Псалми 68
1 Для дириґента хору. Псалом Давидів. Пісня. Нехай воскре́сне Бог, — і розпоро́шаться вороги́ Його, і нехай від лиця Його повтіка́ють Його ненави́сники!
Zborovođi. Davidov. Psalam. Pjesma. Bog nek' ustane! Razbježali se dušmani njegovi! Svi mrzitelji njegovi pobjegli pred njim!
2 Як дим розвіва́ється, так їх розві́й, як то́питься віск від огню́, отак несправедли́ві заги́нуть перед Божим лице́м!
Kao što dim iščezava, i njih neka nestane! Kako se vosak topi na ognju, nek' nestane grešnika pred licem Božjim!
3 А пра́ведні будуть раді́ти, і будуть ті́шитися перед Богом, і весели́тися в радості будуть!
Pravedni neka se raduju, neka klikću pred Bogom, neka kliču od radosti.
4 Співайте Богові, виспівуйте Йме́нню Його, рівняйте дорогу Тому́, Хто їде на хмарах, — Господь Йому Йме́ння, — та перед Ним веселі́ться!
Pjevajte Bogu, slavite mu ime! Poravnajte put onome koji ide pustinjom - kojemu je ime Jahve - i kličite pred njim!
5 Си́ротам батько й вдови́цям суддя́, — то Бог у святому мешка́нні Своїм!
Otac sirota, branitelj udovica, Bog je u svom svetom šatoru.
6 Бог самі́тних уводить до дому, витягує в'я́знів з кайда́нів, — тільки відсту́пники ме́шкати будуть у спа́леній сонцем землі!
Napuštene okućit će Jahve, sužnjima pružit' sretnu slobodu: buntovnici samo ostaše u sažganoj pustinji.
7 Боже, коли перед наро́дом Своїм Ти вихо́див, коли йшов Ти пустинею, (Се́ла)
Kad si stupao, Bože, pred narodom svojim, dok si prolazio pustinjom,
8 то трясла́ся земля, також ка́пало небо було перед Богом, Сіна́й затремті́в перед Богом, Богом Ізраїля!
tresla se zemlja, nebo se rosilo pred Bogom, Sinaj drhtao pred Bogom, Bogom Izraela.
9 Дощ добродійний спускаєш Ти кра́плями, Боже, на спа́док Свій перему́чений — міцно поставив його́.
Blagoslovljen dažd pustio si, Bože, na baštinu svoju, okrijepio je umornu.
10 У ньому сиділо Твоє многолю́ддя, у Своїй доброті́ все готуєш Ти бідному, Боже!
Stado se tvoje nastani u njoj, u dobroti, Bože, ti je spremi siromahu.
11 Господь дає слово; прові́сниць велика много́та:
Jahve riječ zadaje, veliko je mnoštvo radosnih vjesnika:
12 „Царі військ утікають, утікають, па́ні ж до́му розділює здо́бич“.
kraljevi vojska bježe te bježe, domaćice plijen dijele.
13 Коли ви спочиваєте між обійстя́ми — то кри́ла голубки покриті сріблом, а пе́ра її — зеленка́вістю золота.
Dok vi počivaste među stadima, krila golubice zablistaše srebrom, a njeno perje žućkastim zlatom:
14 Коли Всемогу́тній царів розпоро́шував в Кра́ї, то сніг Ти спускав на Цалмо́ні.
ondje Svemogući razbijaše kraljeve, a ona poput snijega zablista na Salmonu.
15 Гора Божа — Баша́нська гора, гора верхогі́р'я — гора та Баша́нська.
Božanska je gora gora bašanska vrletna.
16 Верхогі́р'я, — чого за́здрісно ди́витеся на ту го́ру, що Бог зажадав на мешка́ння Своє, і Госпо́дь буде ме́шкати там за́вжди?
Zašto vi, gore vrletne, zavidno gledate na goru gdje se svidje Bogu prebivati? Jahve će na njoj boraviti svagda!
17 Колесни́ць Божих дві десятьти́сячки, тисячі багатокра́тні, — Господь із Сіна́ю прибув до святині.
Božja su kola bezbrojna, tisuću tisuća: Jahve sa Sinaja u Svetište dolazi!
