Псалми 66
1 Для дириґента хору. Пісня. Псалом.
В конец, песнь псалма воскресения.
2 виспівуйте честь Його Йменню, честь для слави Його покладіть!
Воскликните Господеви вся земля, пойте же имени Его, дадите славу хвале Его.
3 Скажіть Богу: „Які Твої вчинки грізні́! Через силу велику Твою — Твої вороги піддаду́ться Тобі,
Рцыте Богу: коль страшна дела Твоя? Во множестве силы Твоея солжут Тебе врази Твои.
4 вся земля буде падати до ніг Твоїх, і співати Тобі буде, оспівувати Ймення Твоє!“Се́ла.
Вся земля да поклонится Тебе и поет Тебе, да поет же имени Твоему, Вышний.
5 Ідіть і погляньте на Божі діла́, — Він грізни́й у діла́х проти лю́дських сині́в!
Приидите и видите дела Божия, коль страшен в советех паче сынов человеческих.
6 Він на суході́л змінив море, — й перехо́дили рі́чку ногою, — там раділи ми в Ньому!
Обращаяй море в сушу, в реце пройдут ногами: тамо возвеселимся о Нем,
7 Він царю́є навіки Своєю могу́тністю, очі Його між наро́дами зо́рять, — нехай не несуться відсту́пники! (Се́ла)
владычествующем силою Своею веком: очи Его на языки призираете: преогорчевающии да не возносятся в себе.
8 Благословляйте, народи, нашого Бога, і голос слави Його розголо́шуйте,
Благословите, языцы, Бога нашего, и услышан сотворите глас хвалы Его,
9 що зберіг при житті нашу душу, і не дав нозі нашій спіткну́тись,
положшаго душу мою в живот, и не давшаго во смятение ног моих.
10 бо Ти, Боже, нас випробо́вував, Ти нас перетопи́в, як срібло́ перето́плюється.
Яко искусил ны еси, Боже, разжегл ны еси, якоже разжизается сребро.
11 Ти нас до в'язни́ці впровадив, Ти пута поклав нам на сте́гна,
Ввел ны еси в сеть, положил еси скорби на хребте нашем.
12 Ти їздити дав був люди́ні по го́ловах наших, ми ввійшли до огню́ й до води, — але на широкі місця Ти нас вивів!
Возвел еси человеки на главы нашя: проидохом сквозе огнь и воду, и извел еси ны в покой.
13 Увійду́ я до дому Твого́ з цілопа́леннями, обі́ти свої Тобі ви́плачу ті,
Вниду в дом Твой со всесожжением, воздам Тебе молитвы моя,
14 що їх вимовили мої губи й сказали були мої уста в тісно́ті моїй!
яже изрекосте устне мои, и глаголаша уста моя в скорби моей.
15 Цілопа́лення ситих тельці́в піднесу́ Тобі з димом кади́льним бара́нячим, приготу́ю биків із козла́ми. (Се́ла)
Всесожжения тучна вознесу Тебе с кадилом, и овны, вознесу Тебе волы с козлы.
16 Ідіть, і послухайте, всі богобі́йні, а я розкажу́, що́ Він учинив для моєї душі:
Приидите, услышите, и повем вам, вси боящиися Бога, елика сотвори души моей.
17 До Нього я кли́кав уста́ми своїми, і хва́ли Йому — під моїм язико́м!
К Нему усты моими воззвах, и вознесох под языком моим.
18 Коли б беззако́ння я бачив у серці своїм, то Госпо́дь не почув би мене,
Неправду аще узрех в сердцы моем, да не услышит мене Господь.
19 але́ Бог почув, — і вислухав голос моєї молитви!
Сего ради услыша мя Бог, внят гласу моления моего.
20 Благословенний Бог, Який не відкинув моєї молитви й Свого́ милосердя від мене!
Благословен Бог, Иже не отстави молитву мою и милость Свою от мене.
