Божа — Баша́нська гора, гора верхогі́р'я — гора та Баша́нська.
Гора Божа – гора Башан; гора кількох вершин – гора Башан!
16 Верхогі́р'я, — чого за́здрісно ди́витеся на ту го́ру, що Бог зажадав на мешка́ння Своє, і Госпо́дь буде ме́шкати там за́вжди?
Чому ви заздрісно поглядаєте, гори з кількома вершинами, на гору, яку вподобав Бог, щоб перебувати на ній? Господь буде перебувати там повіки!
17 Колесни́ць Божих дві десятьти́сячки, тисячі багатокра́тні, — Господь із Сіна́ю прибув до святині.
Колісниць Божих – десятки тисяч, тисячі тисяч. Володар прийшов від Синаю у Своє святилище.
18 Ти піднявся був на висоту́, полоне́них набрав, узяв дари ради люди́ни, — і відсту́пники ме́шкати будуть у Господа Бога також.
Ти піднявся на висоту, полонив бранців, прийняв дари від людей, навіть від непокірних, щоб вони могли мешкати [там], Господи Боже.
19 Благословенний Господь, — тягарі́ Він щоденно нам носить, Бог — наше спасіння! (Се́ла)
Благословенний Володар! Він щоденно носить тягарі наші; Він – Бог, Який рятує нас. (Села)
20 Бог для нас — Бог спасіння, і в Господа Владики ви́ходи смерти!
Бог для нас – Бог спасіння, і в Господа Володаря – визволення від смерті.
21 Але розторо́щить Бог го́лову Своїх ворогів, ма́ківку, вкриту волоссям, того, хто в гріха́х своїх ходить!
Так, Бог вразить голову ворогів Своїх, волохату маківку того, хто вперто ходить у своїх гріхах.
22 Промовив Господь: „Я спрова́джу з Баша́ну тебе́, з глибин моря спрова́джу,
Сказав Володар: «Із Башану поверну тебе, витягну з безодні морської,
23 щоб ти но́гу свою мив у кро́ві, щоб язик твоїх псів мав частину свою в ворогів!“
щоб ти занурив ногу твою у кров ворогів і язики твоїх псів почастувалися [нею]».
24 Похо́ди Твої, Боже, ба́чено, похо́ди Бога мого у святині мого Царя:
Побачили вони ходу Твою, Боже, – як іде Бог мій, Цар мій у Святилищі.
25 Попе́реду йшли співаки́, пото́му грачі́, посеред дівчат, що бряжча́ли на бу́бнах:
Попереду співаки йдуть, позаду – ті, хто грає на струнах, посередині – дівчата дзвенять на бубнах.
26 „Благословляйте на зборах Бога, Господа, ви, хто від джерел Ізраїля!“
Благословіть Бога на зборах, [благословіть]Господа, нащадки Ізраїля.
27 Там Веніями́н молодий, їхній воло́дар, князі Юди, їхні полки́, князі Завуло́на, князі Нефтали́ма.
Там їх веде наймолодший Веніамін, [потім] князі Юди гуртом великим, [а також] князі Зевулонові й Нефалимові [йдуть].
28 Твій Бог наказав тобі силу, — будь силою, Боже, того́, кого нам учинив!
Наказав Бог Твій зміцнити тебе. Дай, Боже, сили, як Ти робив це для нас [раніше].
29 Із храму Твого на Єрусалимі царі привезуть Тобі дара.
Заради Храму Твого в Єрусалимі царі принесуть Тобі дари.
30 Погрози́ звірині́ в очере́ті, череді волів ра́зом з телятами лю́дськими, понищ тих, хто кава́лками срі́бла ми́лується, розпоро́ш ті наро́ди, що воєн бажають!
Пригрози тому звірові в очереті, отому зібранню найсильніших телят народів, які забруднюють себе заради шматків срібла; розсій народи, що бажають війни.
31 При́йдуть з Єгипту посли, і руки свої Куш простягне до Бога.
Прийдуть вельможні з Єгипту, Куш простягне свої руки до Бога.
32 Царства землі, — співайте Богові, виспівуйте Господа, (Се́ла)
Царства землі, співайте Богові! Грайте [на славу] Володареві нашому, (Села)
33 що їздить в відвічному небі небес. Ось Він загримить Своїм голосом, голосом сильним.
Який їде на колісниці в небесах споконвічних: ось Він подасть Свій могутній голос.
34 Ви́знайте Богові силу, величність Його над Ізраїлем, а в хмарах потуга Його!
Визнайте, що сила у Бога, над Ізраїлем – Його велич, і могутність Його – на хмарах.
35 Бог грізни́й у святинях Своїх, Бог Ізраїлів Він, що наро́дові дає силу й міць, Бог благослове́нний!
Страшний Бог у святилищі Своєму, Бог Ізраїлю, Який дає силу й міць народові. Благословенний Бог!
