Псалми 65
1 Для дириґента хору. Псалом Давидів. Пісня. Тобі, Боже, належиться слава в Сіоні, і Тобі́ має ві́дданий бути обі́т!
Salmo e cântico de Davi, para o regente: A ti, Deus, [pertence] a tranquilidade [e] o louvor em Sião; e a ti será pago o voto.
2 Ти, що моли́тви вислу́хуєш, всяке тіло до Тебе прихо́дить!
Tu, que ouves as orações; toda carne virá a ti.
3 Справи грішні зробились сильніші від нас, — Ти наші гріхи пробача́єш!
Perversidades têm me dominado, [porém] tu tiras a culpa de nossas transgressões.
4 Блаженний, кого вибираєш Ти та наближа́єш, — в осе́лях Твоїх спочива́ти той буде! наси́тимось ми добром дому Твого́, найсвятішим із храму Твого́!
Bem-aventurado [é] aquele a quem tu escolhes, e [o] fazes aproximar, para que habite em teus cômodos; seremos fartos do bem de tua casa, [na] santidade de teu templo.
5 Грізні ре́чі Ти відповіда́єш нам правдою, Боже, Спасителю наш, надіє всіх кі́нців землі та су́щих далеко на морі,
Tu nos responderá de forma justa [por meio de] coisas temíveis. O Deus de nossa salvação [é] a confiança de todos os limites da terra, e dos lugares mais distantes do mar.
6 що гори ставиш Своєю силою, підпере́заний міццю,
Ele [é] o que firma os montes com sua força, revestido de poder.
7 що втихоми́рюєш гу́ркіт морів, їхніх хвиль та га́лас наро́дів.
Ele é o que amansa o ruído dos mares, o ruído de suas ondas, e o tumulto dos povos.
8 І будуть боятись озна́к Твоїх ме́шканці кі́нців землі. Ти розвеселяєш країну, де вихід пора́нку й де вечір.
[Até] os que habitam nos lugares mais distantes temem teus sinais; tu fazes alegres o nascer e o pôr do sol.
9 Ти відві́дуєш землю та по́їш її, Ти збагачуєш щедро її, — по́вний води потік Божий, Ти збіжжя готуєш її, — бо Ти так пригото́вив її!
Tu visitas a terra, e a regas; tu a enriqueces; o rio de Deus [está] cheio de águas; tu preparas [a terra], e lhes dá trigo.
10 Ти ріллю її наси́чуєш во́гкістю, вирі́внюєш гру́ддя її, розпускаєш дощами її, Ти благословляєш росли́нність її!
Enche seus regos de [águas], fazendo-as descer em suas margens; com muita chuva a amoleces, [e] abençoas o que dela brota.
11 Ти добром Своїм рік вкороно́вуєш, і стежки́ Твої кра́плями то́вщу течу́ть!
Coroas o ano com tua bondade; e teus caminhos transbordam fartura.
12 Пасови́ська пустині сплива́ються кра́плями, і радістю підпереза́лись узгі́р'я!
Eles são derramados [sobre] os pastos do deserto; e os morros se revestem de alegria.
13 Луги́ зодягнулись ота́рами, а долини покрилися збіжжям, — гука́ють вони та співають!
Os campos se revestem de rebanhos, e os vales são cobertos de trigo; e por isso se alegram e cantam.
