Псалми 63
1 Псалом Давидів, коли був він у пустині юдейській. Боже — Ти Бог мій, я шукаю від ра́ння Тебе, душа моя пра́гне до Тебе, тужить тіло моє за Тобою в країні пусте́льній і ви́мученій без води.
Daavidin virsi, kun hän oli Juudan erämaassa. Jumala, sinä olet minun Jumalani, sinua minä etsin varhain; sinua minun sieluni janoaa, sinua halajaa minun ruumiini kuivassa ja nääntyvässä, vedettömässä maassa.
2 Я так пригляда́вся до Тебе в святині, щоб бачити силу Твою й Твою славу, —
Niin minä katselin sinua pyhäkössä, nähdäkseni sinun voimasi ja kunniasi.
3 ліпша бо милість Твоя над життя, й мої уста Тебе прославля́ють!
Sillä sinun armosi on parempi kuin elämä, minun huuleni ylistäkööt sinua.
4 Так я буду в житті своїм благословля́ти Тебе, ради Йме́ння Твого́ буду руки свої підіймати!
Niin minä kiitän sinua elinaikani, nostan käteni sinun nimeesi.
5 Наси́чується, ніби лоєм і товщем, душа моя, а уста́ мої хвалять губа́ми співни́ми.
Minun sieluni ravitaan niinkuin lihavuudella ja rasvalla, ja minun suuni ylistää sinua riemuitsevilla huulilla,
6 Як згадаю Тебе на посте́лі своїй, розмишля́ю про Тебе в сторо́жах нічни́х:
kun minä vuoteessani sinua muistan ja ajattelen sinua yön vartiohetkinä.
7 що став Ти на поміч для мене, в тіні́ ж Твоїх крил я співатиму!
Sillä sinä olet minun apuni, ja sinun siipiesi suojassa minä riemuitsen.
8 Пригорну́лась до Тебе душа моя, прави́ця Твоя підпирає мене.
Minun sieluni riippuu sinussa kiinni, sinun oikea kätesi tukee minua.
9 Вороги ж мою душу шукають для згуби, — нехай западу́ться до спо́ду землі,
Mutta he etsivät minun henkeäni omaksi turmiokseen, he menevät maan syvyyksiin.
10 нехай помордо́вані бу́дуть мече́м, бодай стали шака́лам пожи́вою!
Heidät annetaan miekalle alttiiksi, he joutuvat aavikkosutten osaksi.
11 А цар звесели́ться у Бозі, буде хва́лений кожен, хто йому присягає, будуть бо за́мкнені уста лжемо́вцям!
Mutta kuningas on iloitseva Jumalassa; hän on jokaisen kerskaus, joka hänen kauttansa vannoo. Sillä valhettelijain suu tukitaan.
