Псалми 68
1 Для дириґента хору. Псалом Давидів. Пісня. Нехай воскре́сне Бог, — і розпоро́шаться вороги́ Його, і нехай від лиця Його повтіка́ють Його ненави́сники!
Устаће Бог, и расуће се непријатељи Његови, и побећи ће од лица Његовог који мрзе на Њ.
2 Як дим розвіва́ється, так їх розві́й, як то́питься віск від огню́, отак несправедли́ві заги́нуть перед Божим лице́м!
Ти ћеш их разагнати као дим што се разгони; као што се восак топи од огња, тако ће безбожници изгинути од лица Божијег.
3 А пра́ведні будуть раді́ти, і будуть ті́шитися перед Богом, і весели́тися в радості будуть!
А праведници ће се веселити, радоваће се пред Богом, и славити у радости.
4 Співайте Богові, виспівуйте Йме́нню Його, рівняйте дорогу Тому́, Хто їде на хмарах, — Господь Йому Йме́ння, — та перед Ним веселі́ться!
Појте Богу, попевајте имену Његовом; равните пут Ономе што иде преко пустиње; Господ Му је име, радујте Му се.
5 Си́ротам батько й вдови́цям суддя́, — то Бог у святому мешка́нні Своїм!
Отац је сиротама и судија удовицама Бог у светом стану свом.
6 Бог самі́тних уводить до дому, витягує в'я́знів з кайда́нів, — тільки відсту́пники ме́шкати будуть у спа́леній сонцем землі!
Бог самцима даје задругу, сужње изводи на места обилна, а непокорни живе где је суша.
7 Боже, коли перед наро́дом Своїм Ти вихо́див, коли йшов Ти пустинею, (Се́ла)
Боже! Кад си ишао пред народом својим, кад си ишао преко пустиње,
8 то трясла́ся земля, також ка́пало небо було перед Богом, Сіна́й затремті́в перед Богом, Богом Ізраїля!
Земља се тресаше, и небо се растапаше од лица Божијег, и овај Синај од лица Бога, Бога Израиљевог.
9 Дощ добродійний спускаєш Ти кра́плями, Боже, на спа́док Свій перему́чений — міцно поставив його́.
Благодатни си дажд изливао, Боже, и кад изнемагаше достојање Твоје, Ти си га крепио.
10 У ньому сиділо Твоє многолю́ддя, у Своїй доброті́ все готуєш Ти бідному, Боже!
Стадо Твоје живљаше онде; по доброти својој, Боже, Ти си готовио храну јадноме.
11 Господь дає слово; прові́сниць велика много́та:
Господ даје реч; гласника велико је мноштво.
12 „Царі військ утікають, утікають, па́ні ж до́му розділює здо́бич“.
Цареви над војскама беже, беже, а која седи дома, дели плен.
13 Коли ви спочиваєте між обійстя́ми — то кри́ла голубки покриті сріблом, а пе́ра її — зеленка́вістю золота.
Смиривши се у својим крајевима, ви сте као голубица, којој су крила посребрена, а перје јој се златни.
14 Коли Всемогу́тній царів розпоро́шував в Кра́ї, то сніг Ти спускав на Цалмо́ні.
Кад је Свемогући расипао цареве на овој земљи, она се блисташе као снег на Селмону.
15 Гора Божа — Баша́нська гора, гора верхогі́р'я — гора та Баша́нська.
Гора је васанска гора Божија; гора је васанска гора хумовита.
16 Верхогі́р'я, — чого за́здрісно ди́витеся на ту го́ру, що Бог зажадав на мешка́ння Своє, і Госпо́дь буде ме́шкати там за́вжди?
Зашто гледате завидљиво, горе хумовите? Ево гора, на којој омиле Богу живети, и на којој ће Господ живети довека.
17 Колесни́ць Божих дві десятьти́сячки, тисячі багатокра́тні, — Господь із Сіна́ю прибув до святині.
