Псалми 64

1 Для дириґента хору. Псалом Давидів. Вислухай, Боже, мій голос, як ска́ржуся я, від стра́ху ворожого душу мою хорони!

Dem Musikmeister, ein Psalm Davids. Höre, o Gott, meine Stimme, wenn ich klage,

2 Заховай мене від потає́много збору злочинців, від крику сваві́льців,

Schirme mich vor den Plänen der bösen Buben, vor der lärmenden Rotte der Übeltäter,

3 які нагостри́ли свого язика́, як меча, натягнули стрілу́ свою словом гірки́м,

die ihre Zunge schärfen wie ein Schwert, giftige Worte als ihre Pfeile auf den Bogen legen,

4 щоб таємно стріляти в невинного, — вони нагло стріля́тимуть в нього, і не бу́дуть боятись!

um im Versteck auf den Frommen zu schießen: unversehens schießen sie auf ihn ohne Scheu.

5 У злій справі зміцня́ють себе, змовля́ються па́стки таємно розста́вити, кажуть: „Хто бу́де їх бачити?“

Sie ermutigen sich zu bösem Anschlag, verabreden, heimlich Schlingen zu legen; sie denken: »Wer wird sie sehen?«

6 Вони кривди ховають. Загинемо, як за́дум їхній спо́вниться, бо нутро́ чоловіка та серце — глибоке!

Sie sinnen auf Freveltaten: »Wir sind fertig, der Plan ist fein erdacht!« Und das Innere jedes Menschen und das Herz sind unergründlich.

7 Але́ вчинить Бог, що стріла́ на них стрі́лить, — і на́гло пора́нені будуть,

Da trifft sie Gott mit dem Pfeil, urplötzlich fühlen sie sich verwundet:

8 і вчинить, що їхній язик допаде́ться до них, — і будуть хита́ти головою усі, хто спогля́не на них!

ihre eigene Zunge hat sie zu Fall gebracht; alle, die sie sehen, schütteln das Haupt.

9 І всі люди боятися будуть, і будуть розказувати про чин Бога, і ді́ло Його зрозуміють!

Da fürchten sich alle Menschen und bekennen: »Das hat Gott getan!« und erwägen sein Walten.

10 І праведний Господом бу́де раді́ти, і буде вдава́тись до Нього, і бу́дуть похва́лені всі простосе́рді!

Der Gerechte freut sich des HERRN und nimmt seine Zuflucht zu ihm, und alle redlichen Herzen preisen sich glücklich.