Псалми 68
1 Для дириґента хору. Псалом Давидів. Пісня. Нехай воскре́сне Бог, — і розпоро́шаться вороги́ Його, і нехай від лиця Його повтіка́ють Його ненави́сники!
For the Chief Musician; A Psalm of David, a Song. Let God arise, let his enemies be scattered; Let them also that hate him flee before him.
2 Як дим розвіва́ється, так їх розві́й, як то́питься віск від огню́, отак несправедли́ві заги́нуть перед Божим лице́м!
As smoke is driven away, so drive them away: As wax melteth before the fire, So let the wicked perish at the presence of God.
3 А пра́ведні будуть раді́ти, і будуть ті́шитися перед Богом, і весели́тися в радості будуть!
But let the righteous be glad; let them exult before God: Yea, let them rejoice with gladness.
4 Співайте Богові, виспівуйте Йме́нню Його, рівняйте дорогу Тому́, Хто їде на хмарах, — Господь Йому Йме́ння, — та перед Ним веселі́ться!
Sing unto God, sing praises to his name: Cast up a highway for him that rideth through the deserts; His name is Jehovah; and exult ye before him.
5 Си́ротам батько й вдови́цям суддя́, — то Бог у святому мешка́нні Своїм!
A father of the fatherless, and a judge of the widows, Is God in his holy habitation.
6 Бог самі́тних уводить до дому, витягує в'я́знів з кайда́нів, — тільки відсту́пники ме́шкати будуть у спа́леній сонцем землі!
God setteth the solitary in families: He bringeth out the prisoners into prosperity; But the rebellious dwell in a parched land.
7 Боже, коли перед наро́дом Своїм Ти вихо́див, коли йшов Ти пустинею, (Се́ла)
O God, when thou wentest forth before thy people, When thou didst march through the wilderness; (Selah)
8 то трясла́ся земля, також ка́пало небо було перед Богом, Сіна́й затремті́в перед Богом, Богом Ізраїля!
The earth trembled, The heavens also dropped [rain] at the presence of God: Yon Sinai [trembled] at the presence of God, the God of Israel.
9 Дощ добродійний спускаєш Ти кра́плями, Боже, на спа́док Свій перему́чений — міцно поставив його́.
Thou, O God, didst send a plentiful rain, Thou didst confirm thine inheritance, when it was weary.
10 У ньому сиділо Твоє многолю́ддя, у Своїй доброті́ все готуєш Ти бідному, Боже!
Thy congregation dwelt therein: Thou, O God, didst prepare of thy goodness for the poor.
11 Господь дає слово; прові́сниць велика много́та:
The Lord giveth the word: The women that publish the tidings are a great host.
12 „Царі військ утікають, утікають, па́ні ж до́му розділює здо́бич“.
Kings of armies flee, they flee; And she that tarrieth at home divideth the spoil.
13 Коли ви спочиваєте між обійстя́ми — то кри́ла голубки покриті сріблом, а пе́ра її — зеленка́вістю золота.
When ye lie among the sheepfolds, [It is as] the wings of a dove covered with silver, And her pinions with yellow gold.
14 Коли Всемогу́тній царів розпоро́шував в Кра́ї, то сніг Ти спускав на Цалмо́ні.
When the Almighty scattered kings therein, [It was as when] it snoweth in Zalmon.
15 Гора Божа — Баша́нська гора, гора верхогі́р'я — гора та Баша́нська.
A mountain of God is the mountain of Bashan; A high mountain is the mountain of Bashan.
16 Верхогі́р'я, — чого за́здрісно ди́витеся на ту го́ру, що Бог зажадав на мешка́ння Своє, і Госпо́дь буде ме́шкати там за́вжди?
Why look ye askance, ye high mountains, At the mountain which God hath desired for his abode? Yea, Jehovah will dwell [in it] for ever.
17 Колесни́ць Божих дві десятьти́сячки, тисячі багатокра́тні, — Господь із Сіна́ю прибув до святині.
The chariots of God are twenty thousand, even thousands upon thousands: The Lord is among them, [as in] Sinai, in the sanctuary.
