Псалми 68
1 Для дириґента хору. Псалом Давидів. Пісня. Нехай воскре́сне Бог, — і розпоро́шаться вороги́ Його, і нехай від лиця Його повтіка́ють Його ненави́сники!
Psaume d’un cantique de David lui-même. Que Dieu se lève, et que ses ennemis soient dissipés; et que ceux qui le haïssent fuient devant sa face.
2 Як дим розвіва́ється, так їх розві́й, як то́питься віск від огню́, отак несправедли́ві заги́нуть перед Божим лице́м!
Comme s’évanouit la fumée, qu’ils s’évanouissent: comme la cire fond à la face du feu, qu’ainsi périssent les pécheurs à la face de Dieu.
3 А пра́ведні будуть раді́ти, і будуть ті́шитися перед Богом, і весели́тися в радості будуть!
Mais que les justes fassent des festins, et qu’ils exultent en la présence de Dieu; et qu’ils se plaisent dans la joie.
4 Співайте Богові, виспівуйте Йме́нню Його, рівняйте дорогу Тому́, Хто їде на хмарах, — Господь Йому Йме́ння, — та перед Ним веселі́ться!
Chantez Dieu, dites un psaume à la gloire de son nom: faites un chemin à celui qui monte sur le couchant: le Seigneur est son nom. Exultez en sa présence: les pécheurs, seront troublés devant sa face,
5 Си́ротам батько й вдови́цям суддя́, — то Бог у святому мешка́нні Своїм!
Lui. le père des orphelins, et le juge des veuves. Dieu est dans son lieu saint;
6 Бог самі́тних уводить до дому, витягує в'я́знів з кайда́нів, — тільки відсту́пники ме́шкати будуть у спа́леній сонцем землі!
Dieu qui fait habiter dans sa maison ceux qui sont d’un même esprit: Qui fait sortir par sa puissance ceux qui sont dans les liens, et pareillement ceux qui l’irritent, qui habitent dans des sépulcres.
7 Боже, коли перед наро́дом Своїм Ти вихо́див, коли йшов Ти пустинею, (Се́ла)
Ô Dieu, lorsque vous sortiez en présence de votre peuple, lorsque vous passiez dans le désert,
8 то трясла́ся земля, також ка́пало небо було перед Богом, Сіна́й затремті́в перед Богом, Богом Ізраїля!
La terre fut ébranlée; car les cieux se fondirent en eaux à la face du Dieu du Sinaï, à la face du Dieu d’Israël.
9 Дощ добродійний спускаєш Ти кра́плями, Боже, на спа́док Свій перему́чений — міцно поставив його́.
Vous réserverez, ô Dieu, une pluie volontaire pour votre héritage; il a été affaibli, mais vous, vous l’avez fortifié.
10 У ньому сиділо Твоє многолю́ддя, у Своїй доброті́ все готуєш Ти бідному, Боже!
Vos animaux y habiteront; vous avez, ô Dieu, préparé par un effet de votre douceur une nourriture au pauvre.
11 Господь дає слово; прові́сниць велика много́та:
Le Seigneur donnera la parole à ceux qui annonceront la bonne nouvelle, avec une grande force.
12 „Царі військ утікають, утікають, па́ні ж до́му розділює здо́бич“.
Le roi des armées sera soumis au bien-aimé, au bien-aimé; et ce sera à la beauté de la maison de partager les dépouilles.
13 Коли ви спочиваєте між обійстя́ми — то кри́ла голубки покриті сріблом, а пе́ра її — зеленка́вістю золота.
Si vous dormez au milieu de vos héritages, vous serez comme des ailes argentées
14 Коли Всемогу́тній царів розпоро́шував в Кра́ї, то сніг Ти спускав на Цалмо́ні.
Tandis que le roi du ciel disperse des rois sur elle, ils deviendront blancs par la neige qui est sur Selmon.
15 Гора Божа — Баша́нська гора, гора верхогі́р'я — гора та Баша́нська.
La montagne de Dieu est une montagne grasse: Montagne fertile, montagne grasse.
16 Верхогі́р'я, — чого за́здрісно ди́витеся на ту го́ру, що Бог зажадав на мешка́ння Своє, і Госпо́дь буде ме́шкати там за́вжди?
Pourquoi regardez-vous avec envie des montagnes fertiles? La montagne sur laquelle il a plu à Dieu d’habiter; car le Seigneur y habitera jusqu’à la fin.
