Псалми 66
1 Для дириґента хору. Пісня. Псалом.
Til Sangmesteren; en Psalmesang. Raaber med Glæde for Gud al Jorden!
2 виспівуйте честь Його Йменню, честь для слави Його покладіть!
Synger Psalmer til hans Navns Ære; giver ham Ære til hans Pris.
3 Скажіть Богу: „Які Твої вчинки грізні́! Через силу велику Твою — Твої вороги піддаду́ться Тобі,
Siger til Gud: Hvor forfærdelige ere dine Gerninger! for din store Magts Skyld skulle dine Fjender smigre for dig.
4 вся земля буде падати до ніг Твоїх, і співати Тобі буде, оспівувати Ймення Твоє!“Се́ла.
Al Jorden skal tilbede dig og lovsynge dig; de skulle lovsynge dit Navn. (Sela)
5 Ідіть і погляньте на Божі діла́, — Він грізни́й у діла́х проти лю́дських сині́в!
Gaar hen og ser Guds Værk; han er forfærdelig i Gerning imod Menneskens Børn.
6 Він на суході́л змінив море, — й перехо́дили рі́чку ногою, — там раділи ми в Ньому!
Han omvendte Havet til det tørre, de gik til Fods over Floden; der glædede vi os i ham.
7 Він царю́є навіки Своєю могу́тністю, очі Його між наро́дами зо́рять, — нехай не несуться відсту́пники! (Се́ла)
Han hersker med sin Magt evindelig, hans Øjne vare paa Hedningerne; de genstridige ophøje sig ikke. (Sela)
8 Благословляйте, народи, нашого Бога, і голос слави Його розголо́шуйте,
I Folkefærd! lover vor Gud og lader Røsten høres til hans Pris!
9 що зберіг при житті нашу душу, і не дав нозі нашій спіткну́тись,
Han holder vor Sjæl i Live og lader ikke vor Fod snuble.
10 бо Ти, Боже, нас випробо́вував, Ти нас перетопи́в, як срібло́ перето́плюється.
Thi du har prøvet os, o Gud! du har lutret os, ligesom Sølv bliver lutret.
11 Ти нас до в'язни́ці впровадив, Ти пута поклав нам на сте́гна,
Du har ført os i Garnet, du lagde et Tryk paa vore Lænder.
12 Ти їздити дав був люди́ні по го́ловах наших, ми ввійшли до огню́ й до води, — але на широкі місця Ти нас вивів!
Du lod Mennesker fare over vort Hoved; vi ere komne i Ild og i Vand, men du udførte os til at vederkvæges.
13 Увійду́ я до дому Твого́ з цілопа́леннями, обі́ти свої Тобі ви́плачу ті,
Jeg vil gaa ind i dit Hus med Brændofre, jeg vil betale dig mine Løfter,
14 що їх вимовили мої губи й сказали були мої уста в тісно́ті моїй!
dem, som mine Læber oplode sig med, og min Mund talte, da jeg var i Angest.
15 Цілопа́лення ситих тельці́в піднесу́ Тобі з димом кади́льним бара́нячим, приготу́ю биків із козла́ми. (Се́ла)
Jeg vil ofre dig Brændoffer af fedt Kvæg og Duften af Vædre; jeg vil tillave Øksne og Bukke. (Sela)
16 Ідіть, і послухайте, всі богобі́йні, а я розкажу́, що́ Він учинив для моєї душі:
Kommer hid, hører til, alle 1, som frygte Gud, saa vil jeg fortælle, hvad han har gjort ved min Sjæl.
17 До Нього я кли́кав уста́ми своїми, і хва́ли Йому — під моїм язико́м!
Til ham raabte jeg med min Mund, og hans Pris kom paa min Tunge.
18 Коли б беззако́ння я бачив у серці своїм, то Госпо́дь не почув би мене,
Dersom jeg havde set Uret i mit Hjerte, da vilde Herren ikke have hørt mig.
19 але́ Бог почув, — і вислухав голос моєї молитви!
Dog har Gud hørt; han gav Agt paa min Bøns Røst.
20 Благословенний Бог, Який не відкинув моєї молитви й Свого́ милосердя від мене!
Lovet være Gud, som ikke forskød min Bøn eller vendte sin Miskundhed fra mig!