18 Ти піднявся був на висоту́, полоне́них набрав, узяв дари ради люди́ни, — і відсту́пники ме́шкати будуть у Господа Бога також.
Thou hast ascended on high, thou hast led away captives; Thou hast received gifts among men, Yea, [among] the rebellious also, that Jehovah God might dwell [with them].
19 Благословенний Господь, — тягарі́ Він щоденно нам носить, Бог — наше спасіння! (Се́ла)
Blessed be the Lord, who daily beareth our burden, Even the God who is our salvation. (Selah)
20 Бог для нас — Бог спасіння, і в Господа Владики ви́ходи смерти!
God is unto us a God of deliverances; And unto Jehovah the Lord belongeth escape from death.
21 Але розторо́щить Бог го́лову Своїх ворогів, ма́ківку, вкриту волоссям, того, хто в гріха́х своїх ходить!
But God will smite through the head of his enemies, The hairy scalp of such a one as goeth on still in his guiltiness.
22 Промовив Господь: „Я спрова́джу з Баша́ну тебе́, з глибин моря спрова́джу,
The Lord said, I will bring again from Bashan, I will bring [them] again from the depths of the sea;
23 щоб ти но́гу свою мив у кро́ві, щоб язик твоїх псів мав частину свою в ворогів!“
That thou mayest crush [them], [dipping] thy foot in blood, That the tongue of thy dogs may have its portion from [thine] enemies.
24 Похо́ди Твої, Боже, ба́чено, похо́ди Бога мого у святині мого Царя:
They have seen thy goings, O God, Even the goings of my God, my King, into the sanctuary.
25 Попе́реду йшли співаки́, пото́му грачі́, посеред дівчат, що бряжча́ли на бу́бнах:
The singers went before, the minstrels followed after, In the midst of the damsels playing with timbrels.
26 „Благословляйте на зборах Бога, Господа, ви, хто від джерел Ізраїля!“
Bless ye God in the congregations, Even the Lord, [ye that are] of the fountain of Israel.
27 Там Веніями́н молодий, їхній воло́дар, князі Юди, їхні полки́, князі Завуло́на, князі Нефтали́ма.
There is little Benjamin their ruler, The princes of Judah [and] their council, The princes of Zebulun, the princes of Naphtali.
28 Твій Бог наказав тобі силу, — будь силою, Боже, того́, кого нам учинив!
Thy God hath commanded thy strength: Strengthen, O God, that which thou hast wrought for us.
29 Із храму Твого на Єрусалимі царі привезуть Тобі дара.
Because of thy temple at Jerusalem Kings shall bring presents unto thee.
30 Погрози́ звірині́ в очере́ті, череді волів ра́зом з телятами лю́дськими, понищ тих, хто кава́лками срі́бла ми́лується, розпоро́ш ті наро́ди, що воєн бажають!
Rebuke the wild beast of the reeds, The multitude of the bulls, with the calves of the peoples, Trampling under foot the pieces of silver: He hath scattered the peoples that delight in war.
31 При́йдуть з Єгипту посли, і руки свої Куш простягне до Бога.
Princes shall come out of Egypt; Ethiopia shall haste to stretch out her hands unto God.
32 Царства землі, — співайте Богові, виспівуйте Господа, (Се́ла)
Sing unto God, ye kingdoms of the earth; Oh sing praises unto the Lord; (Selah)
33 що їздить в відвічному небі небес. Ось Він загримить Своїм голосом, голосом сильним.
To him that rideth upon the heaven of heavens, which are of old; Lo, he uttereth his voice, a mighty voice.
34 Ви́знайте Богові силу, величність Його над Ізраїлем, а в хмарах потуга Його!
Ascribe ye strength unto God: His excellency is over Israel, And his strength is in the skies.
35 Бог грізни́й у святинях Своїх, Бог Ізраїлів Він, що наро́дові дає силу й міць, Бог благослове́нний!
O God, [thou art] terrible out of thy holy places: The God of Israel, he giveth strength and power unto [his] people. Blessed be God.
