Псалми 66
1 Для дириґента хору. Пісня. Псалом.
Načelniku godbe, pesem in psalm. Ukajte Bogu, vsi zemljani.
2 виспівуйте честь Його Йменню, честь для слави Його покладіть!
Prepevajte slavo njegovega imena; slavo pridevajte hvali njegovi.
3 Скажіть Богу: „Які Твої вчинки грізні́! Через силу велику Твою — Твої вороги піддаду́ться Тобі,
Govorite Bogu: Kako čestitljiv si v delih svojih: zavoljo obilosti moči tvoje se ti lažnjivo udajajo sovražniki tvoji.
4 вся земля буде падати до ніг Твоїх, і співати Тобі буде, оспівувати Ймення Твоє!“Се́ла.
Vsi zemljani naj se ti klanjajo in ti prepevajo; prepevajo naj tvojemu imenu, presilno.
5 Ідіть і погляньте на Божі діла́, — Він грізни́й у діла́х проти лю́дських сині́в!
Pridite in glejte dela Božja; čestitljiv je v dejanji proti sinovom človeškim.
6 Він на суході́л змінив море, — й перехо́дили рі́чку ногою, — там раділи ми в Ньому!
Morje izpreminja v suho; reko so pregazile noge, tam smo radovali se v njem.
7 Він царю́є навіки Своєю могу́тністю, очі Його між наро́дами зо́рять, — нехай не несуться відсту́пники! (Се́ла)
Z močjo svojo gospoduje vekomaj; oči njegove gledajo narode: kateri so uporni, naj se ne povišujejo preveč pri sebi!
8 Благословляйте, народи, нашого Бога, і голос слави Його розголо́шуйте,
Blagoslavljajte Boga našega, ljudstva, in glas hvale njegove naj se razlega;
9 що зберіг при житті нашу душу, і не дав нозі нашій спіткну́тись,
Kateri je dušo našo nazaj postavil v življenje, in ne pripusti, da omahnejo noge naše.
10 бо Ти, Боже, нас випробо́вував, Ти нас перетопи́в, як срібло́ перето́плюється.
Potem, ko si nas izkušal, Bog, raztopil si nas, kakor se topi srebro.
11 Ти нас до в'язни́ці впровадив, Ти пута поклав нам на сте́гна,
Peljal si nas v samo mrežo; dél si nam podprsnico okolo ledja.
12 Ти їздити дав був люди́ні по го́ловах наших, ми ввійшли до огню́ й до води, — але на широкі місця Ти нас вивів!
Storil si, da je sédel človek na glavo našo, šli smo skozi ogenj in skozi vodo; slednjič si nas pripeljal do té sitosti.
13 Увійду́ я до дому Твого́ з цілопа́леннями, обі́ти свої Тобі ви́плачу ті,
Sè žgalnimi darovi pojdem v hišo tvojo in opravim svoje obljube,
14 що їх вимовили мої губи й сказали були мої уста в тісно́ті моїй!
Katere so izrekle odprte ustne moje, in govorila moja usta v stiski moji.
15 Цілопа́лення ситих тельці́в піднесу́ Тобі з димом кади́льним бара́нячим, приготу́ю биків із козла́ми. (Се́ла)
Žgalne darí tolstih ovnov bodem ti daroval s kadilom; pripravil vole s kozli, močno.
16 Ідіть, і послухайте, всі богобі́йні, а я розкажу́, що́ Він учинив для моєї душі:
Pridite, poslušajte, kateri koli se bojite Boga, da povem, kaj je storil duši moji.
17 До Нього я кли́кав уста́ми своїми, і хва́ли Йому — під моїм язико́м!
Njega sem klical sè svojimi usti, in povišan sem bil za govore svojega jezika.
18 Коли б беззако́ння я бачив у серці своїм, то Госпо́дь не почув би мене,
Ako bi se bil v krivico obrnil sè srcem svojim, Gospod bi ne bil slišal.
19 але́ Бог почув, — і вислухав голос моєї молитви!
Ali vendar slišal je Bog, ozrl se v prošnje moje glas.
20 Благословенний Бог, Який не відкинув моєї молитви й Свого́ милосердя від мене!
Blagoslovljen Bog, kateri ni zavrgel prošnje moje in mi ni odtegnil milosti svoje.
