Псалми 65

1 Для дириґента хору. Псалом Давидів. Пісня. Тобі, Боже, належиться слава в Сіоні, і Тобі́ має ві́дданий бути обі́т!

In finem, Psalmus David, Canticum Hieremiæ, et Ezechielis populo transmigrationis, cum inciperent exire. Te decet hymnus Deus in Sion: et tibi reddetur votum in Ierusalem.

2 Ти, що моли́тви вислу́хуєш, всяке тіло до Тебе прихо́дить!

Exaudi orationem meam: ad te omnis caro veniet.

3 Справи грішні зробились сильніші від нас, — Ти наші гріхи пробача́єш!

Verba iniquorum prævaluerunt super nos: et impietatibus nostris tu propitiaberis.

4 Блаженний, кого вибираєш Ти та наближа́єш, — в осе́лях Твоїх спочива́ти той буде! наси́тимось ми добром дому Твого́, найсвятішим із храму Твого́!

Beatus, quem elegisti, et assumpsisti: inhabitabit in atriis tuis. Replebimur in bonis domus tuæ: sanctum est templum tuum,

5 Грізні ре́чі Ти відповіда́єш нам правдою, Боже, Спасителю наш, надіє всіх кі́нців землі та су́щих далеко на морі,

mirabile in æquitate. Exaudi nos Deus salutaris noster, spes omnium finium terræ, et in mari longe.

6 що гори ставиш Своєю силою, підпере́заний міццю,

Præparans montes in virtute tua, accinctus potentia:

7 що втихоми́рюєш гу́ркіт морів, їхніх хвиль та га́лас наро́дів.

qui conturbas profundum maris sonum fluctuum eius. Turbabuntur gentes,

8 І будуть боятись озна́к Твоїх ме́шканці кі́нців землі. Ти розвеселяєш країну, де вихід пора́нку й де вечір.

et timebunt qui habitant terminos a signis tuis: exitus matutini et vespere delectabis.

9 Ти відві́дуєш землю та по́їш її, Ти збагачуєш щедро її, — по́вний води потік Божий, Ти збіжжя готуєш її, — бо Ти так пригото́вив її!

Visitasti terram et inebriasti eam: multiplicasti locupletare eam. Flumen Dei repletum est aquis, parasti cibum illorum: quoniam ita est præparatio eius.

10 Ти ріллю її наси́чуєш во́гкістю, вирі́внюєш гру́ддя її, розпускаєш дощами її, Ти благословляєш росли́нність її!

Rivos eius inebria, multiplica genimina eius: in stillicidiis eius lætabitur germinans.

11 Ти добром Своїм рік вкороно́вуєш, і стежки́ Твої кра́плями то́вщу течу́ть!

Benedices coronæ anni benignitatis tuæ: et campi tui replebuntur ubertate.

12 Пасови́ська пустині сплива́ються кра́плями, і радістю підпереза́лись узгі́р'я!

Pinguescent speciosa deserti: et exultatione colles accingentur.

13 Луги́ зодягнулись ота́рами, а долини покрилися збіжжям, — гука́ють вони та співають!

Induti sunt arietes ovium, et valles abundabunt frumento: clamabunt, etenim hymnum dicent.