Псалми 60
1 Для дириґента хору. На спів: „Лілея свідчення“. Золотий псалом Давидів для навча́ння, коли він підпалив був Ара́м двох річо́к і Ара́м Цови́, і коли вернувся Йоав і побив Едо́ма в Соляній долині, дванадцять тисяч. Боже, покинув Ти нас, розпоро́шив Ти нас, Ти нагні́вався був, — поверни́ся ж до нас!
В конец, о изменитися хотящих, в столпописание Давиду, в научение: внегда сожже Средоречие Сирийское и Сирию Совалскую, и возвратися Иоав и порази Едома в дебри Солей дванадесять тысящ. Боже, отринул ны еси и низложил еси нас, разгневался еси и ущедрил еси нас.
2 Ти землею затряс, і її розірвав, — уздоров же ула́мки її, бо вона захита́лась!
Стрясл еси землю и смутил еси ю: изцели сокрушение ея, яко подвижеся.
3 Ти вчинив, що наро́д Твій побачив тяжке́, напоїв нас отру́тним вином.
Показал еси людем Твоим жестокая: напоил еси нас вином умиления.
4 Ти дав пра́пора тим, хто боїться Тебе, щоб збирались вони перед правдою. (Се́ла)
Дал еси боящымся Тебе знамение, еже убежати от лица лука.
5 Щоб любі Твої були ви́зволені, Своєю правицею допоможи́, й обізви́ся до нас!
Яко да избавятся возлюбленнии Твои, спаси десницею Твоею и услыши мя.
6 У святині Своїй Бог промовив: „Нехай розвеселю́сь, — розділю́ Я Сихе́м і долину Сукко́тську поміряю!
Бог возглагола во святем Своем: возрадуюся, и разделю Сикиму, и юдоль Жилищ размерю.
7 Належить Мені Ґілеа́д, Мені Манасі́я, а Єфрем — охоро́на Моїй голові́, Юда — бе́рло Моє.
Мой есть Галаад, и Мой есть Манассий, Ефрем крепость главы Моея, Иуда царь Мой.
8 Моа́в — то мідни́ця Мого миття́, на Едо́м узуття́м Своїм кину, филисте́ю, — вигукуй для Мене із радістю!“
Моав коноб упования Моего: на Идумею простру сапог Мой: Мне иноплеменницы покоришася.
9 Хто мене запрова́дить до міста тверди́нного, хто́ до Едо́му мене попрова́дить?
Кто введет мя во град ограждения? Или кто наставит мя до Идумеи?
10 Хіба́ ж Ти покинув нас, Боже, і серед нашого війська не ви́йдеш вже, Боже?
Не Ты ли, Боже, отринувый нас? И не изыдеши, Боже, в силах наших?
11 Подай же нам поміч на ворога, лю́дська бо поміч — марно́та!
Даждь нам помощь от скорби: и суетно спасение человеческо.
12 Ми мужність ви́явимо в Бозі, — і Він пото́пче противників наших!
О Бозе сотворим силу: и Той уничижит стужающыя нам.