Кола Божијих има сила, хиљаде хиљада. Међу њима је Господ, Синај у светињи.
18 Ти піднявся був на висоту́, полоне́них набрав, узяв дари ради люди́ни, — і відсту́пники ме́шкати будуть у Господа Бога також.
Ти си изашао на висину, довео си робље, примио дарове за људе, а и за оне који се противе да овде наставаш, Господе Боже!
19 Благословенний Господь, — тягарі́ Він щоденно нам носить, Бог — наше спасіння! (Се́ла)
Благословен Господ сваки дан! Ако нас ко претовара, Бог нам помаже.
20 Бог для нас — Бог спасіння, і в Господа Владики ви́ходи смерти!
Овај је Бог наш Бог Спаситељ, у власти су Господу врата смртна.
21 Але розторо́щить Бог го́лову Своїх ворогів, ма́ківку, вкриту волоссям, того, хто в гріха́х своїх ходить!
Господ сатире главу непријатељима својим и власато теме оног који остаје у безакоњу свом.
22 Промовив Господь: „Я спрова́джу з Баша́ну тебе́, з глибин моря спрова́джу,
Рече Господ: Од Васана ћу довести, довешћу из дубине морске,
23 щоб ти но́гу свою мив у кро́ві, щоб язик твоїх псів мав частину свою в ворогів!“
Да ти огрезне нога у крви непријатељској и језик паса твојих да је лиже.
24 Похо́ди Твої, Боже, ба́чено, похо́ди Бога мого у святині мого Царя:
Видеше како идеш, Боже, како свето иде Бог мој, цар мој.
25 Попе́реду йшли співаки́, пото́му грачі́, посеред дівчат, що бряжча́ли на бу́бнах:
Напред иђаху певачи, за њима свирачи сред девојака с бубњевима:
26 „Благословляйте на зборах Бога, Господа, ви, хто від джерел Ізраїля!“
"На сабору благосиљајте Господа Бога, који сте из извора Израиљевог!"
27 Там Веніями́н молодий, їхній воло́дар, князі Юди, їхні полки́, князі Завуло́на, князі Нефтали́ма.
Онде млади Венијамин, старешина њихов; кнезови Јудини, владаоци њихови; кнезови Завулонови, кнезови Нефталимови.
28 Твій Бог наказав тобі силу, — будь силою, Боже, того́, кого нам учинив!
Бог твој даровао ти је силу. Утврди, Боже, ово што си учинио за нас!
29 Із храму Твого на Єрусалимі царі привезуть Тобі дара.
У цркви Твојој, у Јерусалиму, цареви ће приносити даре.
30 Погрози́ звірині́ в очере́ті, череді волів ра́зом з телятами лю́дськими, понищ тих, хто кава́лками срі́бла ми́лується, розпоро́ш ті наро́ди, що воєн бажають!
Укроти звер у риту, код волова с теоцима народа, да би попадали пред Тобом са шипкама сребра; распи народе који желе бојеве.
31 При́йдуть з Єгипту посли, і руки свої Куш простягне до Бога.
Доћи ће властела из Мисира, Етиопија ће пружити руке своје к Богу.
32 Царства землі, — співайте Богові, виспівуйте Господа, (Се́ла)
Царства земаљска, појте Богу, попевајте Господу,
33 що їздить в відвічному небі небес. Ось Він загримить Своїм голосом, голосом сильним.
Који седи на небесима небеса исконских. Ево грми гласом јаким.
34 Ви́знайте Богові силу, величність Його над Ізраїлем, а в хмарах потуга Його!
Дајте славу Богу; величанство је Његово над Израиљем и сила Његова на облацима.
35 Бог грізни́й у святинях Своїх, Бог Ізраїлів Він, що наро́дові дає силу й міць, Бог благослове́нний!
Диван си, Боже, у светињи својој! Бог Израиљев даје силу и крепост народу. Благословен Бог!