18 Ти піднявся був на висоту́, полоне́них набрав, узяв дари ради люди́ни, — і відсту́пники ме́шкати будуть у Господа Бога також.
Na visinu uzađe vodeći sužnje, na dar si ljude primio, pa i one što ne žele prebivati kod Boga.
19 Благословенний Господь, — тягарі́ Він щоденно нам носить, Бог — наше спасіння! (Се́ла)
Blagoslovljen Jahve dan za danom, nosi nas Bog, naš Spasitelj.
20 Бог для нас — Бог спасіння, і в Господа Владики ви́ходи смерти!
Bog naš jest Bog koji spasava, Jahve od smrti izbavlja.
21 Але розторо́щить Бог го́лову Своїх ворогів, ма́ківку, вкриту волоссям, того, хто в гріха́х своїх ходить!
Zaista, Bog će satrti glave dušmana svojih, kuštravo tjeme onog što hodi u grijesima.
22 Промовив Господь: „Я спрова́джу з Баша́ну тебе́, з глибин моря спрова́джу,
Reče Gospodin: “Iz Bašana ću ih dovesti, dovest ću ih iz dubine mora,
23 щоб ти но́гу свою мив у кро́ві, щоб язик твоїх псів мав частину свою в ворогів!“
da okupaš nogu u krvi, da jezici tvojih pasa imadnu dio od dušmana.”
24 Похо́ди Твої, Боже, ба́чено, похо́ди Бога мого у святині мого Царя:
Ulazak ti, Bože, gledaju, ulazak moga Boga i Kralja u Svetište:
25 Попе́реду йшли співаки́, пото́му грачі́, посеред дівчат, що бряжча́ли на бу́бнах:
sprijeda pjevači, za njima svirači, u sredini djevojke s bubnjićima.
26 „Благословляйте на зборах Бога, Господа, ви, хто від джерел Ізраїля!“
“U svečanim zborovima slavite Boga, slavite Jahvu, sinovi Izraelovi!”
27 Там Веніями́н молодий, їхній воло́дар, князі Юди, їхні полки́, князі Завуло́на, князі Нефтали́ма.
Predvodi ih najmlađi, Benjamin, koji ide pred njima, ondje su knezovi Judini sa četama svojim, knezovi Zebulunovi i knezovi Naftalijevi.
28 Твій Бог наказав тобі силу, — будь силою, Боже, того́, кого нам учинив!
Pokaži, Bože, silu svoju, silu kojom se, Bože, boriš za nas
29 Із храму Твого на Єрусалимі царі привезуть Тобі дара.
iz Hrama svojega u Jeruzalemu! Nek' ti kraljevi darove donose!
30 Погрози́ звірині́ в очере́ті, череді волів ра́зом з телятами лю́дськими, понищ тих, хто кава́лками срі́бла ми́лується, розпоро́ш ті наро́ди, що воєн бажають!
Ukroti neman u trsci, stado bikova s teladi naroda! Neka se prostru pred tobom sa srebrnim žezlima: rasprši narode koji se ratu vesele!
31 При́йдуть з Єгипту посли, і руки свої Куш простягне до Бога.
Nek' dođu velikani iz Egipta, Etiopija nek' pruži ruke Bogu!
32 Царства землі, — співайте Богові, виспівуйте Господа, (Се́ла)
Sva kraljevstva svijeta, pjevajte Bogu, slavite Jahvu,
33 що їздить в відвічному небі небес. Ось Він загримить Своїм голосом, голосом сильним.
koji se vozi po nebu, po nebu iskonskom! Čuj, glasom grmi, glasom svojim silnim:
34 Ви́знайте Богові силу, величність Його над Ізраїлем, а в хмарах потуга Його!
“Priznajte silu Božju!” Nad Izraelom veličanstvo njegovo, u oblacima (sila) njegova!
35 Бог грізни́й у святинях Своїх, Бог Ізраїлів Він, що наро́дові дає силу й міць, Бог благослове́нний!
Strašan je Bog iz svojega Svetišta. Bog Izraelov daje moć i silu narodu svojemu. Blagoslovljen Bog!
