Псалми 66
1 Для дириґента хору. Пісня. Псалом.
(Til sangmesteren. En salme. En sang.) Bryd ud i Jubel for Gud, al Jorden,
2 виспівуйте честь Його Йменню, честь для слави Його покладіть!
lovsyng hans Navns Ære, syng ham en herlig Lovsang,
3 Скажіть Богу: „Які Твої вчинки грізні́! Через силу велику Твою — Твої вороги піддаду́ться Тобі,
sig til Gud: "Hvor forfærdelige er dine Gerninger! For din vældige Styrkes Skyld logrer Fjenderne for dig,
4 вся земля буде падати до ніг Твоїх, і співати Тобі буде, оспівувати Ймення Твоє!“Се́ла.
al Jorden tilbeder dig, de lovsynger dig, lovsynger dit Navn." (Sela)
5 Ідіть і погляньте на Божі діла́, — Він грізни́й у діла́х проти лю́дських сині́в!
Kom hid og se, hvad Gud har gjort i sit Virke en Rædsel for Menneskenes Børn.
6 Він на суході́л змінив море, — й перехо́дили рі́чку ногою, — там раділи ми в Ньому!
Han forvandlede Hav til Land, de vandrede til Fods over Strømmen; lad os fryde os højlig i ham.
7 Він царю́є навіки Своєю могу́тністю, очі Його між наро́дами зо́рять, — нехай не несуться відсту́пники! (Се́ла)
Han hersker med Vælde for evigt, på Folkene vogter hans Øjne, ej kan genstridige gøre sig store. (Sela)
8 Благословляйте, народи, нашого Бога, і голос слави Його розголо́шуйте,
I Folkeslag, lov vor Gud, lad lyde hans Lovsangs Toner,
9 що зберіг при житті нашу душу, і не дав нозі нашій спіткну́тись,
han, som har holdt vor Sjæl i Live og ej lod vor Fod glide ud!
10 бо Ти, Боже, нас випробо́вував, Ти нас перетопи́в, як срібло́ перето́плюється.
Thi du ransaged os, o Gud, rensede os, som man renser Sølv;
11 Ти нас до в'язни́ці впровадив, Ти пута поклав нам на сте́гна,
i Fængsel bragte du os, lagde Tynge på vore Lænder,
12 Ти їздити дав був люди́ні по го́ловах наших, ми ввійшли до огню́ й до води, — але на широкі місця Ти нас вивів!
lod Mennesker skride hen over vort Hoved, vi kom gennem Ild og Vand; men du førte os ud og bragte os Lindring!
13 Увійду́ я до дому Твого́ з цілопа́леннями, обі́ти свої Тобі ви́плачу ті,
Med Brændofre vil jeg gå ind i dit Hus og indfri dig mine Løfter,
14 що їх вимовили мої губи й сказали були мої уста в тісно́ті моїй!
dem, mine Læber fremførte, min Mund udtalte i Nøden.
15 Цілопа́лення ситих тельці́в піднесу́ Тобі з димом кади́льним бара́нячим, приготу́ю биків із козла́ми. (Се́ла)
Jeg bringer dig Ofre af Fedekvæg sammen med Vædres Offerduft, jeg ofrer Okser tillige med Bukke. (Sela)
16 Ідіть, і послухайте, всі богобі́йні, а я розкажу́, що́ Він учинив для моєї душі:
Kom og hør og lad mig fortælle jer alle, som frygter Gud, hvad han har gjort for min Sjæl!
17 До Нього я кли́кав уста́ми своїми, і хва́ли Йому — під моїм язико́м!
Jeg råbte til ham med min Mund og priste ham med min Tunge.
18 Коли б беззако́ння я бачив у серці своїм, то Госпо́дь не почув би мене,
Havde jeg tænkt på ondt i mit Hjerte, da havde Herren ej hørt;
19 але́ Бог почув, — і вислухав голос моєї молитви!
visselig, Gud har hørt, han lytted til min bedende Røst.
20 Благословенний Бог, Який не відкинув моєї молитви й Свого́ милосердя від мене!
Lovet være Gud, som ikke har afvist min Bøn eller taget sin Miskundhed fra mig!