17 Колесни́ць Божих дві десятьти́сячки, тисячі багатокра́тні, — Господь із Сіна́ю прибув до святині.
Le char de Dieu est entouré de plus de dix mille; ce sont des milliers de saints qui se livrent à la joie; le Seigneur est au milieu d’eux, à Sinaï dans son sanctuaire.
18 Ти піднявся був на висоту́, полоне́них набрав, узяв дари ради люди́ни, — і відсту́пники ме́шкати будуть у Господа Бога також.
Vous êtes monté en haut, vous avez pris une captivité: vous avez reçu des dons parmi les hommes;
19 Благословенний Господь, — тягарі́ Він щоденно нам носить, Бог — наше спасіння! (Се́ла)
Béni soit le Seigneur un jour, chaque jour: il nous fera un chemin prospère, le Dieu de nos victoires.
20 Бог для нас — Бог спасіння, і в Господа Владики ви́ходи смерти!
Notre Dieu est le Dieu qui sauve; et au Seigneur, au Seigneur appartient de retirer de la mort.
21 Але розторо́щить Бог го́лову Своїх ворогів, ма́ківку, вкриту волоссям, того, хто в гріха́х своїх ходить!
Mais Dieu brisera les têtes de ses ennemis; le sommet chevelu de ceux qui marchent dans leurs péchés.
22 Промовив Господь: „Я спрова́джу з Баша́ну тебе́, з глибин моря спрова́джу,
Le Seigneur a dit: De Bazan je les amènerai, je les amènerai dans le profond de la mer;
23 щоб ти но́гу свою мив у кро́ві, щоб язик твоїх псів мав частину свою в ворогів!“
En sorte que ton pied soit teint dans du sang, que la langue de tes chiens le soit du sang de tes ennemis.
24 Похо́ди Твої, Боже, ба́чено, похо́ди Бога мого у святині мого Царя:
Ils ont vu vos marches, ô Dieu, les marches de mon Dieu, de mon roi qui est dans le sanctuaire.
25 Попе́реду йшли співаки́, пото́му грачі́, посеред дівчат, що бряжча́ли на бу́бнах:
Des princes joints à des joueurs de psaltérion ont précédé, au milieu de jeunes filles battant du tambour.
26 „Благословляйте на зборах Бога, Господа, ви, хто від джерел Ізраїля!“
Dans des assemblées bénissez Dieu, le Seigneur, vous sortis des sources d’Israël.
27 Там Веніями́н молодий, їхній воло́дар, князі Юди, їхні полки́, князі Завуло́на, князі Нефтали́ма.
Là était le jeune Benjamin, dans l’extase de son esprit. Les princes de Juda, leurs chefs; les princes de Zabulon, les princes de Nephthali.
28 Твій Бог наказав тобі силу, — будь силою, Боже, того́, кого нам учинив!
Commandez, ô Dieu, à votre puissance; affermissez, ô Dieu, ce que vous avez opéré parmi nous.
29 Із храму Твого на Єрусалимі царі привезуть Тобі дара.
Du milieu de votre temple qui est dans Jérusalem, des rois vous offriront des présents.
30 Погрози́ звірині́ в очере́ті, череді волів ра́зом з телятами лю́дськими, понищ тих, хто кава́лками срі́бла ми́лується, розпоро́ш ті наро́ди, що воєн бажають!
Réprimez les bêtes du roseau, assemblée de taureaux au milieu des vaches des peuples, afin de chasser ceux qui ont été éprouvés par l’argent.
31 При́йдуть з Єгипту посли, і руки свої Куш простягне до Бога.
Des ambassadeurs viendront d’Égypte; l’Éthiopie tendra la première ses mains vers Dieu.
32 Царства землі, — співайте Богові, виспівуйте Господа, (Се́ла)
Royaumes de la terre, chantez Dieu; jouez du psaltérion en l’honneur de Dieu,
33 що їздить в відвічному небі небес. Ось Він загримить Своїм голосом, голосом сильним.
Qui est monté sur le ciel du ciel, vers l’Orient.
34 Ви́знайте Богові силу, величність Його над Ізраїлем, а в хмарах потуга Його!
Donnez gloire à Dieu, au sujet d’Israël; sa magnificence et sa puissance éclatent dans les nues.
35 Бог грізни́й у святинях Своїх, Бог Ізраїлів Він, що наро́дові дає силу й міць, Бог благослове́нний!
Dieu est admirable dans ses saints, le Dieu d’Israël lui-même donnera puissance et force à son peuple: béni soit Dieu.
