Псалми 63

1 Псалом Давидів, коли був він у пустині юдейській. Боже — Ти Бог мій, я шукаю від ра́ння Тебе, душа моя пра́гне до Тебе, тужить тіло моє за Тобою в країні пусте́льній і ви́мученій без води.

Žalm Davidův, když byl na poušti Judské. Bože, Bůh silný můj ty jsi, tebeť hned v jitře hledám, tebe žízní duše má, po tobě touží tělo mé, v zemi žíznivé a vyprahlé, v níž není vody,

2 Я так пригляда́вся до Тебе в святині, щоб бачити силу Твою й Твою славу, —

Abych tě v svatyni tvé spatřoval, a viděl sílu tvou a slávu tvou,

3 ліпша бо милість Твоя над життя, й мої уста Тебе прославля́ють!

(Neboť jest lepší milosrdenství tvé, nežli život), aby tě chválili rtové moji,

4 Так я буду в житті своїм благословля́ти Тебе, ради Йме́ння Твого́ буду руки свої підіймати!

A tak abych tobě dobrořečil, pokudž jsem živ, a ve jménu tvém pozdvihoval rukou svých.

5 Наси́чується, ніби лоєм і товщем, душа моя, а уста́ мої хвалять губа́ми співни́ми.

Jako tukem a sádlem sytila by se tu duše má, a s radostným rtů prozpěvováním chválila by tě ústa má.

6 Як згадаю Тебе на посте́лі своїй, розмишля́ю про Тебе в сторо́жах нічни́х:

Jistě žeť na tě pamětliv jsem i na ložci svém, každého bdění nočního přemýšlím o tobě.

7 що став Ти на поміч для мене, в тіні́ ж Твоїх крил я співатиму!

Nebo jsi mi býval ku pomoci, protož v stínu křídel tvých prozpěvovati budu.

8 Пригорну́лась до Тебе душа моя, прави́ця Твоя підпирає мене.

Přilnula duše má k tobě, pravice tvá zdržuje mne.

9 Вороги ж мою душу шукають для згуби, — нехай западу́ться до спо́ду землі,

Pročež ti, kteříž hledají pádu duše mé, sami vejdou do největší hlubokosti země.

10 нехай помордо́вані бу́дуть мече́м, бодай стали шака́лам пожи́вою!

Zabijí každého z nich ostrostí meče, i budou liškám za podíl.

11 А цар звесели́ться у Бозі, буде хва́лений кожен, хто йому присягає, будуть бо за́мкнені уста лжемо́вцям!

Král pak veseliti se bude v Bohu, i každý, kdož skrze něho přisahá, chlubiti se bude; nebo ústa mluvících lež zacpána budou.