Псалми 65
1 Для дириґента хору. Псалом Давидів. Пісня. Тобі, Боже, належиться слава в Сіоні, і Тобі́ має ві́дданий бути обі́т!
Dem Sangmeister. Ein Psalm von David. Ein Lied. Dir, Gott, ist die Stille ein Lob auf Zion, und Dir bezahlt man Gelübde.
2 Ти, що моли́тви вислу́хуєш, всяке тіло до Тебе прихо́дить!
Du hörst das Gebet, zu Dir kommt alles Fleisch.
3 Справи грішні зробились сильніші від нас, — Ти наші гріхи пробача́єш!
Uns überwältigten die Worte der Missetaten, doch sühnest Du unsere Übertretungen.
4 Блаженний, кого вибираєш Ти та наближа́єш, — в осе́лях Твоїх спочива́ти той буде! наси́тимось ми добром дому Твого́, найсвятішим із храму Твого́!
Selig der, den Du erwählst und lässest nahen, zu wohnen in Deinen Vorhöfen; lasse satt uns werden des Guten Deines Hauses, des Heiligen Deines Tempels.
5 Грізні ре́чі Ти відповіда́єш нам правдою, Боже, Спасителю наш, надіє всіх кі́нців землі та су́щих далеко на морі,
Wunderbares in Gerechtigkeit antwortest Du uns, Gott unseres Heils, auf Den vertrauen alle Enden der Erde, und das Meer der Fernen.
6 що гори ставиш Своєю силою, підпере́заний міццю,
Der Berge festigt in Seiner Kraft und Sich mit Macht umgürtet.
7 що втихоми́рюєш гу́ркіт морів, їхніх хвиль та га́лас наро́дів.
Der beruhigt das Tosen der Meere, das Tosen ihrer Wogen und das Getümmel der Volksstämme;
8 І будуть боятись озна́к Твоїх ме́шканці кі́нців землі. Ти розвеселяєш країну, де вихід пора́нку й де вечір.
Und vor Deinen Zeichen fürchten sich, die wohnen an den Enden; die Ausgänge des Morgens und des Abends lässest Du lobpreisen.
9 Ти відві́дуєш землю та по́їш її, Ти збагачуєш щедро її, — по́вний води потік Божий, Ти збіжжя готуєш її, — бо Ти так пригото́вив її!
Du suchst heim die Erde und erfreust sie; Du hast sie sehr bereichert; das Bächlein Gottes ist voll Wassers; Du bereitest ihr Korn, denn so hast Du sie bereitet.
10 Ти ріллю її наси́чуєш во́гкістю, вирі́внюєш гру́ддя її, розпускаєш дощами її, Ти благословляєш росли́нність її!
Du netzst ihre Furchen, senkst ihre Schollen, läßt mit Regengüssen sie zerfließen, und segnest ihre Sprossen.
11 Ти добром Своїм рік вкороно́вуєш, і стежки́ Твої кра́плями то́вщу течу́ть!
Du krönst das Jahr mit Deiner Güte, Deine Fußstapfen triefen mit Fettigkeit.
12 Пасови́ська пустині сплива́ються кра́плями, і радістю підпереза́лись узгі́р'я!
Der Wüste Auen triefen, und mit Frohlocken gürten sich die Hügel.
13 Луги́ зодягнулись ота́рами, а долини покрилися збіжжям, — гука́ють вони та співають!
Die Fluren kleiden sich mit Schafen, und die Talgründe hüllen sich in Korn; sie jubeln, ja, sie singen.
